Україна на Бієнале у Венеції. Фото

В неділю відкривається блискуча виставка сучасного мистецтва – 52 Венеціанська Бієнале. Ця подія відбувається кожних два роки у Венеції з 1895 року. Цьогоріч за безцінного золотого лева боротиметься 76 країн-учасниць.

Бієнале вважають своєрідними олімпійськими іграми у мистецькому світі. Чим більшою є концентрація мистецтва, тим яскравіше воно виглядає, тому при бажанні помандрувати Венецією впродовж наступних кількох місяців, не забудьте відвідати найцікавіші експозиції.

Daily Telegraph у список найцікавіших вніс павільйони Британії, Франції, США, Середньої Азії та України.

Україну, певно, знають у світі не завдяки її мистецтву. Наша Батьківщина тримається на перших шпальтах завдяки скандальним виборам та їх не найкращим наслідкам.

На думку оглядачів видання, український павільйон буде одним з найкращих на Бієнале. Нагадаємо, цього року куратором українського видовища у Венеції буде Пітер Дорошенко, голова Балтійського Центру Сучасного Мистецтва у Гейтсхеді, що в Британії.

Як не дивно, зазначають британські журналісти, але не зважаючи на те, що експозиція розповідає про те, що значить бути українцем, лише чотири з митців справді українці.

Фото Daily Telegraph

Британка Сем Тейлор-Вуд, відома завдяки своїй відеороботі 2002-го року про сон Девіда Бекхема, покаже два нових фільми, один – про балерину, а інший про «вмираючого» лебедя.

Марк Тітчер, минулорічний номінант на приз Тернера, представить банер, що проголошує: «Ми українці, що ще має значення?» та скульптуру тризуба, до якої британський жартівник причепив окуляри.

Україну представлятимуть також один із найвпливовіших фотографів у світі моди за останні 10 років німець Юрген Теллер, англійський майстер інсталяції Марк Тічнер, який у 2006 році ввійшов у короткий список претендентів на найпрестижнішу британську арт-премію Тернера, і Dzine (Карлос Ролон, США) — чиказький художник із «Генерації UsA».

Решта художників також пов’язані з Україною лиш посередньо — всесвітньо відомий харківський фотограф Борис Михайлов (живе в Берліні), харківський фотограф Сергій Братков (живе в Москві), ще один харків’янин Олександр Гнилицький (живе в Мюнхені), Леся Заєць (живе в Мюнхені), яка разом із Гнилицьким входить в «Інституцію нестабільних думок».

Українські художники покажуть у Венеції фото з Шаргородського зльоту митців.

«Поема про внутрішнє море» - так називатиметься один з українських проектів. Назва ця нагадує нам про творчість Олександра Довженка. Київську Троєщину, хрущовки і дешеві готелі для нашої нової поеми знімав Юрген Телер. "Так як же воно - бути українцем?" - намагається відповісти на це питання німецький фотограф, вдивляючись у недоладний побут українців.

Як бачимо, українська експозиція вже є однією з найкращих на Бієнале. Вочевидь, такою її зробили бренди – відомі у світі «контемпорарі-арта» імена, а оспівана, омріяна ідея-фікс наших політиків – гігант нашої самоідентифікації – велика Україна, перетворилась на ігровий простір для чужоземних митців. Що ж, оцінимо те, що вийшло і подумаємо над тим, як воно, бути європейцем?

Почитайте також про те, чим цікавиться творча молодь у Нью Йорку і куди розвивається їхня думка. Нагадаємо, "Обозреватель" друкував інтерв'ю з українськими молодими митцями. До речі, їми більше цікавиться Росія. Наші північні сусіди не залишаються осторонь від процесів сучасного мистецтва, у Москві вже кілька років поспіль проходить Бієнале, до якої долучаються наші талановиті митці.

В Україні мало хто з політиків дбає про розширення світогляду свого виборця, ЗМІ зазвичай обходять гучні мистецькі події. Так, відкриття Мистецького Арсеналу - подія не лише державної ваги, а ваги всього пострадянського простору, лишилась майже непоміченою. Це може мати негативні наслідки - Мистецький Арсенал назавжди лишиться другорядним і відповідно функціонуватиме.

Не багато хто з політиків закликає українців розставити нові акценти і переглянути свої зацікавлення. Але такі є. Це обнадійливо.