У Ющенка новий літак

Спочатку дивимось наш раніший ФОТОрепортаж: Самолет Президента Украины изнутри. ФОТО

«Обозревателю» вдалося знайти фото нового літака, який незабаром поповнить авіапарк Державної авіакомпанії «Україна». Ні, навіть три фото: на першому — як у німецькому місті Гамбург збирають літак; на другому — літак перед першим тестовим польотом; на третьому — після завершення успішного польоту. На фото літак ще має стару реєстрацію. Зараз, певно, на борту вже красується новий український номер: UR-ABA.

Останнє фото датувалося 2 жовтня, отже, теоретично літак вже мусить бути в Україні. Щоправда, державні мужі про придбання - ні пари з вуст.

А говорити є про що, адже за бюджетні гроші купленоий один з найдорожчих бізнес-джетів, які виробляються у світі. До того ж літак куплено прямо з заводу. Таким чином, прем’єр-міністр чи Президент, які літатимуть на цій цяці, переплюнуть найбагатшу людину України. Адже хоча у Рината Ахметова аналогічний Airbus A319, але побудований в 2004 році, ще й начебто куплений «беушним».

Новий літак Президента

Чому Державне управління справами (ДУС) вперто мовчить про таку блискучу покупку? Буквально на днях кореспондент «Обозревателя» звертався із запитанням, чи купили Президенту новий літак, до ДАК «Україна». Дівчина на телефоні сказала, що її керівник зайнятий й не буде відповідати на запитання. Так само вона відмовилася назвати прізвище керівника. Чесно кажучи, «Обоз» така відповідь дуже здивувала, адже кожний громадянин України має незаперечне право знати прізвище керівника будь-якої державної структури, які існують на наші з вами податки. Однак аргументи на дівчину не подіяли: «Не скажу і все...» До ДУСі достукатися змоги не було - Ігор Тарасюк просто не відповідав на дзвінок.

Збирання нового літака на заводі

Чому така таємниця, можна здогадатись. Хвалитися літаком проблематично, бо одразу виникає запитання, а скільки цяцька коштувала.

На початку весни комуніст Олександр Ткаченко зізнався, що президентський літак коштуватиме країні, як дострокові вибори. Десь так воно й є. Новенький Airbus A319 (Airbus Corporate Jetliner) коштує залежно від внутрішнього оздоблення та комплектації 40-60 млн. доларів. На бажання замовника всередині літака можуть бути встановленні робочі кабінети, спальні з двомісними ліжками, тренажерні зали, душові кабіни, вітальні та салони для переговорів.

Один з варіантів внутрішнього інтер’єру від компанії "Аеробус"

Що з цього всього є на новому літаку Президента невідомо, однак навряд чи інтер’єр там вразить скромністю.

Найцікавіше, що керівник ДУСі Ігор Тарасюк давно почав готувати громадськість, що Президенту потрібно купувати новий літак. Однак кошти на це віднайшов лише «антикризовий уряд». В бюджет було закладено 130 млн. грн. для поповнення президентського авіапарку.

Зрозуміло, що на ці гроші можна купити лише половину нового «Аеробусу» чи один старенький. Однак сталося чудо: Президенту придбали новий літак. Дуже цікаво дізнатися, де віднайшли решту грошей.

Чи були дійсно такі вагомі потреби купувати "Аеробус"? Ігор Тарасюк стверджує, що були. Що авіапарк для обслуговування посадових осіб безнадійно старий. Що радянькі літаки ІЛ та ТУ давно відлітали свій строк.

Щоправда, в 2003 році авіапарк ДАК «Україна» поповнив вітчизняний літак Ан-74TK-300VIP. Цей лайнер було сконструйовано спеціально для Президента.

Вітчизняний VIP-літак

Світлий просторий салон, крісла бежевої шкіри, червоне дерево, позолочені ручки та світильники. В президентській кімнаті два широких зручних крісла, стіл, бар, аудіо- та відеоапаратура; наступне приміщення - кабінет; далі — кухня, санвузол, кімната для супроводжуючих. Будівничі знали смак Леоніда Кучми, літак скромністю не відрізняється. Йому дали бортовий номер на честь Леоніда Даниловича — UR-LDK. А після перемоги помаранчевої революції перейменували на UR-YVA.

Однак Віктор Ющенко, незважаючи на свої ініціали на борту, чомусь цей літак незлюбив. Він більше літає на «тушці» з номером UR-65718 та «ілі» UR-86528.

Відверто кажучи, таке ставлення до вітчизняної гордості просто дивує. А як же патріотизм, а як же підтримка вітчизняного виробника!

Адже такий літак - візитна картка держави. Коли Президент України прилітає в якусь країну на бізнес-джеті власного виробництва, ця країна не може сприйматися, як задрипанка чи бананова республіка. До речі, на спотерських сайтах є багато позитивних відгуків про літак з ініціалами Ющенка на борту.

Салон українського бізнес-джета UR-YVA

Чому ж не літати на цьому літаку? Чому не замовити на харківському заводі ще один, якщо треба замінювати старі «тушки». Адже коштує наш літак куди дешевше за «Аеробус» — 12 млн. доларів. Може, він ненадійний. Може, на ньому дуже трясе? Але чому тоді арабським шейхам він подобається?

Наприклад, один такий літак замовила Лівійська Джамахарія, здається, ще один - Арабські Емірати. Він приглянувся принцу Королівства Йорданії Фейсалу Бін Аль Хусейну и крон-принцу Дубаї Мухаммеду Бін Рашиду Аль Мак Тумі. В чому ж тоді справа? Можливо, біда в тому, що на АН-74 немає душової кабіни, а в «Аеробусі» є? Можливо, для наших посадовців це вагома підстава, на відміну від арабських шейхів, що виросли серед пустелі.

Ан-74TK-300VIP

В ДУСі пояснюють, що причина в дальності польотів. Мовляв, без дозаправки наш літак летить 5 тисяч км., а «Аеробус»-дальнобій — аж 11 тисяч. км. Та хіба наші посадовці кожного дня літають в США, на Камчатку та в Австралію? Здається, для польотів по Європі та ближньому зарубіжжю 5 тисяч км. цілком достатньо. До речі, якщо проаналізувати польоти посадовців за останній рік, то це в основному Варшава і Женева.

Звичайно, швидкість АН-74 лише трохи менше аеробусівської — 725км/г та 825 км/г відповідно. Зате наш лайнер може сісти на аеродром з будь-яким покриттям: бетонним, ґрунтовим, гальковим, засніженим. А «Аеробусу» подавай лише високоякісний бетон.

Нарешті, як наші літакобудівники можуть за кордоном тепер доводити, що АН ліпший за "Аеробус", коли Президент вибрав останній. Та навіть, якщо АН-74 за низкою показників гірше за «Аеробус», посадові особи мусять стиснути зуби й терпіти. Адже вони не просто літають, вони показують всьому світу технічний потенціал нашої держави.

Це Ринат Ахметов може літати на «Аеробусі», а Президент України та інші державні особи повинні рекламувати українські літаки.

Звичайно, «Аеробус» дуже популярний урядовий лайнер в країнах Євросоюзу. Й це логічно, адже він виробляється в одній з країн Євросоюзу. А ось Президент США літає на «Боїнгу», бо це американський літак.

Візитна картка США відповідає статусу країни. Лайнер Буша — найбільша крилата резиденція. Площа літаючого «білого дому» — 1219 кв. метрів. Ця модель літаків використовується президентами США з часів правління Джона Кеннеді, і є другим після Білого дому символом влади.

А президент Росії Путін? Може, він літає на "Аеробусі"? Звичайно, ні. Для цього в Росії є літаки власного виробництва ІЛ-96-300 ПУ. Щоправда, салон лайнера був модифікований британською компанією Diamonite Aircraft Furnishings. Адже на Заході традиційно краще розбираються в тюнінгу. Зате елементи оздоблення, історичні гравюри по шовку, розкішні меблі були виготовлені в Росії.

Західний тюнінг коштував Росії додаткових 17 млн. Зате тепер Путін літає без комплексів — його літак один з найліпших у світі.

До речі, таку машину він собі справив під час другого президентського строку. До цього користався літаком попередника. Лайнер Єльцина ІЛ-96 — це двоповерховий будинок з двома спальнями та кімнатою для реанімацій. Він коштував 300 мільйонів доларів, з яких 40 пішло на інтер’єр. Зараз це резервний літак Путіна.

А українські посадовці не мають національної гордості — вони вибирають «Аеробус».

Звичайно, можна визнати аргументи, що Україні потрібен літак з великою дальністю польоту. Але чому тоді не купити дешевший «беушний» "Аеробус", а для близьких подорожей перевагу віддавати АН.

Чомусь у представницьких речах наша влада ніколи не економить. «Мерси», костюми, годинники, літаки — все мусить бути найдорожчим. А ось британський уряд купив в минулому році новий літак, аналогічний українському, лише після того, як 36-річний DC8, на якому літав Тоні Блер, ледь не розбився під час зльоту.

Всього в ДАК «Україна» нині 7 літаків, які обслуговують візити Президента, голови Верховної Ради, прем’єра, парламентські та урядові делегації.

П’ятеро з них насправді дуже старі. Наймолодшому ІЛ-62 UR-86528 в цьому році виповнилося 26 років. Цього року він возив Президента в Париж, Мороза — в Гонконг, а Януковича — в Мюнхен.

АН-74 літав в Женеву, Краків та Гданськ. Багато працював цього року ТУ-134 UR-65718, він зокрема возив Президента на лікування в Швейцарію. ІЛ-62 UR-86527 привозив Януковича на Давоську конференцію.

На цьому «динозаврі» Іл-62 літають Ющенко та Янукович

Найменше цього року літала "тушка" UR-65556. Може, керівництво держави побоюється сідати на цей літак після подорожі Леоніда Кучми до Латинської Америки. Кучма свого часу бурхливо ділився враженнями того польоту: «У нас випадково при швидкості 250-300 км/год відлетіло переднє колесо. Я сиджу в передньому салоні. І якби ви сиділи поруч із мною, я б вам поспівчував... Лампочки повилітали... Що відбувалося в мене в салоні, боже ж мій!..»

Кучма зауважив, що професіоналізм пілотів дозволив нормально посадити літак й додав: «Народ України повинен знати, що Президент і все керівництво літає на літаках, яким по 30-40 років?»

З такими аргументами важко не погодитися. Старі літаки для державних осіб справді треба міняти на нові. Однак не чути жодного аргументу, чому це мусять бути нові «Аеробуси», а не вітчизняні АН.

Про літаки українських депутатів та бізнесменів читайте іншу статтю Тетяни Чорновіл " Українські депутати: коліс багато, крил мало".