Останній герой Кучми

Голова Верховної Ради Володимир Литвин назвав арешт колишнього голови Харківської обласної державної адміністрації Євгена Кушнарьова «системною дурістю».

Видео дня

Литвин зауважив, що це “перетворюється на буденне явище, коли арештовують людей, які відігравали помітну роль на регіональному чи загальноукраїнському рівні”. Водночас Литвин каже, що не має достеменної інформації про причини арешту Кушнарьова…

Пам’ятаю, одразу після помаранчевої революції Литвин дав першому національному каналу розлоге інтерв’ю. Він “скромно” відзначив власні заслуги перед революцією (кількома днями раніше ці “заслуги” відзначив тоді ще президент Леонід Кучма, нагородивши Литвина званням Героя Укрїни), а потім менторським тоном висловив побажання новій владі не чинити репресій, а всім все пробачити… Я від обурення дар мови втратила. Як це “усім все пробачити”?! Пробачити Ківалову і йому подібним зухвалі фальсифікації (досі перед очима стоїть картина: “Ківалов оголошує Януковича президентом України”, і сльози, відчай та розпач людей на Майдані, яким здається, що це вже все – програш, безвихідь, трагедія). Пробачити керівникам податкової, митниці, міліції те, що вони примушували людей брати відкріпні талони і разом з паспортами здавати їх начальству! Пробачити сепаратистам, які готові були пошматувати державу, щоб зберегти свою шкуру! Пробачити колишнім керівникам держави злочини проти власного народу. Пробачити Кучмі “справу Гонгадзе”! До речі, у цій справі фігурує у дуже непривабливому вигляді сам колишній історик Литвин, який так перелякався після оприлюднення плівок Мельниченка, що забув, скільки срібняків отримав за зраду Юда. І руки, пам’ятаю, у Литвина тоді тремтіли, і блідий був як стіна. А може, власне тому й пропонує “добрий дядько” Литвин своєрідну мирову: мовляв, пробачте усім, і мені заодно...

Та, схоже, нова влада усім підряд пробачати не збирається (хоча народу не зрозуміло, чому донині гуляє на волі той же Ківалов, а такі яскраві персонажі кучмівської епохи, як Бакай, Щербань, Білоконь, Боделан зуміли вже при новій владі виїхати за межі держави?). В тому, що за Кушнарьовим в’язниця плаче, мало у кого є сумнів. Але, виявляється, є він у “голуба миру” пана Литвина. Більше того, Литвин, називаючи арешт Кушнарьова “системною дурістю”, в такий спосіб дає характеристику владі. Це, до речі, далеко не перший випад спікера на адресу нової влади. Кілька днів тому він сказав, що уряд приховує інфляцію, яка насправді, за словами Литвина, сягає 15 відсотків. Іншими словами, він намагається звинуватити уряд у брехні, скомпрометувати в очах людей. Держстат знайшовся… І це на тлі неодноразових заяв і пропозицій Ющенка створити триєдиний союз на майбутні вибори - з партії Литвина, “Батьківщини” Тимошенко і Народного Союзу “Наша Україна”. По суті, широко відома у дуже вузьких політичних колах партія Литвина (Народна партія, колишня Аграрна) сприймається владою як союзницька, відтак і лідер партії вважається союзником. Але, як кажуть, не так тії вороги, як добрії люди… Просто Литвину нова влада (як, втім, і її провідники – Ющенко і Тимошенко) є чужою. Литвин надто довго і надто близько був з Кучмою. Він – кучміст, як кажуть поляки, з крові і кості. Він не зумів і, мабуть, вже не зуміє перерізати пуповину, яка з’єднує його і ментально, і матеріально зі старим прогнилим режимом. Він – останній герой Кучми, а таких “героїв” народу не потрібно. Дивно, що цього не розуміє Ющенко… І для чого йому потрібен Литвин?

Наталія БАЛЮКhttp://wz.lviv.ua/