Російська мова - справа двадцять шоста

Переважна більшість громадян вважає мовне питання неактуальним, за державний статус російської мови виступає трохи більше третини - опитування

фото PHL

У загальному переліку тридцяти найгостріших проблем, які стоять сьогодні перед країною, питання статусу російської мови громадяни України поставили на 26 місце.

Про це свідчать відповіді на запитання, включені на замовлення інтернет-газети „Обозреватель” до загальнонаціонального соціологічного опитування, яке з 7 по 25 грудня 2006 року проводили „Українське демократичне коло” та служба „Юкрейніан соціолоджі сервіс” доктора соціології Олександра Вишняка.

Кожний респондент мав можливість визначити десять найгостріших проблем, які стоять перед Україною - питання статусу російської мови в цілому по країні набрало 8%, головним чином з рахунок Криму та Донбасу. Там відповідний показник становить 25%. В макрорегіоні Південь-Південний Схід (від Одещини до Харківщини) актуальним це питання вважають лише 4% опитаних, так само як і в макрорегіоні Центр-Північний Схід (3,8%), на Заході й того менше – 2,5%.

Якщо всю групу 8%, які вважають проблему статусу російської мови пріоритетною, прийняти за 100%, то 6% з них проживають у Західному регіоні, 15% - у Центральному регіоні й на Північному Сході, 14% - на Півдні та Південному Сході, а левова частка – 65% - на Донбасі й у Криму.

Водночас Донбас і Крим, об’єднані у дослідженні у єдиний регіон (оскільки попередні опитування виявили велику їх схожість), не відрізняючись у бажанні мати російську мову як другу державну, істотно відрізняються за сприйняттям актуальності цієї проблеми. У Донецькій області 14% виділили проблему статусу російської серед пріоритетних (22 місце у ієрархії проблем), у Луганській області – 15% (18 місце). У Криму напруга з питанням мови явно більша – там її зазначили у числі пріоритетних аж 60% опитаних (4 місце у ієрархії проблем).

Серед виборців КПУ мовну проблему визнали серед пріоритетних 13% (19-е місце у ієрархії пріоритетів, розставлених прибічниками комуністів), серед виборців Партії регіонів – 14% (20 місце на шкалі їхніх пріоритетів). Як відомо, саме ці партії питання російської мови зробили одним з головних своїх передвиборчих гасел.

В опитуванні ставилася ціла низка питань щодо ставлення громадян до мовної проблеми взагалі (тобто як російської, так і української).

52,1% віднесли його до „неактуальних і взагалі неіснуючих”: 26,2% вважають, що „мовне питання не актуальне, кожен i без того говорить тiєю мовою, якою хоче”; ще 25,9% погодилися з тим, що „мовної проблеми взагалi не iснує, все це спекуляцiя полiтикiв».

20, 4% вважають, що „мовне питання - це невiдкладна проблема, яка потребує негайного вирiшення», і рівно стільки ж пристали на думку, що „мовне питання потребує свого вирiшення, але з цим можна почекати”.

Питома вага тих, хто переконаний, що мовне питання потребує негайного вирiшення, найбільшою є у Донбасі та Криму (35,9%) та на Заході України (22%).

А питома вага тих, хто мовне питання вважає неактуальним або спекулятивним, навіть на Півдні та Південному Сході становить 61,5%!

Щодо власне статусу мов, то в ході дослідження встановлено, що відносну більшість респондентів (40,2%) цілком влаштовує нинішня мовна ситуація у країні: „українська мова - єдина державна, iншi вiльно використовуються”, причому серед молоді така думка є популярнішою, ніж серед старших людей.

На Заході такої думки дотримується 71,3%, в Центрі та Північному Сході - 48,1%, і навіть на Півдні та Південному Сході кожний третій (33,1%) вважає, що в статусі мов нічого міняти не треба.

За українську мову як єдину державну висловились 69% виборців „Нашої України”, 63% виборців БЮТ, 36,2% виборців СПУ, і навіть приблизно по 18% виборців КПУ та Партії Регіонів.

За те, щоб „українська мова була єдиною державною, а у регiонах компактного проживання росiян росiйська мова була визнана офіційною”, висловились в цілому по країні 19,3% опитаних.

Кількість громадян, які вважають, „що i українська, i росiйська мови мають бути державними по всій Україні” склала 35%, причому популярність такої думки зростає від 6,8% на Заході та 24% в Центрі та на Північному Сході до 42,5% на Півдні та Південному Сході та 71,6% в Криму та на Донбасі.

Державний статус російської мови водночас з українською підтримують 61,5% виборців КПУ, 58,5% виборців ПР, 36,2% виборців СПУ, 16,4% виборців БЮТ та 10% виборців НСНУ.

«Цілком очевидно, що політичні сили, що спекулюють на питаннях російської мови, штучно актуалізують не надто актуальні для населення питання, тим самим відволікаючи їх від невирішених справді актуальних для людей першочергових проблем – рівня життя, комунальних тарифів, медицини, освіти, пенсійної реформи та багатьох інших, що визнаються за пріоритети» – коментує отримані результати соціолог Ірина Бекешкіна.

Усього було опитано 5000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (старше 18 років) за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип поселення. Статистична похибка не перевищує 1,4%.

У регіони згруповані такі області: Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області;

Центр та Північний Схід – м.Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаськата Чернігівська області;

Південь та Південний Схід – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Харківська та Херсонська області;

Донбас та Крим – Крим, Донецка та Лугансьска області