Росія не підштовхуватиме сепаратистів до незалежності
Росія по-новому дивиться на проблему вирішення заморожених конфліктів. У Москві вважають, що утворення нових держав може бути лише надзвичайним заходом у вирішенні регіональних конфліктів. Новий погляд Кремля на урегулювання конфліктів, до яких так чи інакше причетна Росія, висловив учора помічник президента РФ Ігор Шувалов. За словами помічника, у вирішенні «заморожених» конфліктів Росія зважає на необхідність максимального використання можливостей наявних кордонів держави. Утворення незалежних держав, наголосив він, може бути крайньою формою та реалізовуватися на основі закону. Досить цікавим було визнання помічника президента РФ про небезпеку підштовхування держави до визначення незалежності, що призводить до зміни нинішніх кордонів. «Тим паче в таких небезпечних й економічно несприятливих районах, як Осетія й Абхазія, це здатне спричинити громадянські війни», — наголосив він. На його думку, для Абхазії, Південної Осетії, Косово необхідно створювати різні статуси для суб’єктів, намагаючись зберегти єдність. Щодо Чечні Шувалов зазначив, що з 1995 року Чечня прийшла до того, що всі її закони та Конституція відповідають російському федеральному законодавству.
Слід відзначити, що прозріння російського політика прозвучали напередодні саміту «вісімки» G8, що відбудеться 15—17 липня в Санкт-Петербурзі. На попередньому порядку денному зустрічі лідерів восьми провідних країн світу не стояло питання про урегулювання конфліктів у регіонах, на які має вплив Росія. Можливо, таким чином Росія хоче заздалегідь заручитися хорошою атмосферою саміту, на якому вона виступатиме в ролі господині. Адже досі фактично саме через небажання Росії конфлікти в Грузії та Молдові не були врегульовані. Причому Росія прийняла на себе міжнародні зобов’язання вивести війська з Грузії та Придністров’я. Але досі не виконала своїх обіцянок.
Як розцінюють заяву помічника президента РФ в Грузії та Молдові? Чи означає вона дійсне бажання Росії врегулювати «заморожені» конфлікти в цих регіонах з урахуванням думки Грузії та Молдови, які виступають за територіальну цілісність? Про це читайте в коментарях експертів.
Микола СІРУК, «День»
КОМЕНТАРI
Автандил ДЖОХАДЗЕ, виконавчий директор Кавказького інституту миру, демократії та розвитку:
— На основі однієї заяви не можна говорити про зміну курсу російської держави відносно грузинсько-абхазького конфлікту. У цій країні є кола, які хочуть приєднання Абхазії до складу Росії. На мій погляд, головна і більш яскраво виражена мета полягає в тому, щоб ці конфлікти перешкоджали розширенню НАТО в Закавказзі. Якщо це не допоможе, тоді вони думатимуть над тим, як зробити так, щоб Абхазія увійшла до складу Росії.
Офіційно ми вимагаємо від Росії виконати ті завдання, які вона формально зобов’язана виконати. Насамперед, йдеться про повернення населення, яке було вигнане з Абхазії. По-друге, треба активізувати процес мирного урегулювання. Але тут прогресу немає. Парламент Грузії повинен ухвалити рішення про припинення діяльності миротворчої місії, у якій беруть участь російські військовослужбовці.
Ми розраховуємо, що США збільшить свою участь у процесі мирного урегулювання грузинсько-абхазького конфлікту. Тбілісі сподівається, що Вашингтон впливатиме на Москву та спробує її переконати змінити позицію з цього питання. Це буде нелегко зробити.
При вступі в НАТО позиція Грузії буде більш сильною, ніж тепер. Адже будь-яке загострення ситуації в нашому регіоні стане згубним для нас. А коли країна стане членом НАТО, тоді, хоч як це парадоксально звучить, мирне вирішення грузинсько-абхазького конфлікту стане більш реальним.
Оазу НАНТОЇ, програмний директор Інституту суспільної політики, Молдова:
— Заява Шувалова не є чимось новим. Вона вкладається в загальний сценарій, який намагається зараз реалізувати Росія в східних регіонах Молдови й Абхазії та Південної Осетії. Йдеться про максимальну консолідацію цих режимів, використовуючи інформаційний галас на тлі процесів, що відбуваються в колишній Югославії.
За деклараціями російських політтехнологів, дипломатів, функціонерів досить просто проглядається політика подвійних стандартів. І нам треба це враховувати як об’єктивну реальність, коли ми хочемо досягти возз’єднання та територіальної цілісності Республіки Молдова та Грузії.
Кишинів і Тбілісі ніяк не можуть консолідувати свої позиції саме через те, що Російська Федерація проводить досить агресивну політику по відношенню до них. Досить пригадати, що сталося в Абхазії та Південній Осетії, а також Придністров’ї, коли конфлікти перейшли у відкриту фазу. Це були збройні конфлікти з відкритим залученням російських військ на території інших держав.
Заява Шувалова озвучена не для того, щоб діяти в його дусі. Росія по відношенню до Молдови чинить дії, що характеризуються як неоголошена війна. Ще минулого року був заборонений імпорт плодоовочевої продукції з Молдови до Росії. Потім додалася м’ясна продукція та вино. Зараз Москва проводить абсолютно цинічну політику подвійних стандартів по відношенню до цін на газ для Республіки Молдова та для Придністров’я. Тому я вважаю, що ця заява є одним iз елементом інформаційної та психологічної війни, що останнім часом розгортається навколо тих регіонів, де спостерігається інтерференція інтересів Євросоюзу та США з Росією.