Японцы дадут Украине еще один кредит?

  Завершився візит до Японії делегації українських депутатів та суддів. Делегацію очолив народний депутат України, Голова Комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов. 

   Мета візиту – участь представників України у 28-му Міжнародному Міжпарламентському форумі з безпеки людини і консультативній асамблеї міжнародної організації «Парламентарі країн Світу за Міжнародний Кримінальний Суд».  Сьогодні Японія виступає одним  з головних ідеологів Суду. Головним меседжем цьогорічного, проведеного у Токіо форуму, стала світова актуальність функціонування системи Міжнародного Кримінального Суду.

   МКС є постійною незалежною судовою інституцією, юрисдикція якої поширюється на всіх звинувачених у найтяжчих міжнародних злочинах: геноцид, злочини проти людства та найтяжчі військові злочини, апартеїд, тортури, згвалтування, рабство і работоргівля щодо жінок та дітей, людей похилого віку та інших цивільних персон у ході військового конфлікту.

   МКС був заснований Міжнародним договором (Римським Статутом), який набрав чинності 1-го липня 2002 року. На сьогодні 103 країни світу є членами цієї структури.  МКС втручається у розслідування злочинів лише тоді, коли національні органи юстиції невмотивовано відмовляються здійснювати судове переслідування військових злочинців або ж визнають свою неспроможність здійснити необхідне правосуддя.  

Питання членства у цій організації для офіційного Києва стоїть давно. І лише 18 листопада 2006 року Україна зробила перший крок до цієї організації: Україна ратифікувала Угоду «Про привілеї та імунітети суддів МКС».

   Виступаючи на Форумі, Сергій Ківалов запевнив присутніх у бажанні України стати повноправними членами МКС. І пояснив, що зараз це зробити не можливо тому, що є певні суперечності з Конституцією, однак для врегулювання спірних моментів, створено спеціальну робочу групу.

.  «Міжнародний Кримінальний Суд, - сказав Сергій Ківалов, - своєрідний нащадок Нюрнбезького Трибуналу, котрий в 1946 осудив винуватців нещадного винещення кількох мільйонів мирних жителів України в ході фашистської окупації». Ківалов принагідно нагадав світовій спільноті, що Верховна Рада України нещодавно визнала український голодомор тридцятих років геноцидом – а це питання є саме  компетенцією Міжнародного Кримінального Суду.

  Про важливість ратифікації Угоди Україною говорив і Голова МКС  Філіп Кірш. До слова: він першим привітав Україну з ратифікацією Угоди «Про привілеї та імунітети суддів МКС». Сергій Ківалов запросив пана Кірша відвідати Україну.

  У дводенній роботі Міжнародного Міжпарламентського Форуму взяли участь парламентарі зі всіх континентів, з понад 100 країн.

  За результатами роботи Форуму була ухвалена Токійська Резолюція. В документі відзначені успіхи у становленні Міжнародного Кримінального Суду. Також Резолюція містить заклик активізувати співробітництво з МКС та зобов»язання інформувати ООН та інші спеціалізовані міжнародні організації про роботу та досягнення МКС.

  Крім офіційної програми Форуму Сергій Ківалов провів низку робочих зустрічей. Серед них – прийом у парламенті Японії. Голова Комітету з питань правосуддя ВРУ обговорив з японськими колегами питання міжпарламентських зв»язків, економічної, політичної та культурної співпраці. Крім того Сергій Ківалов мав перемовини з колегами–депутатами з Афганістану, зокрема з Моххамедом Нарзаєм, віце - спікером Нижньої Палати афганського парламенту, з Головою Палати Представників парламенту Казахстану Уралом Мухамеджановим, з Головою Комітету Ради Федерації Росії з питань оборони та безпеки Віктором Озеровим.

  Крім того, українська делегація, до складу якої входили і голови судів – Вищого Адміністративного суду України Олександр Пасенюк та голова Печерського районного суду Володимир Колісниченко  - була запрошена до Міністерства Юстиції Японії. Там сторони обмінялися, зокрема,  досвідом щодо судово – правової реформи. Японія, як і Україна, знаходиться сьогодні у стані реформування судового устрою, поліцейської системи та юридичної освіти.

  Плідна зустріч відбулася з Кішихіро Амає, президентом Торгово-промислової Палати Японії. Кішихіро-сан свого часу був послом Японії в Україні. На прийомі, влаштованому японською стороною на честь гостей з України, з–поміж іншого, політики і юристи обговорили тему «Борисільського кредиту». Кішихіро-сан нагадав, що Японія два роки тому запропонувала кредит на 173 мільйона  для реконструкції аеропорту «Бориспіль». Умови погашення кредиту – супервигідні: виплата  впродовж 30 років під 1,5% річних.  Перші 10 років повертаються тільки проценти – це так званий пільговий період. Однак, досі, через певні неузгодженості в Україні, зауважив чиновник, освоєно лише 100 тисяч.

  Неякісна робота з «Бориспільським кредитом» гальмує ще один, не менш важливий для України проект: фінансування Японією будівництва мосту у Миколаєві через Південний Буг. Переговори щодо цього кредиту успішно завершилися ще рік тому, але проблеми з «аеропортівським» кредитом зупинили уряд Японії. 200 мільйонів під 1,5% для будівництва мосту поки що не виділяються. 

   Наразі наше торгпредство веде переговори про отримання кредиту від Японії за спеціальною екологічною програмою. Нині переговори знаходяться на стадії завершення. Це кредит на майже 300 мільйонів під 0,75% річних на 40 років. Ці гроші Україні потрібні для реконструкції теплових електростанцій, що працюють на вугіллі.