У Києві показали, як Лукашенко виховує білорусів

У Києві з нагоди святкування ювілею білоруського режисера Юрія Хащеватського відбулася прем’єра неігрового фільму «Площа».

Видео дня

Фільм розповідає про події, що сталися на центральній площі Мінська у 2006-му році.

За словами Хащеватського, найбільша проблема Білорусі сьогодні – це те, що в серцях людей зростає страх: «Наши люди очень боятся, у нас поселился страх».

Сааме тому для опису подій у Мінську було обрано сатиру. Олександр Лукашенко у фільмі зображений гротескно, його образ викликає поблажливу усмішку:

«Я специально не показывал кровавые кадры, и намеренно сделал нечто сатирическое, потому что смешное не страшно».

Про владу взагалі талановитий режиссер сказав: «Их там хороших не бывает. Главное, чтобы мы имели возможность их менять», такої можливості Білорусь наразі не має.

Хащеватський мешкає у Мінську. Після його першого антилукашенківського фільму "Обыкновенный президент", йому поламали ноги, «Но им это дорого обошлось,» - додає режисер.

Сьогодні Хащеватського не займають, а сам Лукашенко, на переконання режисера, навіть не знає про новий фільм «Он уже в таком вакууме, его так от всего оградили, что он ничего не знает», - впевнений режисер.

На Київську прем’єру прибув брат Олександра Козуліна – одного з головних конкурентів Олександра Лукашенка на виборах, Володимир.

За словами Володимира Козуліна, «Когда мой брат шел на выборы, его боялись и президент и опозиция. Потому что в свое время они дружили и Лукашенко знал, на что он способен.»

Олександр Козулін своїм голодуванням звернув увагу Європейської громади на проблеми Білорусі, за словами його брата, але «Сейчас и Президент, и опозиция заинтересованы в том, чтобы Козулин был в тюрьме».

У фільмі однаково описані і Козулін і Мілінкевич – головні опозиціонери країни.

Подібний фільм можна було б зняти і про Україну. Він демонструє кризу управлінської еліти на всьому пострадянському просторі. Рівень Лукашенка, як президента країни, однаково, як і рівень свідомості виборця ідеально підходять один одному. Суспільство не має замовлення на правду, чому докази книги про злочини можновладців. У Білорусі є своя «Донецька мафія», розслідуванням якої у країні ніхто не займається.

Але світ розвивається, молодь хоче більшого, прогрес зриває греблі, тому Площі будуть знову і знову. Такою, на мою думку є ідея фільму.