Українські депутати: коліс багато, крил мало

Там можна було помітити багато, як ніколи, бізнес-джетів, тобто витончених та дорогих крилатих машин VIP-авіації.

Можна припустити, що приліт алюмінієвих птахів був приурочений саме до відкриття сесії. У цій темі стверджувати напевно нічого не можна. Приватні джети зазвичай оточенні такою бронею таємниці, що навіть працівники аеропорту часто не знають, кому належить той чи інший літак.

Хоча одного птаха було неможливо не впізнати. Це Dassault Falcon 900EX з бортовим номером Р4-SCM — літак непростого депутата Рината Ахметова. Перший день в новій Верховній Раді для Ахметова, очевидно, не був святом, бо зі свого автопарку той вибрав літак більш скромніший, хоча за тиждень перед цим прилітав до Києва на парадному Airbus A-319-133X, в бортовому номері якого прописані власні ініціали Ахметова — P4-ARL.

Однак на парадному літаку Ахметов найчастіше літає в Цюріх та Женеву, а в Раду можна й на робочій конячці.

Щоправда, перша «конячка» Ахметова теж нічого. Дальність польоту цього птаха трохи більше 8 тисяч кілометрів, він не балуваний: не потребує довгої злітної смуги та ідеального покриття. Коштує такий джет приблизно 30 млн. доларів плюс-мінус 5 млн.

Деякі данні з реєстрації літаків можна дізнатися на спеціалізованих Інтернет-сайтах. Отож, «Обоз» виявив, що Ахметов придбав борт в кінці 2005 року.

Аеробус Ахметова машина дорожча — 45-50 млн. доларів. Цей літак Рината Леонідовича був побудований в 2004 році. Як і коли його придбав Ахметов - загадка. Адже на спеціалізованих Інтернет-сайтах можна подивитися, що бортовий номер з ініціалами Ахметова з’явився на літаку в кінці 2005 року, до цього оператором аеробуса був «Ukraine Government».

Історія загадкова, адже на перший погляд в 2005 році Ринат Ахметов та українська влада були поняття несумісні.

На Інтернет-форумах спеців з авіації з цього приводу можна знайти різні міркування. Одна з версій: літак замовляли для майбутнього Президента Віктора Януковича, коли кабінет на Банковій зайняв Віктор Ющенко, він відмовився розраховуватися за літак. А може, тут була задіяна хитра схема: купуючи літак як для «українського уряду» Ахметов просто заощадив гроші? Дізнатися ці деталі в державній авіакомпанії «Україна», у якої на балансі всі літаки, що працюють на «Ukraine Government», «Обозу» не вдалося. Бо там все суперзасекречено.

Дівчина-секретарка відмовилася навіть сказати, як звати їхнього керівника. «Нам заборонено давати таку інформацію», — заявила вона.

Однак повернімось до теми. Перед VIP-терміналом аеропорту «Бориспіль» в день відкриття Ради стояло ще кілька бізнес-джетів з Донецька. Два Фалькони UR-CCC та UR-CCF донецької авіакомпанії CABI, що спеціалізується на VIP-польотах.

В Інтернеті можна знайти, що ВАТ «CABI» входить до так званої групи «Енерго», до якої має стосунок нинішній губернатор Донецької області Володимир Логвиненко та екс-генпрокурор Геннадій Васильєв.

Останній, до речі, є новообраним депутатом від Партії регіонів. Цілком можливо, що Васильєв прилетів одним з Фальконів. А другим? Чимало депутатів з Донбасу можуть собі дозволити замовити бізнес-джет для польоту на засідання Ради.

До речі, в листопаді Фалькон UR-CCF вже встиг засвітитися в аеропорту Москви та Карлових Вар. Цікаво, що на його борту можна помітити емблему партії Васильєва «Держава».

Ще один цікавий «птах» приземлився 23 листопада в аеропорту «Бориспіль». Це Learjet 60 з бортовим номером TC-RKC. Це бізнес-джет мереж готелів Rixos. Можна припустити, що він привіз до Києва якогось товстосума з відпочинку. Однак він міг привезти й депутата на сесію у Верховну Раду.

Раніше ходили такі чутки, що співвласником мережі готелів Rixos є Ринат Ахметов. Потім ці чутки змінилися іншими, що Ахметов продав свою частку компанії АРС. Власник цієї компанії Ігор Гуменюк, є депутатом від Партії регіонів.

Також перед ВІП-терміналом «Борисполя» стояли скромні бізнес-літаки з українською реєстрацією UR-SEV та UR-ORG. Перший з Одеси. Про другий будь-яка інформація відсутня. Там же відпочивало кілька шикарних перелітних пташок. Raytheon Hawke CS-DRJ з відомої Європейської фірми, що займається бізнес-польотами NetJets, далі австрієць Raytheon 390 з бортовим номером ОЕ-FRJ, двійко літаків Challenger з британською реєстрацією VP-CFD та VP-BFS. Хто прилетів в Україну на цих бортах, дізнатися не вдалося. Цікаво, що один британець працює на відому фірму VIP-перевезень TAG Aviation, а другий базується на... Бермудах. Яким чином занесло пташку з Бермудського трикутника в Україну?

Всі ці літаки — шикарні бізнес-джети, подорож на яких до аеропорту «Бориспіль» обійшлася в 6-10 тисяч доларів. Цікаво, чи це закордонні бізнесмени так цікавляться Україною? Чи це наша українська еліта має фінансову можливість подорожувати VIP-чартерами без нудних та довгих процедур в аеропортах, без залежності від розкладу, без черг та пересадок.

Можливо, якийсь з цих птахів належить українському бізнесмену, а може, й політику. Адже українці воліють реєструвати свої приватні літаки за кордоном. По-перше, так більш конфіденційно. По-друге, вигідніше, адже щоб отримати дозвіл на виліт за кордон літаку з українською реєстрацією треба майже добу, з європейською — дві години.

Наприклад, літаки Рината Ахметова зареєстровані на Арубі — це володіння Нідерландів у Африці. Аруба відомий офшор для літаків, який користується популярністю серед українців та росіян. Тут зареєстровано з десяток одиниць повітряних суден російського олігарха Абрамовича, а під номером P4-SEN записаний Raytheon Hawker 800XP, який має пряме відношення до України. Він кілька разів світився в аеропорту Дніпропетровська та Івано-Франківська. Один з льотчиків аеропорту «Бориспіль» розповів «Обозу», що кілька разів бачив цей борт. Він вважає, що це бізнес-джет Ігоря Коломойського.

P4-SEN Літак Коломойського в Дніпропетровську

До речі, в авіакомпанії «Дніпроавіа», що належить Коломойському, є два Боїнги з промовистими номерами UR-KIV та UR-IVK. Тобто «Коломойський Ігор Валерійович» та «Ігор Валерійович Коломойський». Ці літаки використовуються для пасажирських перевезень.

Люблять українці розписуватися на бортах літаків причому не лише власних, а подекуди й державних. Раніше в авіакомпанії «Україна» був літак з бортовим номером UR-KLD. Однак після перемоги помаранчевої революції ініціали Кучми в бортовому номері замінили на ініціали Ющенка. Тепер АН-74 літає з бортовим номером UR— YVA.

Однак переможцем хіт-параду на найоригінальніший номер можна оголосити старенький Фалькончик з Дніпропетровська — UR-KKA. Якщо перекласти з блатної мови виходить скромно та просто — «бандит». Дуже цікаво, хто на ньому літає?

Однак повернемося до депутатів.

Працівники аеропорту «Бориспіль» розповіли «Обозу», що українські політики слабо освоїли повітряний простір. Дорогі бізнес-джети має дуже обмежена кількість представників влади — й то вихідці з великого бізнес. Імена щасливчиків тримаються в секреті.

Деякі депутати мають відношення до авіакомпаній. Наприклад, Борис Колесніков («Донбасаеро») та В’ячеслав Богуслаєв (авіакомпанія «Мотор-Січ» однойменного підприємства).

Серед бютівців відомо, що має приватні крила депутат Костянтин Жеваго. Це гвинтокрил Agusta з бортовим номером UR-KVZ. Ходять чутки, що він має літак Global Exspress.

Також працівники «Борисполя» розповіли «Обозу», що літак «Cessna» має бютівець Таріел Васадзе.

Гірше з повітряним флотом серед депутатів НУ-НС. Принаймні про них відомо найменше. Євген Червоненко, що має вертоліт, та Петро Порошенко, що має «Cessna», вже не депутати.

Деякі колишні депутати-соціалісти також мали крила. Володимир Бойко літав на літаку заводу імені Ілліча, який зареєстрований в авіакомпанії з прекрасною назвою «Ілліч-авіа». Василь Волга літав на старенькому ЯК-40.

До речі, ЯК — задоволення недороге, можна вкластися в кількасот тисяч доларів. Хоча власники бізнес-джетів ставляться до ЯКів з таким презирством, як водії «Мерседесів» до «Запорожців». Якось «Обоз» говорив про бізнес-літаки з директором аеропорту «Бориспіль», й коли мова дійшла про судна Волги, той скривився: «Хіба це літак...».

В принципі, багато великих підприємств мають свої літаки, в основному недорогі, радянського походження, а також беушні Фалькони. В українському небі можна побачити повітряні судна з емблемами горілки «Хортиця», заправок «ОККО», готельного комплексу «Респект-хол».

Однак український політикум, який падкий на все, що блищить та дорого коштує: годинники, костюми, «Мерседеси», на літаки поки що не тягне. Справа навіть не у вартості бізнес-джетів. Старенький «Фалькон» можна купити всього лише за 4 млн. Однак літак потребує постійних грошових вливань. Пальне, стоянка, екіпаж, технічне обслуговування, ціла система дозволів — все потребує чималих грошей. Для прикладу, в будь-якому українському аеропорту за те, щоб машинка з прапорцем провела літак на місце стоянки, треба заплатити пару сотень доларів, а доба стоянки в Цюріху чи Женеві виллється в півтори-дві тисячі доларів. Для порівняння літак вартістю 30-40 млн. доларів потребує на обслуговування приблизно 2 млн. доларів на рік.

Отож, бізнес-джет — це задоволення для насправді багатих людей, які впевнені в своєму майбутньому, в постійних доходах. А хіба може український політик, доходи якого залежать від того, якого кольору коаліція знаходиться при владі, бути впевнений у своєму майбутньому?