Третина парламентської «еліти» - секретарко-водійська братва
Слухаєш наших політиків і дивуєшся – здавалось ще вчора з глибинки вирвалось, а вже сьогодні таке далеке від людей і здорового глузду. У процесі багатосторонніх коаліційних зустрічей за нащільно задраяними дверима договорилися до того, що як тільки «політичні еліти» ( так вони самі себе величають) об’єднаються, то одразу піде масове братання пошматованого виборами населення.
Отак сидять і чекають Іванко в Дрогобичі та Вася в Єнакієво, чи бува не зіллються в екстазі розподілу влади партійні бонзи тих сил, за які вони вкинули бюлетені. Аж дивно, але після славного дніпропетровського поцілунку у форматі Єхануров – Кучма братання народу не спостерігалося. А бачив би електорат, як солодко і часто цілуються «протилежні» депутати й чиновники щоранку в кулуарах. Після таких «засосів» за логікою «юніоністів» люди від Чопу до хутора Михайлівського мали б плакати від радості у взаємних обіймах. Чому вони не второпають: якщо хтось з’єднає електричні дротики люстри у своєму «пентхаузі», то від цього автоматично світло не з’явиться у цілій багатоповерхівці. А хтось помічав, щоб простий люд наслідував дії, поведінку та звички «політичної еліти», окрім їхніх секретарок, водіїв та охоронців? Так от, третина парламентської «еліти», якраз і є секретарко-водійсько-охоронною братвою. Їх народ ні в лице, ні за прізвищем не знає. І що найсмішніше – бажання не проявляє. Так що, коли вони всі разом заживуть єдиною комуною, чи то якоюсь там «коаліцією», чи навіть «шведською сім’єю» - людям це буде в носі.
А чи треба усіх «різних» поєднувати в одне ціле і «залізною рукою гнати до щастя»? Вітчизняні «юніоністи», коли патякають про всенародне єднання жодного разу не вдаються до прикладів. От бацька Лука і донедавна Хусейн не слабо єднали народ у ненависті до Заходу - аж до 99 відсотків на своїх перевиборах. І Путін досяг суттєвих успіхів в об’єднанні народу довкола патріархально-імперської розбудови антиліберального суспільства, яке майже однаково ненавидить усяких «чурок» з чеченцями, та й нас з вами. У всенародному списку їхніх «ворогів» ми вже увійшли в другу п’ятірку. Оце так єдність еліти з народом?!
Принижена капітуляцією, гіперінфляцією, розвалом економіки та безробіттям Німеччина у тридцятих роках минулого століття не слабо «об’єдналася» і порозумілася. Гітлер таких різних німців згуртував спочатку «фольксвагенами» та «автобанами». Потім створив єдину владну коаліцію – монолітну «коаліцію». Народ підтягнувся «за політичною елітою» – єдиний і об’єднаний, як ніколи. І далі пішло й поїхало…самі знаєте. Неслабо націю об’єднав і корейський Кім Ір Сен. Я вже мовчу як «вдало і уміло» тих, кого не згноїв в концтаборах і недорозстріляв, товариш Сталін згуртував у єдиний «совєтський народ». Донині симоненками й вітренками відхаркується.
Якось не дуже хочеться єднатись в одне сіре, чи то пак «ціле» після гортання книжок з історії. А тим більше, що наш такий «різний» народ і так віддавна об’єднаний «політичною елітою». Та по своєму «образу і подобі» насадила у кожному селі й містечку владу Рад, тобто, радянську владу. Подивіться, як вони живуть і царюють. Один в один - «столична політеліта». На місцях у будь-якому закутку країни різномовні й різношерсні чиновники давно об’єднали нас своїм хамством, хабарями і нашою безпорадністю. Ми давно згуртувалися довкола розбитих доріг, облуплених міських руїн, неораних полів, сміттєзвалищ і прорваних теплотрас. Ми такі різні і такі однакові у кабінеті в «начальника», перед дверима суду, ЖЕКу, овіру, митниці. Гадаю, далі нас ще «щільніше» не треба об’днувати. Вистачить.
У нас однакові паспорти, одна країна і якщо так звана «еліта» дасть нам ще й однакові права і єдиний закон, то все – більше єднавчого клею нам і не потрібно. Якщо той самий «бандит сидітиме в тюрмі» однаково від Чопу до хутора Михайлівського, якщо ми матимемо однакові права з пацанами із «чорних бумерів» і з висотних пентхаузів, то нам вистачить. І тоді хай собі коаліціонують досхочу – і в «широку», і в «демократичну», і в «стабілізаційну» і навіть в кліточку з полосочками. І ми собі закоаліціонуємо, браття у своїй сторонці. І буде тоді і в нас «в єдності сила народу», як і в них – політичної еліти.