Як Сагайдачний з того світу шантажував Катерину ІІ

Юрій ВИННИЧУК

Є така весела легенда‚ спільна для багатьох народів. Запитав король у свого блазня: „Яких фахівців маємо найбільше?”. Блазень‚ не задумуючись‚ відповів: „Медиків”. Король‚ звісно‚ не повірив. Тоді блазень наступного дня з’явився із перев’язаною щокою. Геть усіх придворні і міністри‚ кинулися йому давати поради‚ як зняти біль хворого зуба. Кожен із них володів своїм оригінальним рецептом. А коли і сам король поділився своїм досвідом‚ блазень розсміявся і‚ скинувши пов’язку‚ нагадав про своє вчорашнє твердження.

А в якій науці у нас найбільше фахівців? Я вам скажу – в історії. А друге місце впевнено займає мовознавство.

Ось у Казахстані та в Азербайджані‚ вирішили перейти на латинку і ніхто й не пискнув. А у нас кілька років тому лише намірилися внести окремі зміни до словника‚ як відразу заворушилися доярки і шахтарі‚ вчителі фізкультури і ветерани Бородінської битви‚ та почали розсилати у всі газети свої протести. І що цікаво – кожен представник трудового народу мав що сказати на тему мовознавства.

Мовознавців-самородків і зараз не бракує серед наших політиків та інших авантюристів. Ось товаришка Вітренко днями заявила: „Російська мова нам, українцям, – рідна мова. Вона народилась в Києві, а українська – це діалект між російською і польською”.

Тут‚ як бачите‚ вигулькнули не тільки глибокі знання у мовознавстві‚ а й в історії. Українська виявилася звичайним собі діалектом. А де ви чули‚ щоб діалект мав права державної мови? Але‚ думаю‚ товаришка Вітренко може піти ще далі і назвати португальську діалектом іспанської‚ данську – діалектом норвезької‚ а норвезьку – діалектом шведської. А хорватська? Та яка ж це мова? 80% слів – сербські. А чули німецький жарт про голландську мову? „Це не мова‚ а хвороба горла”. Ха-ха-ха-ха! Самі порівняйте. Німецькою – Бетовен‚ Бош‚ Шульц‚ а голландською – Бетховен‚ Босх‚ Схюлтс... Правда‚ смішно?

Пусти нашу Наташу у Євросоюз‚ вона там хутко наведе порядок‚ звівши усі мови до кількох найголовніших.

От тільки незрозуміло‚ чому цей український діалект виявився таким незрозумілим для В. Бєлінського‚ який у в рецензії на книжку Осипа Бодянського “Наські українські казки” ображено зізнався: “Сочинение отличается самым чистым малороссийским языком, который совершенно недоступен для нас, москалей”. Чи може бути діалект настільки недоступним?

У всякому випадку‚ все, що варвару недоступне, мусить бути знищене.

Не дають спати лаври мовознавця й історика нардепу Калєснічєнка В. В. І вдень не спить‚ і вночі не їсть‚ а тільки й думає‚ як би це обустроіть Україну. А як наслідок – готовий законопроект про другу державну мову. Та цього виявилося замало для потішання своїх амбіцій і на світ народилося звернення до Дмітрія Табачніка (і знає ж до кого звертатися!).

Тут уже нардеп фігурує як вдумливий історик‚ глибокий дослідник минулого. Оце переглянув шкільні підручники історії і аж зубами заскреготав: „Хотя‚ – каже‚ – по переписи 2001 г. на (!) Украине проживает 127 народов и етносов‚ место в указаных учебниках нашлось прежде всего для истории украинского народа...” Хіба ж це не свинство! Слід рівномірно розділити сторінки на всі 127 народів і етносів. Уявляєте? Тут вам історія чукчів в Україні‚ там – історія зулусів в Україні‚ поруч – історія ефіопів. А корейці‚ китайці‚ турки‚ монголи‚ афганці? Головне нікого не забути! Нагадаю‚ що за тим же переписом в Україні є 21‚4 тис. гуцулів‚ 10‚ 2 тис. русинів‚ 672 лемка‚ 131 бойко (при чому людей із прізвищем Бойко у сто разів більше) і навіть... 9 поліщуків. Останні‚ як бачимо‚ на межі вимирання! Практично – могікани.

А воно ж‚ коли поглянути знову на всю Європу‚ то нема країни‚ у якій би не проживало як мінімум 127 народів і етносів. Ось куди товариша Каліснічєнка треба запустити – у Європарламент. Є у вас 8 ескімосів‚ один гуцул‚ два представника племені тапу-тапу – будь ласка виділити сторінку у підручнику. А то що ж виходить? Скільки українців у Португалії‚ Італії‚ Чехії‚ та‚ зрештою‚ і в Росії‚ а жодного рядка в підручнику!

Та на цьому геніальні ідеї нардепа не вичерпуються. От він помітив‚ що в підручниках є наклепи на братній російський народ. Мовляв‚ росіяни „препятствовали созданию независимого Украинского государства‚ развитию украинского языка и культуры‚ причем делали єто злонамеренно и планомерно”.

А це ж жахлива неправда! Це наклеп на історичну дійсність! Бо якщо росіяни і забороняли українську мову‚ то ж не від зла... Коню ясно!

А далі наш доморощений історик взявся за історію Першої світової і гнівно заперечив‚ нібито Росія мала агресивні плани щодо Західної України та Буковини‚ а захопивши (мабуть‚ нехотячи) ці території‚ проводила якісь репресії. Брехня! Бо хіба закриття української преси‚ видавництв і культурних інституцій – репресії? А вивезення десятків тисяч заручників у глиб Росії‚ звідки половина ніколи так і не повернулася? Що це у порівняні з тими жахливим злочинами‚ які чинили австріяки!

Чесно кажучи‚ я навіть дивуюся‚ як іще досі ніхто в Австрії не подав на тов. Каліснічєнка до суду. Виявляється‚ під час Першої світової‚ коли австріяки інтернували москвофілів‚ то стратили їх аж 60 тисяч‚ а в концтаборах загинуло цілих 100 тисяч. Це епохальне відкриття. Досі історики знали про один-єдиний австрійський концтабір‚ в якому перебували москвофіли з 1914 по 1917 – Талергоф‚ але за весь час його існування там побувало близько 14 тисяч осіб. А всього загинуло понад 4 тисячі москвофілів і то не стільки від рук австріяків‚ як від рук угорців.

Одне слово‚ пора переписати історію. А це ж просто таки в унісон із мозольними думами міністра освіти. Чим іще зайнятися міністрові освіти від безділля? Бо коли отако убиваєш час за макітрою червоної ікри‚ різні бздури лізуть у голову.

Отже‚ або ікра сахалінська вплинула‚ або сон поганий наснився‚ але закортіло нашому міністрові сотворити спільно з російським міністром спільний підручник історії. І щоб усе там‚ у тому підручнику було узгоджено. Як він це собі уявляє‚ важко сказати. Я‚ наприклад‚ не уявляю. Та‚ зрештою‚ я не авторитет. Але провідні історики Ярослав Дашкевич та Станіслав Кульчицький теж мають глибокі сумніви.

Зате міністри сумнівів не мають. А воно‚ знаєте‚ і не дивно. Якби мене хто спитав‚ як я ставлюся до спільного підручника для школярів Непалу і Бірми‚ я б знизав плечима: „По цимбалах!” Бо‚ що менше про предмет знаєш‚ то й менше сумнівів. А наш міністр освіти‚ судячи з його висловлювань‚ знає історію України так‚ як я історію Непалу. Зрештою‚ він і українською літературною мовою не володіє‚ послуговуючись діалектом чи то пак суржиком. Десь у Європі такого грамотія послали б викладати ручну працю в гірське селище‚ а у нас – в міністри. Товариш Ленін як у воду дивився. Я про домогосподарку.

Але так по-правді‚ мене аж кортить прочитати у російському варіанті щось на зразок: „Цар Петро І дуже любив гетьмана Мазепу. Мазепа любив Мотрю. Помилково вважаючи гетьмана Мазепу зрадником‚ цар Петро силою обставин змушений був розгромити військо шведського короля Карла ХІІ і козаків гетьмана Мазепи”. Або: „Степан Бандера боровся з німецькими окупантами та з культом особи Сталіна. Після смерті останнього‚ переконавшись у прогресивності радянського устрою‚ припинив боротьбу. Але забув про це повідомити в пресі‚ за що й поплатився”. Або: „Валуєвський указ‚ заборонивши друкування книг українською мовою‚ відкривав широкі перспективи для поглибленого вивчення російської”.

У всякому випадку такого феномену‚ як спільний підручник‚ ніде у світі не зафіксовано. Маємо всі умови для того‚ щоб черговий раз потрапити до „Книги Гіннеса”.

Не бракує істориків і у таких газетах як „Известия” та „2000”. Тут про голодомор можна довідатися‚ що провина за смерть мільйонів українців лежить на совісті... самих же українців. Уявляєте‚ як це зручно? Ми водночас і жертви‚ та ми ж і кати. Благодать. Ніхто нікому не винен. Ба й справді‚ ну „не лично Сталин ходил в 33-м по крестьянским огородам и металлическими щупами искал там закопанное зерно. И не лично нарком НКВД Єжов врывался ночью в крестьянские хаты и отбирал у детей подушки‚ в которые их наивные матери зашивали вместо перьев зерна... Исполнителями чудовищной воли „кавказкого горца” стали в Украине свои же добрые‚ хорошие‚ честные и в основном трудолюбиве крестьяне” („Известия”‚ 04. 12. 06)

І знову я волаю: в Європу їх‚ в Європу! Ця ж гнила Європа оно звинуватила німців у голокості. Камери газові‚ понімаєш! А хто ті газові камери обслуговував‚ га? Хіба товариш Гітлер особисто вентилі крутив? А товариші Герінг‚ Гіммлер‚ Геббельс? Хіба власноруч бодай одного єврея в гетто загнали? Ото ж бо й воно.

Правда‚ щоб у Європі подібні статейки з’явилися‚ було б справжнє диво. Ну‚ нічого‚ а ми створимо „Известия в Германии”‚ „Комсомолку в Швейцарии” і відкриємо їм очі на їхні ж ідіотизми. Тут‚ може‚ німецький уряд і вирішить‚ що досить виплачувати гроші жертвам голокосту. Раз вони самі себе газом труїли‚ хай самі тепер і платять. Нормальна філософія. А головне ж‚ яка перспективна!

„Все политики‚ принимавшие сторону противников России, приносили Украине больше вреда‚ чем пользы”‚ – твердять у газеті „2000” (15.12.06)‚ а історичні паралелі виглядають так: „Стараясь получить больше вольностей для Украины‚ гетман Мазепа принял сторону шведского короля Карла 12 и был вынужден бежать вместе с разбитыми шведскими войсками. С этой же целью гетман Сагайдачный слал в Россию письма‚ пугая императрицу Екатерину союзом запорожских казаков с турками‚ чем спровоцировал уничтожение Запорожской Сечи”.

І знову маємо чергове епохальне відкриття. Гетьман Сагайдачний зміг геніально передбачити‚ що через сотню літ після його смерті народиться майбутня московська імператриця‚ і заготовив для неї листи. Може, він навіть і передбачив‚ що Кобзар назве її сукою. От і давай її шугати турками‚ а та‚ вибачайте‚ сука‚ взяла та й Січ зруйнувала. Хоча можливий інший варіант: Сагайдачний шантажував Катерину листами з ... тамтого світу. Буває і таке. У всякому випадку „історикам” ще є над чим пріти.

А оце відкриваю свіжий номер „2000” і довідуюся‚ що газета влаштувала бенкет на честь свого семирічного ювілею. Ну і публікують вони фотки гостей. А серед них – головний „історик-2000” П. Толочко‚ надзвичайний Нестор Шуфрич‚ Ганця Герман з посланням від „проффесора” Моріарті та інші тролі‚ гобіти і друзі Затуліна. Бракувало тільки тієї – „йо...нутої на всю голову”. Коли раптом – о‚ жах! – фото Юрія Костенка з келихом! І видно‚ що не з першим. Я навіть очам не повірив і для певності й собі келиха налив‚ випив‚ а тоді читаю: „глава УНП Юрий Костенко сказал‚ что „2000” – газета №1 в Украине”.

Йоооо... Тут мене й заткало.

Можна я ще одного келиха дзьобну? Навіть два. Щоб дійти до кондиції нашого кінченого патріота.

...О‚ тепер легше. Ну‚ що вам сказати? Все нормально. Пригадуєте темники незабутнього Медведчука? Там завжди тупим журналістам нагадували: якщо брати коментарі в опозиціонерів‚ то тільки в Костенка. Я ще тоді замислився: а чому саме в нього? Тепер маю відповідь. Зрештою‚ як і ви теж.