Дешевий непотріб від Папієва. Ветеранам – від Кабміну

Нинішній міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв усіляко намагається змити з себе тавро причетності до «справи з окулярами». Нагадаємо, напередодні помаранчевої революції уряд «загубив» кошти, виділені з бюджету на ощасливлення ветеранів війни окулярами. Після повернення нового–старого уряду пропажа раптом «знайшлася». І ось, напередодні Нового року, уряд вирішив нарешті нагородити своє увагою ветеранів ВВВ. Однак замість гучного піару міністр отримав лише критичні зауваження. Причина обурення літніх людей проста: розіславши «в оперативному порядку» окуляри сумнівного виробництва, та ще й з невідповідними діоптріями, міністр лиш познущався над ветеранами.

Як це було…

Історія з окулярами для ветеранів війни тягнеться ще з 2002 року, коли був виданий Указ тодішнього Президента Леоніда Кучми від 02.12.2002 р. (№ 1112/2002) "Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та проведення в Україні у 2003 році "Року людей з інвалідністю". Оргкомітет з підготовки та проведення Року людей з інвалідністю очолив тодішній віце-прем‘єр-міністр Дмитро Табачник.

На виконання президентського указу уряд Януковича видав Постанову від 27 червня 2003р. № 996 "Про заходи щодо проведення Всеукраїнської акції "Зір", якою доручив Міністерству охорони здоров’я (в.о. міністра - Юрій Поляченко) протягом року провести офтальмологічне обстеження інвалідів війни та визначити потребу регіонів в засобах корекції зору, а Міністерству праці та соціальної політики (міністр Михайло Папієв) разом з Фондом соціального захисту інвалідів здійснити згідно з рецептами, виданими за результатами обстеження інвалідів війни, виготовлення засобів корекції зору - окулярів і придбання до них футлярів на суму 5,5 млн. гривень за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. За результатами тендеру, проведеного Фондом, виконавцем замовлення стає дніпропетровська фірма ООО «Вертоград». У результаті першого етапу акції «Зір» у 2003 році 167 тисяч інвалідів війни по всій Україні отримали обіцяні окуляри.

Другий етап акції «Зір» почався з 23 липня 2004 року, коли Леонід Кучма підписав Указ № 848/2004 „Про заходи щодо відзначення 60-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та посилення соціального захисту ветеранів”. Власне, про забезпечення ветеранів окулярами в указі не згадується, але саме на його виконання уряд Януковича у вересні видає розпорядження про виділення Мінпраці 26 мільйонів гривень на придбання засобів корекції зору ветеранам та інвалідам Великої Вітчизняної війни. В цьому ж місяці Мінпраці звертається з листом до дніпропетровської фірми ТОВ «Українські окуляри» (перейменована вже згадувана фірма «Вертоград») щодо можливості забезпечення засобами корекції зору 1 мільйона ветеранів.

Попри відому в Україні практику проведення тендерів на отримання держзамовлень, Мінпраці за підписом першого заступника мiнiстра всього за 3 дні отримує в Мінекономіки згоду «на застосування процедури закупівлі в одного учасника коригуючих окулярів у комплекті на суму 26 млн. гривень», мотивуючи таке прохання обмеженням у часі, а відповідно - загрозою невиконання указу Президента. Через 6 днів на рахунок дніпропетровської фірми вже перераховують 26 млн гривень, а ще через 2 дні фірма «Українські окуляри» укладає угоду з ізюмською фірмою «Око» (Харківська область), яка зобов’язалася виготовити та поставити «Українським окулярам» не менше одного мільйона пар коригуючих окулярів за ціною 25,2 гривні за одиницю до 31 грудня 2004 року.

В грудні 2004 року «Українські окуляри» передали Мінпраці, а воно одразу ж повернуло «Українським окулярам» на зберігання та розсилку ветеранам мільйон пар окулярів. Прийом-передача відбувалися на складі ТОВ «Око», частину якого орендує фірма «Українські окуляри». Згідно Акту прийому-передачі окулярів «на відповідальне зберігання від 30.12.04 р. № 4-вз ТОВ «Українські окуляри» прийнято, а уповноваженою особою від Мінпраці передано коригуючі окуляри у футлярах згідно договору від 07.10.04 № 04-44/1 в кількості 920 960 штук, на загальну суму 23 944 960 гривень».

Під час подальших перевірок та інвентаризацій окулярів, які знаходяться на балансі Міністерства, у присутності правоохоронців було зафіксовано, що у ящиках з окулярами – дешева продукція виробництва Китаю, яка знаходиться у футлярах з серветкою та шнурком, а лінзи вправлені у пластмасові оправи. Кожний футляр вкладений в індивідуальну упаковку синього кольору із зазначеним розпорядженням КМУ.

За результатами інвентаризації станом на 01 березня 2005 року на відповідальному зберіганні у ТОВ «Українські окуляри» у матеріально-відповідальної особи Лисенко Л.В. встановлено в наявності лише 188,7 тис. окулярів вищезазначеного вигляду на суму 4906,2 тис. гривень. За даними Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта» (лист від 10.02.05 № 07-359) ТОВ «Українські окуляри» станом на 01.02.05р. відправило інвалідам коригуючі окуляри у футлярах у кількості 64,28 тис. штук на суму 1671,28 тис. гривень. Причому, документів про відправку окулярів інвалідам ТОВом «Українські окуляри» для врахування при проведенні інвентаризації надано не було.

У результаті, інвентаризацією встановлено нестачу окулярів у кількості 747,02 тис. окулярів на суму близько 20 мільйонів гривень. Після завершення перевірки склад, де зберігалися коригуючі окуляри, що належать Мінпраці, був опечатаний працівниками правоохоронних органів, що брали участь у проведенні інвентаризації.

До цієї справи пізніше долучилася і СБУ, яка встановила, що харківська комерційна структура, з якою уклала договір дніпропетровська фірма «Українські окуляри», придбала партію неякісних окулярів китайського виробництва за заниженими цінами на суму лише 2 млн. 400 тис. грн., після чого ці окуляри були передані Мінпраці України. Інвентаризація, проведена у березні 2005 року виявила недостачу окулярів, «які перебувають у тимчасовому зберіганні дніпропетровської фірми: у приміщенні колишнього кінотеатру, зал якого тимчасово пристосовано під склад, зберігаються розсипому звичайних ящиках 747 тисяч примітивних китайських окулярів, частина з яких розукомплектована окремо на оправи та лінзи". Співробітники дніпропетровської фірми розшукуються правоохоронними органами. За матеріалами СБУ, які були передані за належністю до Генпрокуратури України, була порушена відповідна кримінальна справа. Зокрема, слідство має з'ясувати місцезнаходження зниклих майже 24 млн. грн.

І що є зараз…

Що далі розслідувалося правоохоронними органами у цій справі – досі залишається таємницею для громадськості. На широкий загал винесли тільки рішення Печерського районного суду м. Києва, який у березні 2006 року заявив про непричетність екс-міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва до розкрадання державних коштів, призначених для закупівлі окулярів для ветеранів Великої вітчизняної війни.

Дещо відбілений судовим рішенням та окрилений поверненням до влади ключових людей кучмівських часів, Михайло Папієв у 2006 році знову повернувся в уряд Януковича на своє старе місце – у крісло міністра праці та соціальної політики, підзвітне віце-прем’єру Дмитрові Табачнику. А завершує він другий етап сумнозвісної акції «Зір» знову разом з міністром охорони здоров’я Юрієм Поляченком…

Щоправда, завершується ця акція лише формально, для галочки, адже в результаті вона не полегшує життя ветеранам війни, а тільки ускладнює.

По-перше, слід зауважити, що через два роки багато ветеранів війни просто не дочекалися безплатних окулярів. До речі, Михайло Папієв на прес-конференції наголосив на тому, що через цю обставину не отримають окулярів 10 тисяч ветеранів, для яких вони призначалися, а тому Мінпраці складе новий реєстр ветеранів, які потребують видачі окулярів. Проте, якщо досі немає такого нового реєстру, то звідки пан міністр дізнався про цифру у 10 тисяч померлих ветеранів, які мали отримати безкоштовні окуляри?

По-друге, коригуючі окуляри направляються в регіони України з метою оперативного вирішення питання щодо забезпечення ветеранів війни засобами корекції зору, адже міністр публічно пообіцяв до кінця року роздати ветеранам окуляри. І знову питання: чи все-таки складений новий реєстр ветеранів, за яким зараз в області розсилаються ці окуляри, і чи проводилося нове офтальмологічне обстеження літніх людей? Адже, як відомо, зір – дуже примхлива штука – змінюється швидко і непомітно, особливо у літніх людей, які часто страждають на такі хвороби очей, як глаукома чи катаракта, коли зір змінюється постійно.

І ось в результаті, в Київську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку та інші області почали надходити партії окулярів, до речі, зазвичай трохи більше половини від замовленої 2 роки тому кількості. В кабінетах регіональних управлінь праці та соціального захисту населення лежать окуляри у блакитних коробочках із надписом «1945-2005» та непотрібним вже календарем на 2005-й рік.

Ветеранів сповіщають про це спеціальними запрошеннями, в яких вказано, де і коли можна отримати безкоштовні окуляри. Але отримують їх далеко не всі – або комусь і досі не дійшло запрошення, або ветеран сам не в змозі дійти до центру соцдопомоги і чекає, поки йому ці окуляри працівники соціальної служби принесуть додому, або такий «подарунок» влади виявляється просто дешевим непотребом. Адже часто коригуючі окуляри, виготовлені за рецептами у кращому випадку трирічної давності, не підходять. До того ж, з’ясовується, що не всі рецепти, за якими зараз видають окуляри, відповідають реальному станові здоров’я людей, а деякі ветерани навіть пригадати не можуть, коли останній раз були у окуліста. А реєстри на Мінздоров’я складалися як завжди здебільшого «для звітності», і тому дані у ветеранів про зір бралися часто з їхніх амбулаторних карт або просто в усній формі запитувалися дільничними терапевтами у людей.

До речі, адвокат дніпропетровської фірми «Українські окуляри» Станіслав Ковтун в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» говорив, що реєстри з даними про зір ветеранів війни, які міністерство обіцяло надати ще у жовтні 2004 року, станом на травень 2005 року до «Українських окулярів» ще не потрапили. У зв’язку з цим, фірмою «были предприняты все возможные меры для пересылки очков к 9 Мая: используя статистические данные о состоянии зрения людей этой возрастной категории мы сделали соответствующий заказ» (!).

В результаті зараз у різних областях України в ЗМІ почала з’являтися інформація подібного змісту: «в Коммунарский центр соцпомощи (місто Запоріжжя – авт.) завезли около 4510 очков, хотя в списках, предоставленных центру главным управлением соцзащиты населения, около 8000 человек. Кабинет матпомощи центра завален очками. Лежат себе вторые глаза в аккуратных коробочках с надписями «1945-2005», указывающими на годовщину Победы в Великой Отечественной, и календарем на 2005 год. Кстати, пока очки шли к ветеранам, из жизни ушло 847 человек, внесенных в список. Когда ветерану войны Федору Дорофеевичу прислали приглашение, он обрадовался, и хоть с трудом, но все же добрался в Коммунарский центр социальной помощи. Каково же было разочарование ветерана, когда ему выдали совершенно неподходящие ни по размеру, ни по зрению очки. В ответ на претензии ему показали бланк, где напротив его фамилии стояла фамилия врача, и номер рецепта с указанием того, какие очки ему прописаны…» (газ. «Миг», 15 листопада 2006р.)

Як вийти з подібних ситуацій, коли урядовці вимагають до кінця року роздати «в оперативному порядку» літнім людям окуляри сумнівного виробництва з діоптричною невідповідністю, працівники регіональних центрів соціального захисту населення не знають. Брати на себе відповідальність за розкомплектацію окулярів чи віддавати ветеранам ті окуляри, хазяїнам яких вони не підійшли або власники яких померли, місцеві чиновники не мають права. Тож пропонують ветеранам війни писати заяви на отримання інших окулярів та чекати, коли завершиться видача цих безкоштовних окулярів. Лише після цього, МОЖЛИВО, почнеться комплектація або заміна лінз із залишків урядових «подарунків» для ветеранів ВВВ. А останнім, на жаль, залишається тільки дочекатися цього.

Руслана Левицька

P.S. У статті використана оприлюднена у ЗМІ інформація журналістського розслідування Ігоря Чайки та Євгена Рибки, здійсненого за підтримки Датської асоцiацiї журналiстiв-розслiдувачiв та українсько-датського проекту Ukrainian/FUJ.