Левко Лук'яненко: "Якщо Головатий проти Пасхи - нехай поклоняється Дажбогу"
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Днями мiнiстр юстицiї Сергiй Головатий виступив iз інiцiативою вилучити із перелiку державних свят Новий рiк, Великдень, Рiздво, Трiйцю, а також День солiдарностi трудящих...
Своїми думками про те, скiльки i що саме варто святкувати українцям, з "Експресом" подiлився народний депутат Левко Лук'яненко.
-- Чи варто нам вiдмовлятися вiд визначних релiгiйних свят?
-- Проблема святкувань ще важлива для України. Вона не врегульована належним чином -- нi на законодавчому, нi на морально-етичному рiвнi.
Головатий, звичайно, може висловлювати свої пропозицiї, але у мене з цього приводу дещо iншi мiркування. Як на мене, то на Новий рiк ми маємо мати хоча б один вихiдний.
День проголошення України незалежною державою також, поза всякими сумнiвами, має бути державним святом.
Що ж стосується таких великих релiгiйних свят, як Великдень та Рiздво, то поки Україна є християнською державою, вона повинна їх поважати i належним чином святкувати. Якщо ж станеться так, що ми повернемося до язичництва, а Головатий, як i всi ми, буде
поклонятися Дажбогу, то тодi, можливо, вiн i матиме пiдстави говорити про скасування свята Пасхи та Рiздва як нацiональних
релiгiйних свят.
-- Якi свята, на вашу думку, святкувати не варто?
-- Я категорично проти того, щоб ми святкували бiльшовицькi свята, нав'язанi нам колишньою радянською iмперiєю ще в той час, коли Україна була колонiальною державою.
Я, наприклад, знаю, що у нас ставлення до Дня Перемоги неоднозначне. На мою думку, це була перемога росiйської iмперiї над нiмецькою. Україна була об'єктом, а не суб'єктом цiєї жахливої вiйни. Тому в нас немає розумних пiдстав святкувати закiнчення битви двох iмперiй, бо ця перемога, окрiм мiльйонiв втрачених i скалiчених життiв, бiльше нiчого доброго Українi не принесла. Вона лише продовжила наше колонiальне рабство. Тому 9 травня можна було б оголосити Днем жалоби, але аж нiяк не державним святом з вихiдними днями.
Що стосується 8 Березня, то це свято походить iз єврейської iсторiї i його доцiльнiше святкувати громадянам Iзраїлю. У нас же є
свої нацiональнi традицiйнi свята -- День весни, День матерi -- i власне їх доречно вiдроджувати i святкувати. Але -- не на державному рiвнi.
-- Чи не забагато в Українi святкових днiв?
-- Однозначно забагато. I кiлькiсть вихiдних слiд негайно скорочувати. За кордоном, наприклад, у багатьох країнах Новий рiк не є вихiдним. Люди його вiдзначають приватно, як то кажуть, без фанатизму, i вже наступного дня виходять на роботу. Звичайно, у нас iншi обставини. П'ять-вiсiм рокiв тому в Українi було величезне безробiття, i десь у верхах вирiшили: якщо у людей немає роботи, то давайте це безробiття узаконимо -- дамо їм бiльше святкових днiв. Вiдтак з одного боку не були скасованi iмперськi свята, а з другого -- державного статуту було надано святам релiгiйним. Тому й кiлькiсть свят у нас зросла майже вдвiчi.
-- Ви свого часу багато подорожували по свiту, працювали дипломатом за кордоном. Там також багато святкують?
-- Залежно в якiй державi. У Канадi, наприклад, дуже мало державних свят. Здається, лише два на рiк. Трохи бiльше у США.
А от, скажiмо, в Австрiї святкують майже стiльки ж, як i в нас. Але не варто порiвнювати Австрiю з Україною -- це рiзнi
держави як за рiвнем економiчного розвитку, так i за ментальнiстю. В Австрiї фактично нема безробiття, люди там отримують гiднi зарплати, економiка процвiтає. Тож можна й розслаблятися. Тодi як в Українi iнша ситуацiя: нам треба добряче попрацювати, аби досягнути економiчної стабiльностi.
Судiть самi. Рiк має п'ятдесят два тижнi. Якщо взяти до уваги, що у нас п'ятиденний робочий тиждень, то вже виходить 104 вихiднi. Додайте всi свята i вийде, що приблизно третину року українцi вiдпочивають. Зважаючи на нинiшню якiсть нашого життя, я думаю, що це невиправдана розкiш. Тим бiльше, що нинi в Українi не так вже й багато працездатного населення, а кiлькiсть пенсiонерiв невпинно зростає. Вiдтак кожен робiтник має утримувати чотирьох непрацюючих.
Можливо, через 50 рокiв, коли продуктивнiсть працi наших громадян буде набагато вищою, i доречно буде вiдпочивати стiльки, скiльки ми вiдпочиваємо нинi. Але наразi це питання дуже туманного майбутнього.
Юрiй ГРИЦИК, Експрес