Підла зРАДА
Лише один сесійний день відділяє народних обранців від літніх канікул. Як правило, саме в такі дні Верховна Рада працює надзвичайно плідно. На жаль, нинішня сесія стала виключенням з правила - протягом чотирьох днів депутати планували розглянути півтори сотні законопроектів, майже два десятка з яких – першочергові. В результаті депутати змогли розглянути лише декілька документів.
А головна інтрига полягала в тому, чи ухвалить парламент документи, необхідні для вступу України в СОТ. Якщо до кінця року наша держава не отримає членство в Світовій організації торгівлі, це розцінюватиметься як фіаско президентської команди. Тому не дивно, що і Ющенко, і Тимошенко особисто з’явилися в сесійній залі, щоб підтримати винесені законопроекти. Однак «важка артилерія» не допомогла – опозиція зуміла зірвати роботу парламент. Підставою для безпорядків стала велика кількість депутатів-сумісників, проти яких виступали фрондисти.
Проте не виключено, що навіть за умов спокійної роботи парламенту, внесені Кабміном законопроекти були б провалені. Проблеми з проходженням через парламент урядових документів стали звичними для чинної влади. За чотири місяці роботи Кабмін подав на розгляд Верховної Ради понад 80 законопроектів, 30 з яких депутати розглянули. З них лише дев’ять стали законами. Ще вісім прийняті у першому читанні, що, втім, не означає остаточного ухвалення. Решта – або відхилені, або повернуті на повторний розгляд, або просто не були внесені до порядку денного.
Лише з цієї статистики можна дійти висновку, що Кабміну немає на кого покладатися в парламенті, а в деяких питаннях Рада навіть опонує уряду. При цьому в опозиції до виконавчої влади опинилися не лише номінальні опозиціонери, а й представники тих фракцій, чиї однопартійці мають міністерські або губернаторські портфелі.
Своїх представників у виконавчій владі мають НСНУ, БЮТ, Народна партія, Соцпартія, УНП, а також Партія промисловців та підприємців. Разом ця шістка набирає 234 мандата. Цього може бути достатньо для ухвалення знакових рішень. Наприклад, для затвердження урядової програми або Державного бюджету. В такі дні явка депутатів майже стовідсоткова, і всі багнети присутні на робочих місцях.
Однак у звичайні дні змусити усіх обранців дисципліновано натискати кнопки нереально. Зазвичай певна кількість нардепів в силу різних обставин відсутні: хтось - через хворобу, хтось – у відрядженні, хтось просто виходить із сесійної зали у відповідальний момент. Як наслідок – парламент „рубає” масу урядових законопроектів.
Прикладів провалу урядових законопроектів можна назвати безліч. Так, за внесення до порядку денного законопроекту „Про внесення змін до Закону України „Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів” проголосував лише 161 депутат. Законопроект „Про внесення змін до Закону України „Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину” двічі намагалися поставити на порядок денний, і двічі – безрезультатно. Проект Закону про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів включили до порядку денного лише з четвертої спроби, після чого з великими муками все-таки ухвалили.
Було б півбіди, якщо б йшлося про загальні документи, на кшталт ратифікації Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією. Насправді йдеться про законопроекти, неприйняття яких приносить державі значні збитки. Водночас ці документи зачіпають бізнесові інтереси дуже потужних гравців, які не шкодують грошей на захист своїх фінансових потоків. А де в Україні найбільше зібрання бізнесменів? Вірно – в парламенті, тому не варто дивуватися, якщо перед натисканням кнопок народні обранці думають про власний інтерес, а не про народ або партійну дисципліну.
Результат можна побачити на табло після кожного голосування за урядовий законопроект. Зміну ставок експортного мита на насіння деяких видів олійних культур підтримали 77 нашоукраїнців з 88, трохи більше половини членів фракції Народної партії, третина представників УНП, два члена ПППУ і жоден соціаліст. За урядову поправку до Держбюджету щодо надання гарантій Державній іпотечній установі знову-таки не голосував жоден соціаліст, жоден член ПППУ і представник УНП. Приблизно така ж ситуація спостерігалася, коли уряд намагався змінити експортне мито на відходи та брухт чорних металів. Чи варто говорити, що жоден із згаданих законопроектів, як і десяток інших, не були ухвалені парламентом.
Кабмін дуже зацікавлений у прийнятті подібних документів, адже від них залежить наповнення дохідної частини бюджету. В такій ситуації уряду залишається сподіватися на так звані „центристські” фракції. Тобто ті, які не мають у владі своїх представників, однак і в опозицію йти не наважуються. В парламенті ситуативно приєднуються до більшості депутати з „Єдиної України” та „Демініціатив”. Однак цього не достатньо для нормальної співпраці з Верховною Радою.
Якщо провладні сили вперто не бажають підтримувати урядові ініціативи, – необхідно шукати можливостей товаришувати з опозицією. Принаймні, сподіватися на її поступливість. Досвід подібної співпраці Кабінет Міністрів продемонстрував під час ухвалення таких знакових документів, як Програма дій уряду та оновлений бюджет на поточний рік. Рекордне голосування з цих питань продемонструвало, що в екстрених умовах з парламентарями можна домовлятися. Скажімо, свого часу ряд провладних фракцій віддали свої голоси за опозиційний законопроект про звільнення на поруки. Втім, згадані проблеми із сумісниками поставили хрест на сподіваннях влади. Опозиція вирішила, що вдалий піар для неї важливіший за будь-які домовленості.
Отже, для ухвалення таких потрібних уряду документів залишився один день. Теоретично, більшість першочергових законопроектів можна врятувати, поставивши їх знову на голосування. Однак сама ситуація, коли кожен урядовий документ потрібно буквально проштовхувати в сесійній залі, не є нормальною. По суті, ми є свідками протистояння між різними гілками влади, і ця холодна війна не може тривати безкінечно. Невдовзі вона може перерости у відкрите протистояння. Врятувати ситуацію можуть хіба що парламентські вибори. Якщо, звичайно, грім не гряне раніше.