Годованці державного корита, 7 апреля 2008

Чим «блакитніше», тим багатше?

Кожного року на розгляд комісії надходить близько 300 проектів. Конкурсна комісія відбирає десь 150 переможців. На розгляд кожного проекту відводиться приблизно п’ять хвилин. Таким чином, на перший погляд розподіл коштів державного бюджету на молодіжні проекти нагадує звичайнісіньку лотерею, де одній «молодіжці» перепадає 295 тис. грн, другій 20 тис грн, а третій нуль.

Однак якщо уважно придивитися до того, як розподілялися кошти минулого року, очевидним стає, що це далеко не лотерея, у «виграшах» прослідковується система. Причому ця система має яскраво виражене партійне забарвлення.

Наприклад, у минулому році левову частину коштів отримали молодіжні організації, які напряму або опосередковано співпрацювали з «донецькими» дядями. Трохи крихт перепало молодим соціалістам та комуністам, зовсім небагато - «помаранчевим».

Все, що лишилося від партійного розподілу, розтягли організації, які мали свого представника в конкурсній комісії.

Це неймовірно з точки зору здорового глузду, але факт - всі представники конкурсної комісії в минулому році були також і учасниками конкурсу - або напряму, як керівники молодіжних організацій, або як їх покровителі. Чи можна в такому випадку говорити про об’єктивність? Ні! Зате можна проаналізувати, кому найбільше пощастило скористатися щедротами.

«Обоз» виявив цікаву закономірність - у 2007 році комісія найліпше виділяла кошти «молодіжкам», яких патронують депутати Верховної Ради з фракції Партії регіонів Хомутиннік, Мірошніченко та Пінчук. Причому Мірошніченко з Пінчуком самі і виносили рішення на користь своїх структур як члени комісії. Наприклад, максимальну суму 295 тис. грн отримала «Нова Генерація» Юрія Мірошніченка. Стільки ж «молодіжка» Партії регіонів «Союз Молоді регіонів України», яким керує Віталій Хомутиннік. Крім вище згаданих нардепів цю організацію в комісії лобіюва, ще один «молодий регіонал» Олександр Ліневич.

«Обоз» намагався дізнатися, як були витрачені ці кошти. Інформацію про реалізацію двох з чотирьох проектів вдалося знайти в новинах. Що собою уявляли два інші - загадка, про них ані слова навіть на власному сайті «біло-блакитної» юні, що вже говорити про інші ЗМІ. «Обоз» так і не зміг дізнатися, що собою уявляв так званий «рольовий» семінар «Академія лідерів» і чи був він взагалі. А так було цікаво, як в образ «лідера» вживалися молоді «януковичі». Може, вони вчилися витримувати удар яйця, говорити з суфлером і не плутати Ахматову з Ахметовою?

Зате СМРУ чесно провели «Форум слов`янської молоді». Хіба що трохи змінив ідеологію. В документах проекту значилося, що форум проводиться для збереження та розвитку національних традицій українського народу, що там будуть відбуватися конкурси «Найкультурніший», «Найпатріотичніший».

Однак на російських сайтах можна знайти повідомлення, що на цьому форумі російська, українська та білоруська молодь домовилися об’єднувати три братніх народи.

Одним словом, державні гроші пішли на невеличку антидержавну тусовку.

Віталій Хомутиннік також є керівником «Національної Ради молодіжних організацій України». Це організація-«парасолька» яка об’єднує кілька десятків інших «молодіжок». Об’єднання дає певні вигоди, під «парасолькою» організації легше проходять конкурсну комісію. Злі язики стверджують, що в такому випадку не обходиться без 30% відкату. Однак жодна «молодіжка», з якою спілкувався «Обоз», це не підтвердила.

«Парасолька» має хороше лобі в конкурсній комісії. Її інтереси реалізує Костянтин Захаренко, один з керівників НРМОУ та директор департаменту молодіжної політики.

Отож, не дивно, що на власні проекти «парасолька» також отримала максимальну суму державних коштів - 295 грн.

Зокрема, 85 тис. грн НРМОУ було виділено на «Законодавче забезпечення реалізації молодіжної політики в Україні». Цей факт викликає низку запитань. Керівник НРМОУ Віталій Хомутиннік нардеп? Нардеп! Це його обов’язок готувати законопроекти з молодіжної політики? Його! Верховна Рада йому платить гроші за цю роботу? Платить! Також помічникам депутата платить. Так навіщо ж тоді щипати крихти від Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту?

До речі, це цікавий феномен, більшість представників української влади не цураються будь-яких дармових крихт.

Наприклад, той же Хомутиннік - людина доволі забезпечена, отримав депутатську квартиру. Він в ній, звичайно. не живе, адже квартирка не престижна. Хоча молодшому братику для «реалізації молодіжної політики» вона чудово підходить. Сусіди Хомутинніка скаржилися «Обозу», що брат нардепа влаштовує в пустій квартирі веселі та галасливі вечірки, що затягуються за північ. Якщо на такі «молодіжні проекти» Верховна Рада виділила квартиру, чому б Міністерству не додати ще й грошей на пиво?

Максимальне фінансування в 295 тис. грн також отримала «Українська спілка молодих депутатів». Почесні члени цієї спілки Янукович Віктор Вікторович, Хомутиннік Віталій Юрійович, Мірошніченко Юрій Романович (член конкурсної комісії) і Пінчук Андрій Павлович (член конкурсної комісії). Керує спілкою молодий депутат пан Руденко, який також є членом конкурсної комісії. Тому немає чого дивуватися, що молодим депутатам не відмовили у фінансуванні.

Можна звернути увагу, що скрізь фігурує одна й таж сама сума - 295 тис. грн.

Це тому, що державне фінансування проектів однієї молодіжної організації не може перевищувати 300 тисяч. Звичайно, не багато. Тому, щоб заробити на поприщі виділення дармових грошей, треба мати цілий букет зареєстрованих «молодіжок»…

Наступна організація Хомутинніка називається «Асоціація Молодих депутатів України». Конкурсна комісія схвалила фінансування для цієї структури в розмірі 205 тис. грн, частина цих грошей мусила піти на «Активізацію молоді в громадсько-політичному житті». Як показує саме життя, з активізацією «біло-блакитної» молоді у нас і так все нормально, особливо коли дорослі біло-блакитні дяді цю справу спонсорують. Причому на кожну активізацію витрачають на порядок більше, ніж те, що виділило міністерство. Але якщо держава дає задарма, то і крихта солодка. А якщо скласти крихту до крихти… Виходить, що лише ті організації, до яких причетні три «біло-блакитні» нардепи Хомутиннік, Мірошніченко, Пінчук отримали майже півтора мільйона гривень.

А це вже, як кажуть, реальні гроші!

Взагалі, мережа «молодіжок» патронованих біло-блакитними молодими лідерами, доволі велика. Одних й тих самих молодих людей можна знайти в середовищі «молодих регіоналів» та в керівництві кількох десятків молодіжних структур, які отримують фінансування в міністерстві, але діяльність яких неозброєним оком непомітна. Це близько 20 структур, які добре фінансувалися і в 2006 році, і в 2007. Ці організації взяли майже половину суми, яка була виділена на фінансування «молодіжних» проектів в 2007 році, - майже 5 млн грн. А це вже пристойні кошти, особливо якщо зважити на той факт, що реальних молодих лідерів, які стоять за цими проектами, не так вже й багато.

Було б дивно, якби в міністерстві, яким весь час керував Юрій Павленко, нічого не дісталося б «помаранчевим» молодіжним організаціям. Однак їх улов набагато скромніший.

Наприклад, Молодіжний союз «Наша Україна» отримав лише 105 тис. грн.

На ці гроші «помаранчева» юнь проводила вечірки з шикарною назвою “Не пропий Україну”. Частина безалкогольних гулянь відбувалася в українському стилі, частина в стилі “Піратів Карибського моря”.

Краще розжилися «помаранчеві», які мали своїх представників у конкурсній комісії.

Наприклад, організація Юрія Криворучка Фонд «Молода Україна» отримав максимальну суму фінансування - 295 грн. Ще 80 тисяч взяв «Молодий Рух».

Так не пропивають Україну

Більш гарні справи в 2007 році були у хлопців та дівчат-соціалістів. СМС отримав 255 тис. грн, зокрема на формування здорового способу життя дітей та молоді. Соціалісти розписали в проекті, що вони проведуть всеукраїнський чемпіонат команд-аматорів з міні-футболу. Інтереси соціалістів в конкурсній комісії представляв тодішній нардеп Євген Філіндаш.

Цікаво, що хоча СДПУ(о) давно пішло в небуття, молодіжні організації, які розплодилися навколо цієї партії при політичному злеті Медведчука, й досі живі, принаймні, як структури, що отримують державне фінансування.

Молодим комуністам перепало лише 100 тис. грн. За ці кошти Ленінська комуністична спілка молоді України обіцяла організувати «Патріотичну школу». «Обоз» цікавився, якому патріотизму навчають комуністи, однак жодної інформації про цю школу не знайшов. Червоних в конкурсній комісії лобіював Андрій Поліїт.

Останній за алфавітом член конкурсної комісії Олександр Ярема лобіював інтереси своєї структури МО «Християнсько-демократична молодь України».

Одним словом - які члени комісі, такі й переможці!

Чи зміниться ситуація з фінансуванням «молодіжних» проектів у цьому році? Стосовно політичної палітри - безумовно. Що ж стосується системи, то вона залишається та сама.

З приходом нової влади відбувся політичний перерозподіл серед представників конкурсної комісії. Зокрема, трохи зменшилось лобі «молодіжок» Партії регіонів, зате додався представник БЮТу. До конкурсної комісії ввійшов нардеп від блоку Тимошенко Євген Суслов. До речі, «молодіжки» від БЮТу в конкурсах минулих років участі не брали. Певно тому, що при минулому розкладі конкурсної комісії у них було мало шансів взяти приз.

Також в цьому році спостерігається нашестя «масонів» в конкурсну комісію. Є такий масонський орден Святого Станіслава. Якимось хитрим способом у 2003 році організаторам ордену вдалося заманити до себе Президента Кучму з дружиною Людмилою, і зразу за тим в «масони» побігли всі кучмівські підлабузники.

Такий гарний масон керує конкурсною комісією

Цікаво, що двоє «станіславців» раптом опинилися в конкурсній комісії міністерства. Це голова конкурсної комісії Ростислав Драпушко та член комісії Куцевалова Олена.

Що ж стосується інших змін в комісії, то вони відбувалися за наступним принципом - представників одних «молодіжок» замінили на представників інших. Таким чином, перші мають всі шанси отримати менше фінансування ніж в минулому році, другі більше.

Наприклад, хороше лобі отримали молоді комуністи. Їхні інтереси тепер представляє комсомолець нардеп Андрій Найденов. ЛКСМУ дуже прикольна організація.

Наприклад, нещодавно комсомольці винесли рішення популяризувати державний устрій Острова Свободи. Тобто з’явилися ще одні бажаючі отримати державне фінансування для мандрівки на Кубу?

Найденов закликає боротися проти агресивного капіталізму США

Чи варто пускати в «дорослу» політику молодих піраній?

Чи потрібне взагалі державне фінансування молодіжних проектів, якщо в результаті це перетворюється в кубло інтриг? Справа тут навіть не в грошах, хоча за річний бюджет, який виділяється на фінансування «молодіжних» проектів, можна побудувати завод з переробки плазми крові. Справа в принципі.

Адже більшість організацій, які отримують халявні кошти, нічим невідомі загалу, або відомі лише дорослими політичними покровителями. Часто вони існують лише для того, щоб отримувати фінансування з міністерства. Коли «Обоз» почав дзвонити в структури, які минулого року лишили без грошей, виявилося, що майже всі вони мертві.

Також фінансовані проекти часто не коштують того паперу, на якому були надруковані. Наприклад, яка нормальна молодь піде на семінар під назвою «Добра родина, міцна держава»?

Можна звернути увагу, що «молодіжки», які ходять за грошима в «молоде» міністерство, мають політичний ухил. Однак справжні потужні політичні об’єднання молоді, такі як «Рух за Правду», «Пора» фінансування з міністерства ніколи не отримували. Як і реальні аполітичні молодіжні рухи. Наприклад, в Україні існують так звані «толкєністи». Автор був свідком прикладу, коли одна молода людина пиячила в «трубі» на Майдані, аж поки не захопилася рольовими іграми. Хлопець зробив собі чудернацький одяг з мішка, назвався орком та почав пропадати на Трухановому острові. Пити закинув, бо життя і так стало цікаве. Хіба що легкий глінтвейн. Знайшов собі дівчину з ельфів…Навряд чи всі семінари зі здорового способу життя, які фінансуються міністерством, відлучили від пляшки хоча б одну людину. Так навіщо тоді це фінансування? Щоб виховувати молодих інтриганів та кар’єристів?

Коли дивишся на всю цю кухню, слова про те, що в політику повинні прийти нові молоді обличчя, просто лякають. Адже якщо ці молоді обличчя вже спокушені конкурсом проектів, де вони «крутили» схеми, змінювали політичну орієнтацію, імітували діяльність, бюрократизували роботу, підлабузнювалися до партій влади лише для того, щоб зачерпнути з державного корита, то для країни краще, щоб в політиці лишалися старі добрі дідусі.

Чи об’єктивний конкурс проектів?

«Обоз» намагався додзвонитися в молодіжні організації, представлені на конкурсі проектів, щоб дізнатися їхню думку про об’єктивність конкурсу.

Цікаво, що багато телефонів або не відповідали, або йшло повідомлення «номер не існує», або дитячий голос повідомляв «не туди потрапили».

Отож, коментарів зібрано небагато. Представляємо два полярних: один від організації, яка в минулому році не отримала ні копійки; інший - від структури, якій було надано максимальне фінансування.

Святослав Липовецький, лідер Спілки Української молоді в Україні, яка традиційно проводить в Карпатах патріотичні табори:

«Конкурс необ’єктивний. Хоча би з тієї причини, що до конкурсної комісії, що затверджується міністром, входять люди, які самі беруть участь в конкурсі. Наша організація, яка діє вже 20 років, не отримала ні копійки, бо у нас не було лобі.

Чи існує практика 30% «відкатів»? Наша організація цим ніколи не займалася, можливо тому, минулого року ми і пролетіли повз конкурс. Про «відкати» всі говорять, причому говорять відкрито, але щоб не бути голослівним, треба мати якісь факти. Ми цих підтверджень не маємо.

Дивна поведінка міністра Юрія Павленка. Він не втручається у конкурс, або його це зовсім не цікавить, або він не відчуває сили і можливостей опиратися системі. Ми знову подали проекти, але впевненості, що нас профінансують, немає.

Гройсберг Павло, керівник «Кадрової спілки молодих політиків управлінців» ( у 2007 організація отримала 285 тис. грн на два проекти «Програма патріотичного виховання молоді "МолНІя" та «молодіжний обмін Україна-Куба»):

«Три роки поспіль конкурс проектів був максимально об’єктивним, тому що конкурсну комісію формували з молодіжних лідерів, яких вибирали відкритим голосуванням на Українському молодіжному форумі. Тому комісія виносила рішення не зі сторони чиновників, а зі сторони молоді. В цьому році все змінилося, міністр Павленко за своїм політичним уподобанням сам скомплектував комісію. Когось зі складу комісії звільнили і зразу з’явилося чотири народні депутати, з яких лише один не «помаранчевий». З тих представників, що запропонував Форум, Павленко взяв лише чотирьох, з яких лише двоє не «помаранчеві».

Ось така політизація! Тому я побоююсь, що в цьому році мої проекти не пройдуть конкурс.