УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Міністр Жванія створив у Борисполі надзвичайну ситуацію

Міністр Жванія створив у Борисполі надзвичайну ситуацію

В редакцію «Огладача» надійшов вельми цікавий документ – фрагмент доповідної записки співробітника аеропорту «Бориспіль» про інцидент, який трапився кілька тижнів тому. Героєм цієї надзвичайної ситуації став в.о. міністра надзвичайних ситуацій Давид Жванія, який 13 серпня відлітав через Залу офіційних делегацій «Борисполя» рейсом № 995 за маршрутом «Бориспіль-Барселона».

Видео дня

Як пишуть у своїх «спогадах»-поясненнях безпосередні свідки історичного моменту, прибувши в Залу офіційних делегацій, Давид Важаєвич вирішив проігнорувати прохання співробітників Служби авіаційної безпеки, які запропонували главі МНС пройти контроль на авіаційну безпеку, оскільки ця процедура передбачена інструкціями.

Підстави уникнути цієї обов’язкової процедури у нинішнього в.о. міністра з «надзвичайки» були неабиякі - Жванія продемонстрував дозвіл на проїзд його службового авто через контрольні пункти №№ 4 та 7 аеропорту «Бориспіль», і мав твердий намір «проїхати» повз службу авіабезпеки.

До честі служби аеропорту, співробітники не зважали на вагу – в усіх розіміннях цього слова – поважної особи. Працівники «Борисполя», пам’ятаючи про обіцянки Президента зробити всіх рівними перед законом і інструкціями проходження аеропортового контролю. Довелося повідомити міністра, що пред’явлені ним перепустки не звільняють нікого від контролю на авіаційну безпеку.

Після кількох рішучих спроб прорвати оборону «Борисполя» Давид Важаєвич був змушений підкоритися і таки пройти через рамку металошукача. Однак він все-таки переписав прізвища своїх «кривдників» і пообіцяв їм великі неприємності, якщо не справдиться інформація про необхідність проходження контролю не лише для маленьких українців, а й для „державних” осіб.

Коментар працівника прес-служби Д. В. Жванії Олега Олександрова: „Це все дезінформація. Давид Важаєвич дуже толерантна людина, і я його поважаю як людину і як чиновника. На мою думку, такого просто не могло статися!”

Коментар службовця аеропорту «Бориспіль», який попросив не називати його імені: «Дійсно, такий випадок був. Давид Жванія спочатку не хотів проходити авіаційний контроль, оскільки в нього була перепустка на зовнішній КП. Але після пояснень він погодився дати свої валізи і пройшов контроль.

Стосовно його поведінки. Працівники САБ повідомили Жванії, що існує прийнятий ВР документ, який зобов’язує високопосадовців проходити контроль на авіаційну безпеку. У розмову втручався один з помічників Жванії, який обурювався та апелював до того, що, мовляв, Давид Жванія - міністр, а його змушують іти на якийсь там контроль. Сам міністр сказав, що перевірить, чи існує прийнятий парламентом документ, і якщо його немає, у працівників САБ будуть неприємності. Це був просто міжлюдський конфлікт – Жванія, як то кажуть, „психонув”.

У нас і раніше траплялися подібні конфлікти, особливо з представниками депутатського корпусу. Ми зверталися і до Мороза, і до Плюща, коли вони очолювали парламент, і до Литвина. І коли ВР прийняла таке зобов’язання, ми змогли впливати на посадовців. Ми апелюємо до цього документу, більше того – ми завжди говоримо про міжнародні правила, згідно яких високопосадовці мають проходити контроль на авіаційну безпеку, і в цьому показувати приклад для інших людей. А як останній аргумент існує думка авіаційних компаній. Коли ми говоримо їм, що є такий пасажир, вони просто відмовляються брати його на борт».

Як стало відомо «Оглядачу», співробітників Служби авіаційної безпеки, які поставили на місце міністра та його вірного ад’ютанта, не нагородили премією за сумлінне виконання обов’язків. Хоча вони, напевно, з цього приводу не надто сумують – добре, що без роботи не залишилися. А підстави для хвилювання, напевно були. В усякому разі, обережність співробітника аеропорту, який дав нам коментар на умовах анонімності, свідчить про високу імовірність такого розвитку подій. Залишається сподіватися, що постійні втручання ЗМІ зіб’ють пиху з можновладців і допоможуть їм усвідомити, що чиновницький статус – не гарантія вседозволеності.