УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Скільки Колесникова не годуй...

Скільки Колесникова не годуй...

4 березня цього року на сторінках тижневика „Дзеркало тижня” Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко поділився досвідом міліції по перевихованню місцевого криміналітету. Виявилося, що:

Видео дня

За узгодженням із президентом, приблизно в травні минулого року мною були проведені зустрічі з Ахметовим, Суркісом, Пінчуком і представником Коломойського. Їм було висунуто три умови. Перша — порвати з криміналом. Друга — припинити фінансові шахрайства навколо бюджетних грошей — відшкодування ПДВ тощо. Третя — розділити бізнес і політику. Особливо зовнішню... Для мене важливо, що є результат по першому і другому пункту, і він об’єктивно підтверджений і в офіційній статистиці, і на ділі. Завдяки грамотній роботі міліції знищено бандитську гілку влади в Донецьку, заарештовані учасники банди Гіві, так званої ОЗУ „Люкс”, банду розгромлено, вилучені її збройові арсенали”.

Автор цих рядків, будучи корінним донеччанином, ось вже 13 років спостерігає за становлення й розквітом на Донецьких теренах організованого злочинного угруповання „Люкс”. Але ще ніколи не доводилося чути про причетність до керівництва цієї банди такого персонажу, як Гіві. Гіві Немсадзе, залишки бригади якого російські правоохоронці кілька місяців тому заарештували в Москві на прохання українських колег, взагалі не був вхожим у резиденцію ОЗУ – розташований на території Донецького ботанічного саду колишній елітний готель „Люкс”, побудований для високопоставлених гостей шахтарської столиці (наприклад, у „Люксі” наприкінці 80-х років минулого століття зупинявся Михайло Горбачов). На початку 90-х років готель був приватизований, а на його базі - створено закрите акціонерне товариство. Після перестрілки в районі донецького селища Піски, коли був поранений перший президент футбольного клуба „Шахтар” Ахать Брагін („Алік Грек”), Грек та його „права рука” Рінат Ахметов („Рінат” або „Ботанік”) разом з сім’ями переїхали за високий мур готелю на постійне мешкання.

Там, на території ботанічного саду, Ахметов і живе донині. Що ж стосується Гіві, то осідком його бригади був ринок у Пролетарському районі Донецька. То ж спроба нинішнього Міністра внутрішніх справ „за узгодженням з президентом” оголосити вже призабутого в народі Немсадзе ватажком „Люксу” може викликати хіба що підозри в намірі обілити керівництво донецької банди.

Але справжнім одкровенням стало твердження Луценка про те, що „є результат” в частині обіцянок Ахметова порвати з криміналом. Уява малює картину, на якій Ахметов, Колесников, Кий, Чертков та інші „люксівці” з виборчого списку Партії Регіонів сидять у кабінеті начальника Управління МВС у Донецькій області Михайла Клюєва та пишуть явку з повинною... Ой, здається, міністр щось наплутав. Та й навіщо членам ОЗУ „Люкс” давати якісь нереальні обіцянки, якщо Ахметова охороняє підрозділ МВС „Титан”, на чолі Генеральної прокуратури перебуває ставленик „Люксу” Медведько, а Президент України підписує з членами банди меморандуми й встановлює їм лінії урядового зв’язку?

Чи, може, Луценко не знає про дивну „хворобу” одного з чільних представників „Люксу” Бориса Колесникова, якому було висунуто обвинувачення в здирництві? Напевно знає, оскільки саме зусиллями МВС на голову Донецької обласної Ради 6 квітня 2005 року були вдягнуті наручники. Але вже через два тижні після передачі справи Колесникова до Генеральної прокуратури України заступник Генпрокурора Шокін став активно розвалювати слідство, внаслідок чого „любі друзі” збагатилися на 50 млн. доларів.

Урешті-решт, у серпні 2005 року Колесникову було змінено запобіжний захід на підписку про невиїзд, а слідство було зупинено „через хворобу обвинуваченого”. Ось вже сім місяців Борис Вікторович не в змозі за станом здоров’я відповідати на запитання слідчого, що, втім, не перешкоджає йому керувати Донецькою областю на посаді голови обласної Ради, балотуватися до парламенту й роз’їжджати разом з Ахметовим по закордонах.

Відбираючи в Колесникова підписку про невиїзд, слідчий Головного слідчого управління Генпрокуратури Такташов зобов’язаний був вилучити в обвинуваченого закордонний паспорт. Тож запитання: яким чином Колесников виїжджав до Ізраїлю, де разом з Ахметовим спостерігав за грою футбольної команди „Шахтар”? Невже Медведько з Шокіним повернули обвинуваченому закордонний паспорт?

Деяку ясність в це питання вніс сам „тяжко хворий”. 1 березня 2006 року, за три дні до виходу інтерв’ю Луценка в „Дзеркалі тижня”, до начальника ВВІР Управління МВС у Донецькій області Володимира Маліка звернувся представник футбольного клубу „Шахтар” з заявою про видачу громадянину Колесникову Борису Вікторовичу нового закордонного паспорта, оскільки в старому ... закінчилися сторінки для віз. Малік про всяк випадок з’ясував, чи не закрита часом відносно Колесникова кримінальна справа.

Виявилося, ні, не закрита, а в Інформаційному центрі МВС досі виставлена облікована картка ф.4, де зазначено, що Колесников перебуває на підписці про невиїзд. Через це начальник обласного ВВІР пояснив посланцю ФК „Шахтар”, що по-перше, громадянин Колесников має звернутися до міліції особисто, а по-друге – новий закордонний паспорт видати йому неможливо доти, доки не скасована підписка про невиїзд. Посильний Колесникова зателефонував шефу, після чого на робочий телефон Маліка подзвонив сам „тяжко хворий” і в добірних висловах пояснив, яке саме місце будуть у нього смоктати Луценко, начальник УМВС Клюєв і начальник ВВІР Малік. Судячи з наступної заяви Володимира Маліка до прокуратури Донецької області, найпристойнішим висловом голови обласної Ради була обіцянка посадити Клюєва та Маліка на тюремні нари.

Одним словом, „перевиховання” донецьких бандитів йде такими темпами, що всі наші намагання отримати бодай якийсь коментар щодо телефонного спілкування з Колесниковим від начальника ВВІР УМВС у Донецькій області Володимира Маліка виявилися марними. Втім, людину зрозуміти можна – останнім часом міліція викопала на території області трупи 57-ми жертв ОЗУ „Люкс” і перспектива стати 58-им не приваблює нікого.

Тому ми попрохали прокоментувати ситуацію з погрозами Колесникова на адресу працівників міліції прокуратуру Донецької області. Коментар буде опублікований найближчим часом.