Газопровід і електроопори замінували російські підривники
Голова комітету з питань оборони та національної безпеки парламенту Грузії Пві Гаргамадзе розповів про закулісні подробиці надзвичайних подій у країні
У люті січневі морози Грузія опинилася без газу й електроенергії: через вибухи на магістральних газопроводах в цю країну перекрито постачання російського газу, а через підрив бетонної опори знеструмлено високовольтну лінію електропостачання, якою з Росії в Грузію надходить електроенергія. Мільйони грузинів — у пастці. На вулицях — довжелезні черги за скрапленим газом та дровами.
У зв'язку з терактами грузинська та російська сторони вже обмінялися доволі емоційними репліками: Михайло Саакашвілі охарактеризував їх як "кричущий акт саботажу" з боку Росії, тоді як представник концерну "Газпром" Сергій Купріянов назвав заяву грузинського президента "заполітизованою і нічим не обгрунтованою". Офіційний Кремль взагалі не поспішає висловлювати своє ставлення до того, що сталося на російсько-грузинському кордоні.
А як розцінюють ці події представники грузинського політикуму? Про це ми спитали голову комітету з питань оборони та національної безпеки парламенту Грузії — Гіві Гаргамадзе.
— У вас є докази, що до цих терактів причетна саме російська влада?
— Це очевидно. Адже ці об'єкти розташовані на російській території і постійно перебувають у полі зору російських прикордонних блок-постів, поблизу них взагалі немає ніяких дерев та насаджень. Як росіяни не помітили, що в них під носом розмішено величезну кількість вибухових речовин? Адже на замінування газопроводів та електроопори треба було щонайменше кілька годин роботи професійних підривників! Але російські військові чомусь геть "осліпли" на той час. Тому ці обставини дають нам право стверджувати, що це був не "бандитський теракт", як ото кажуть у Москві, а ретельно спланована російською державою акція помсти.
Крім того, є ще один серйозний аргумент. Ці диверсії чомусь збіглися в часі з нашою активністю щодо виведення за межі Грузії російських військових баз. Кремлю відомо, що наш парламент має твердий намір сьомого лютого прийняти кінцеве рішення про виведення так званих миротворчих сил Росії спершу з цхін-вальського регіону, а потім і з Абхазії. Власне цей фактор також міг стати поштовхом до "превентивних" терористичних атак з боку Росії.
— Ви хочете сказати, що недільні вибухи — це своєрідний акт помсти Росії за вашу енергетичну незалежність?
— Саме так. Підняття цін газу та електроенергії — це був головний козир Росії у стосунках з Грузією протягом багатьох років. Наприклад, уряд Шеварднадзе вже при перших ознаках такої загрози піднімав руки вгору й здавав усі позиції. Але тепер психологічно Грузія у великому виграші — ми переступили через цей бар'єр страху і довели, що хоча це й важко, але існування поза задушливими обіймами Росії можливе. Цієї загрози ми вже не боїмося, вона перестала для нас існувати. Навіть якщо Росія взагалі перекриє нам постачання енергоносіїв, то ми без неї не пропадемо і спокійно реалізовуватимемо свої енергетичні програми.
— Ви передбачаєте ймовірність аналогічних терактів у майбутньому?
— Поза всяким сумнівом, провокації з боку Росії будуть тривати. Про це засвідчив хоча б нещодавній виступ російського посла у Грузії, у якому він прозоро натякнув на те,
що ці вибухи — акт помсти Росії, і зауважив, що співпраця між обома країнами нині під великим питанням. Цікаво, що після цього виступу відновлювальні роботи на зруйнованих газопроводах, які вели росіяни, були чомусь призупинені з якихось незрозумілих "технічних" причин. Але ми готові до всяких провокацій. Ми їх сприйматимемо як об'єктивну реальність і проводитимемо свою політику відповідно до цих обставин — без істерики та паніки. Як на мене, Росія на всьому цьому нічого не виграла, оскільки продемонструвала усьому світу свою "надійність" як бізнес-партнера, а всім грузинам показала, що вона не може бути для нас ні партнером, ані бодай спокійним сусідом. Це вороже налаштована до нас країна, яка робитиме все, аби нам нашкодити. Дії Москви стосовно нас вжедавно перейшли всякі межі цивілізованих стосунків. Навіть в африканських країнах сто років тому не чинили нічого подібного. Це неначе якісь орди, які діють за лише їм відомими звичаями та законами.
— Наскільки стосунки між Росією та Грузієюможуть загостритися після цих подій? Як реагуватиме ваша країна, якщо Росія відмовиться виводити свої війська з вашої території?
— Стосунки між Росією та Грузією вже й так загострені до краю. Далі — хіба що воєнний конфлікт, імовірність якого ми також враховуємо. Формально Росія, згідно з угодами, буде змушена вивести свої війська з нашої території, однак нині чимало так званих російських миротворців заявляє про те, що вони у разі потреби готові зняти із себе російську військову форму й залишитися в Грузії — якимись "партизанами". Якщо так справді станеться, то ми ставитимемось до них як до бандформувань або до колоніальних військ (залежно від обставин) і матимемо всі підстави для того, щоб силоміць, із застосуванням зброї вигнати їх з нашої території.
— Як ви вирішуватимете "газову" проблему в разі дальшого загострення протистояння з Росією?
— "Газова" війна Росії й Грузії розпочалась майже одночасно з аналогічною "газовою" війною Росії й України. Ми знали, що рано чи пізно Росія візьметься за нашу енергетичну безпеку. І це таки сталося: Москва вирішила стрімко підняти ціни газу. Але від тих катастрофічних цін, за якими Росія пропонувала купувати газ Україні, нас врятувала можливість імпорту газу з Ірану. Іранський газ коштує 120 доларів за тисячу кубів, тому Росія зупилилася на ціні для нас у 110 доларів. Крім того, Москві відомо: якщо не цього, то наступного року в нас з'явиться чітка енергетична альтернатива — азербайджанський газ, яким ми зможемо наповнити усю нашу газову систему.
Юрій ГРИЦИК, «Експрес»