Союз Єханурова з Януковичем можливий

"Різнокольорові" олігархи не проти узаконити свій "громадянський шлюб"

Видео дня

За кілька днів закінчується виборча кампанія - результати її добре прогнозовані. Найбільшою фракцією нової Верховної Ради будуть "регіонали". Другою за кількістю стане БЮТ, а третьою - "Наша Україна". До парламенту потраплять також соціалісти, ймовірно, також комуністи і, можливо, блок Литвина. Жодна з названих політичних сил одноосібно не зможе сформувати уряд і призначити прем'єр-міністра, який, згідно зі змінами до Конституції, визначатиме соціально-економічний курс держави. Уряд має формувати коаліція. І вже не формальний результат виборів, а саме склад такої коаліції є на сьогодні головною політичною інтригою.

БЛАКИТНА ЧИ ПОМАРАНЧЕВА?

Парламентська коаліція може відбутися в одному з трьох варіантів: помаранчевому, біло-блакитному і змішаному — тобто блакитно-помаранчевому. Опитування громадської думки у різних регіонах України неодноразово засвідчувало, що змішаної коаліції не хоче ніхто. Виборці різних регіонів України сподіваються на створення "однокольорового" політичного об'єднання: Захід і Центр України воліли б бачити в парламенті лише помаранчеву більшість. Схід і Південь — лише блакитну.

Проте шансів утворення блакитної коаліції фактично немає. Навіть якщо Партія регіонів знайде спільну мову з комуністами, їм все одно не вистачить голосів, щоб стати більшістю. А якщо з якихось причин і вистачить, то, на думку експертів, існування такої коаліції було б дуже проблематичним через гостре протистояння з президентською владою. Як наслідок, справа досить скоро дійде до розколу парламенту.

Найприроднішим мало б бути об'єднання нині розпорошених демократичних сил, які півтора року тому стояли на Майдані. Це БЮТ, НСНУ і Соцпартія. Разом вони матимуть більше голосів, аніж Партія регіонів і комуністи. Повернення на посаду прем'єра Юлії Тимошенко найбільше відповідало б сподіванням виборців, які добре вже розібралися в тому, чия політична програма є найбільш соціальною і в кого слово не розходиться з ділом. До речі, велика частка виборців, які збираються голосувати за "Нашу Україну", насправді воліють бачити на посаді прем'єр-міністра не Єханурова, а Тимошенко. її прем'єрський рейтинг у кілька разів перевищує рейтинг Єханурова.

Однак більшість українських політологів вважають, що найвірогіднішим є варіант коаліції "Нашої України" з Партією регіонів. Наприклад, керівник Європейського інституту інтеграиіїта розвитку Дмитро Видрін каже, що ймовірність створення такого об'єднання перевищує 50 відсотків. Директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Маленкович впевнений, що "це найбільш реальний варіант", а голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній вважає, що коаліція між "Нашою Україною" і Партією регіонів виглядає найбільш імовірною з усіх можливих, і частина політичних еліт вже готова" до такого варіанту розвитку подій.

Звідки ж у політологів така впевненість? Річ у тому, що за останніх півроку представники обох зовні антагоністичних сил не раз подавали сигнали і громадськості, і один одному саме на користь такого післявиборного сценарію.

А почалося все з підписання 22 вересня 2005 року громоподібного "Меморандуму про взаєморозуміння між владою і опозицією" (в народі його називають "пактом Ющенка — Януковича"), яке передувало підтримці "регіоналами" Єханурова під час призначення його прем'єр-міністром України. Після цього почалися "круглі столи" з олігархами, припинилися "переслідування" фальсифікаторів і бандитів, а деякі одіозні особистості з Партії регіонів зрозуміли, що їм нічого вже не загрожує.

Щоб підтвердити новим союзникам цю тезу, "Наша Україна" разом із Партією регіонів 3 листопада голосує за затвердження на посаді генерального прокурора України представника "донецьких" Олександра Медведька. Цей добродій, непомітно пропрацювавши понад 20 років в органах прокуратури Донеччини, відзначився тим, що, поміж іншого, сфальсифікував справу про вбивство керівника слов'янської телекомпанії ТОР Ігоря Александрова.

Далі — більше. 20 січня у Луганську один із лідерів "Нашої України" Давид Жванія заявив про можливість блокування у новому парламенті його партії з "Партією регіонів. Побачивши, що з безхребетною владою легко можна домовитися, керівник парламентської фракції Партії регіонів Раїса Богатирьова 28 січня пропонує створити "політичну раду національної безпеки по осі "Янукович — Ющенко". А І лютого в ефірі каналу "Інтер" Янукович повідомив про своє бажання "конкретно домовитися з владою".

Представники останньої досить скоро відгукнулись: 8 лютого один із чільних представників "Нашої України" Євген Червоненко зустрівся з Віктором Януковичем. Про що конкретно домовлялися лідери — невідомо, але, зважаючи на попередні заяви Червоненка про його підтримку ідеї щодо блокування "нашоукраїнців" з "регіона-лами", можна зробити певні припущення. Взагалі, складалося враження, що два непримиренні раніше супротивники вирішили остаточно помиритися і тепер по черзі обмінюються реверансами.

До того ж на початку лютого з'явилась інформація про те, що між "Нашою Україною" і Партією регіонів укладено "Угоду про політичну співпрацю", яку підписали Янукович, Єхануров та Ющенко. Документом передбачається розподіл посад після виборів. "Наша Україна", ясна річ, все спростовує, але вже через два тижні, із іншого документа — проекту угоди про коаліцію демократичних сил, вже підписаного Тимошенко, "партія влади" викреслює пункт із зобов'язанням не блокуватися з Партією регіонів Януковича. До речі,

Блок Юлії Тимошенко — це єдина політична сила, яка публічно взяла на себе зобов'язання за будь-яких обставин не об'єднуватися з Януковичем. А в разі, якщо коаліція "Наша Україна" — Партія регіонів таки відбудеться, БЮТ піде в опозицію до неї.

Найгірше, що й Президент не заперечує цього. Ще 14 жовтня, в інтерв'ю британській газеті "Financial Times" Віктор Ющенко особисто підтвердив, що не виключає... утворення у Верховній Раді нового скликання парламентської коаліції між "Нашою Україною" і Партією регіонів. А рівно через 5 місяців, 14 березня на розширеній прес-конференції для центральних і регіональних ЗМІ на наполегливі питання журналістів, чи будуть все-таки "нашоукраїнці" об'єднуватися з "регіоналами", Віктор Андрійович не менш вперто ухилявся від прямої відповіді. І це красномовно свідчить про те, шо питання коаліції помаранчевих із біло-блакитними стоїть на порядку денному як один із найбільш імовірних варіантів і вже практично вирішене. Тому, віддаючи свій голос НСНУ, виборець має чітко усвідомлювати, що голосує за коаліцію "Нашої України" з Партією регіонів.

ЦІНА КОМПРОМІСУ

А вже зовсім недавно найкращий учень Кучми і перший номер у списку "Нашої України" Юрій Єхануров висловився більш ніж прозоро: "У Партії регіонів є своє бачення майбутнього України, і є таке ж бачення у мене, у нашої політичної сили". Віктор Федорович оцінив комплімент гідно і на прес-конференції в Херсоні заявив, що не проти об'єднатися із окремими особами або політичними групами всередині "Нашої України". "І якщо мова піде про об'єднання, то ми будемо об'єднуватися, — запевнив лідер регіоналів, — з політиками-патріотами, які захитають національні інтереси".

Чим небезпечне для України це об'єднання? Передусім треба зазначити, що через ідеологічні розбіжності цих двох політичних сил таке блокування можливе лише на засаді компромісів. Тобто Президенту доведеться задовольнити кадрові амбіції регіоналів, роздати їм ключові економічні посади, загальмувати темпи інтеграції до Європи, а може, навіть погодитись на надання російській мові статусу другої державної. На думку російського політолога Станіслава Бєлковського, Партія регіонів "одержить близько половини міністерських портфелів, значну частину посад голів парламентських комітетів".

Все це призведе до остаточного зрощування влади та капіталу, до непрозорості схем управління економікою, до нового розквіту корупції, іншими словами — до реанімування старої кучмівської економічної системи. Окрім того, в жертву такому компромісу принесуть сподівання і віру мільйонів виборців — і з одного, і з другого боку. Оскільки, як уже сказано, ні ті, ні інші не сприймають блакитно-помаранчевого об'єднання і вважатимуть його зрадою. Зате різнокольорові олігархи нарешті "узаконять" свій давній "громадянський шлюб".

Надія КОРСАКОВА, «Експрес»