Патріарх Філарет назвав Московського Патріарха братом

На «Оглядачі» відбулася веб-конференція Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Читач: За яких умов, на Вашу думку, може бути подоланий розкол в українському Православ’ї. Які саме кроки мають для цього зробити усі сторони конфлікту?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Для утворення єдиної Помісної Української Православної Церкви потрібно, щоб УПЦ МП відокремилась від Московського Патріархату і на спільному об’єднуючому Соборі була утворена єдина Помісна Православна Церква. Для цього об’єднання ми не ставимо з свого боку ніяких умов.

Читач: Если Вы признаете истинность Евангельского утверждения о единой вере и единой Церкви, то зачем Вы создали новую, параллельно действующую православную церковь КП с уже имеющейся на Украине православной церковью МП?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Все, що сказано у вашому запитанні, свідчить про те, що ви не розумієте православного віровчення і змішуєте православне віровчення з існуванням помісних православних церков. Єдина православна віра, православні канони і християнська мораль можуть існувати і при десятках помісних православних церков. Був час, коли в Церкві Христовій було більше 100 помісних церков, і це не заперечувало існування єдиної віри Христової. І в наш час існування УПЦ КП не заперечує сповіданню цим Патріархатом православної віри і дотримання церковних канонів.

Читач: Як УПЦ КП ставиться до вірних чад Української Православної церкви Московського Патріархату?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: УПЦ Київського Патріархату ставиться до віруючих, духовенства як до одновірців, братів і сестер єдиної Православної Церкви Христової.

Читач: Які, на Вашу думку, кроки має зробити Католицька Церква до зближення з Православ’ям? Чи зможе вона, на Вашу думку визнати хибність низки своїх догматів, що призвели до розколу Єдиної Соборної Церкви?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Православні церкви на протязі більше 30 років вели діалог з римо-католицькою церквою про єдність. І за цей період прийшли до висновку, що кожна церква — православна і римо-католицька — залишились при своїх позиціях. Тобто православна церква не визнає нових римських догматів, а римо-католицька церква не згідна відмовитись від цього віровчення, зокрема, не хоче відмовитися від папства і його неповинності у справах віри. Тому, на мою думку, екуменізм повинен змінити акцент. Замість діалогу про єдність церков, від якого ми не відмовляємось, зосередити увагу на спільній позиції по утвердженню духовних і моральних цінностей в християнстві, зокрема, європейській цивілізації. В цьому відношенні і православні, і католики, і протестанти можуть зробити великий внесок у відродження і утвердження моралі в європейській цивілізації.

Читач: Чи не вважаєте Ви, що як українська, так і російська мови не дають змоги вповні висловити у молитві нашу любов та шану до Бога, а натомість церковнослов’янська мова, навпаки, тут послугує набагато краще, бо вона й була створена для цієї мети?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Церковнослов’янська мова була богослужбовою мовою в той час, коли вона була зрозумілою для наших народів. На сьогодні церковнослов’янська мова в переважній більшості є незрозумілою для віруючих, тому УПЦ КП і УАПЦ перейшли на рідну мову, зрозумілу для нашого українського народу. Надавати пріоритет в богослужінні слов’янській мові недоцільно, тому що ця мова є незрозумілою і не може впливати на душу і на розум людини. Апостол Павло каже, що краще сказати п’ять слів зрозумілою мовою, ніж безліч на незрозумілій мові. І Дух Святий, який зійшов на Апостолів в день П’ятидесятниці, дарував їм знання мов, на яких вони повинні були проповідувати Євангеліє Христове в усьому світі. І це є основна підстава для переходу на рідну, зрозумілу мову богослужіння.

Читач: Яке Ваше ставлення до так званого «Євангелія від Іуди» та книги Д. Брауна «Код да Вінчі»? Чи будуть священнослужителі УПЦ КП брати участь у циклі публіцистичних передач та дискусій з цих тем на телебаченні?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: УПЦ Київського Патріархату, як і всі помісні православні церкви, ставиться до так званого «Євангелія від Іуди» як до апокрифічної книги, тобто такої книги, яку з самого початку Церква Христова відкинула як книгу, яка не була написана святими апостолами. І буде брати чи не буде брати участь в дискусіях, залежатиме від того, який буде напрямок цього заходу. Якщо це буде на захист цього так званого «євангелія», то ми в такому заході брати участь не будемо. Якщо напрямок буде з’ясування істини, то ми можемо взяти участь у такому обговоренні.

Читач: Вибачте, це якось не коректно звучить «Святішого Патріарха», ви ж така людина як і всі!!! Чому так?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: «Святіший» не означає «святий», а це означає, що людина, яка носить таку посаду, освячена. І тому архієреї православної церкви називаються «преосвященними», «високо преосвященними», «блаженнішими» і «святішими». І це не суперечить православному віровченню і православній моралі. Як, наприклад, і звернення до Папи «святий отець», і не тільки до Папи, а й до багатьох священиків віруючі звертаються «святий отець». Це не значить, що кожний священик є святим, але кожний із них є освяченим в таїнстві священства.

Читач: Чи вважаєте Ви, що достатньо самому себе вважати православним, чи необхідно, щоб православним тебе визнавали інші православні? Чи може церква сама себе вважати православною, якщо вона поза православним світом?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Православною людиною може себе вважати будь-яка людина, яка сповідує православну віру і проводить своє життя за цією вірою. Так само і церква може називати себе православною, якщо вона проповідує православну віру, дотримується християнського морального вчення, дотримується православних канонів. Цього достатньо для того, щоб називати себе православною церквою і бути такою. Назва «православна церква» не залежить від визнання чи не визнання тією чи іншою церквою. Наприклад, з 1448 року до 1593 року Московська Митрополія не визнавалась Вселенським Патріархом і іншими східними православними патріархами. Питання: була вона тоді православною чи ні? Нехай автор відповість на це запитання.

Читач: Україна протягом майже 90 років живе за григоріанським календарем, але свята ми продовжуємо святкувати за календарем юліанським. Чи можливий в майбутньому перехід церкви на календар, за яким відбувається все світське життя?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Перехід на новий календар можливий. Переважна більшість православних церков живуть за новим календарем, і тільки єрусалимська, грузинська, сербська, російська і українська церкви живуть і діють за старим, тобто юліанським, календарем. Перехід на новий стиль можливий при умовах, що народ цього буде домагатися і буде готовий прийняти новий церковний календар. В 1920-ті роки російська церква переходила на новий календар, але віруючі цей перехід не підтримали, і, наприклад, 25 грудня, в свято Різдва Христового, православні храми в Росії були пустими, а 7 січня, в будній день — навпаки, були наповненими. І це свідчить про те, що православний народ поки що не підтримує новий стиль в церкві. Але це не означає, що в майбутньому цей же народ не перейде на новий стиль.

Читач: Чи може православна людина молитися у греко-католицькій церкві і навпаки?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Православна людина може молитися і в храмі греко-католицької церкви, і в храмі римо-католицької церкви, і в іншому місці, і в будь-якому місці, де вона знаходиться. Але інша справа, що православний має користуватися таїнствами церкви тільки в своїй православній церкві.

Читач: Відомо, що ви брали участь у перекладі багатьох церковних книг українською мовою. І навіть переклали Біблію. Наскільки Вам було складно це робити, і як багато людей Вам у цьому допомагають?

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Дійсно, я переклав самостійно, без сторонньої допомоги, Біблію на українську мову. Це був четвертий переклад українською мовою. Переклав (теж самостійно) майже всі богослужбові книги, а їх більше 20 томів. Не тільки переклав, а вони вже всі видані, і віруючі і духовенство Київського Патріархату користуються ними.

Всі відповіді Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета читайте тут.

фото Толстый и Тонкий/ОБОЗ