Секрети Пуща-Водиці: Дача Плюща під патронатом Януковича

«Обоз» продовжує розкривати секрети державних дач у Пуща-Водиці та Конча-Заспі. Перша стаття з цієї серії вийшла ще зимою цього року. Така довга перерва в появі другої та наступних частин пояснюється дуже просто.

Після того, як журналістів з «Обозу» та СТБ два рази поспіль в Конча-Заспі затримала Державна охорона, вони вирішили спробувати отримати інформацію про держдачі легальним методом – послали запити в держохорону та Державне управління справами.

Однак на жодне запитання журналіст «Обозу» відповіді не отримав, хоча чемно прочекав два місяці. Тому довелося повернутися до старого доброго методу – проник, побачив, сфотографував, запитав. Дієво, хоч і дратує бійців Гелетея. Але, що поробиш, - іншого виходу немає.

У цій частині «Обоз» публікує огляд державних та вже недержавних дач в комплексі «Пуща-Водиця» (Вишгородська, 150).

Плющ вміє жити «на шару»

Іван Плющ отримав в довічне користування дачу № 4 в Пуща-Водиці як екс-спікер ще від прем’єра Юхима Звягільського 13 років тому.

В нинішні часи цей невеличкий будиночок в кремових тонах, що тоне в зарослях бузку - виглядає несерйозно. Бо за довгі роки, Плющ будинок не перебудовував, лише час від часу підфарбовував та огородив великим парканом з каменю та дерева. Причому територія, яку охопив паркан, займала не менш 50 соток. Плющ загодя зрозумів – головне забити за собою землю.

Після отримання держдачі минули роки, поки Іван Степанович вирішив, що маленький рожевий будиночок не відповідає його статусу, і вирішив побудувати палац.

Однак спочатку в інтересах Плюща було оформити на себе власність на будинок та землю. Адже дача в статусі «довічне користування» не належить посадовцю, в разі його смерті вона знову повертається державі. Однак нічого залишати державі Плющ не хотів, для цього в нього є спадкоємці.

Тому зайнявся вирішенням питаннячка, як «на шару» стати власником земельної ділянки, що коштує кілька мільйонів доларів.

Допомогли Івану Степановичу в цій нелегкій роботі найвищі посадові особи держави – Президент та прем’єр.

На сайті «Українська правда» друкувалися дуже цікаві документи про те, як Плющ вирішив поліпшити свої житлові умови.

Згідно з цими документами, за два дні до дострокових виборів 2007 року Іван Степанович - на той час голова РНБО - звернувся до Президента Ющенка з заявою передати йому у власність(!) будинок №4 та земельну ділянку (!) навколо будинку.

(До речі, в ці самі дні вирішувалися житлові проблеми Януковича в державній резиденції «Межигір’я».)

Плющ аргументував своє прохання стати власником «золотої» землі в Пуща-Водиці, тим що будинок №4 потребує реконструкції. Він попросив Президента поклопотати за нього перед Кабінетом міністрів.

Ющенко «скромне» прохання Плюща задовольнив і відписав листа Януковичу.

Янукович з усім погодився без питань. Лише за 10 днів рішення пройшло всі необхідні інстанції в Кабінеті міністрів.

Таким чином, Іван Плющ не задарма вперто не підписував коаліційний договір. Завдяки ключовим фігурам так і не реалізованої «ширки» він став власником земельної ділянки посеред соснового лісу, недоступної для цікавих очей громадськості. Адже весь периметр навколо Пуща-Водиці охороняють бійці держохорони.

Щоправда, вона не стала на заваді журналістам, які вирішили поцікавитися, який ласий шматок перепав Івану Плющу.

Рожевий будиночок №4 знайти було неважко. Так само як і новобудову. Новий палац Іван Степанович вирішив зводити не на місці старої хати, а на земельній ділянці між держдачами №3 та №4.

Коробка котеджу вже майже закінчена. Очевидно, Плющ почав будівництво ще до того, як отримав дозвіл від Кабміну приватизувати ділянку. Тоді стає зрозуміло, чому Плющ потурбував Віктора Андрійовича своїм проханням якраз напередодні виборів. Справа в тому, що вибори річ непевна, - невідомо, хто на них візьме гору, - тому треба було встигнути узаконити будівництво, а не чекати сюрпризів від владної кухні.

На будівельному майданчику нині кипить робота. Будівельники кладуть паркан та укріплюють схил пагорбу.

Журналісти розговорилися з хлопцями та дізналися багато цікавого. Виявляється, одні й ті самі бригади, один і той самий підрядник будує дві дачі №4 та №9.

Це саме розповіли журналістам люди з обслуговування резиденції, що підстригали газони.

«А хто ж власник дев’ятого номеру?», - поцікавилися журналісти. «Депутат з регіонів. Прізвища не пам’ятаємо. Спитайте у хлопців, що будують дачу Плющу, вони працюють на обидвох будівництвах», - відповіли робітники.

Те, що номер дев’ять належить соратнику Януковича, «Обозу» розповіла також жіночка, що обслуговувала сусідню дачу. Прізвища вона також не згадала. «Хтось з недуже відомих», - відповіла вона «Обозу».

Отже, Плющ будується не самотужки.

І це в принципі пояснює, звідки у Івана Степановича, який все життя працював держслужбовцем з відносно невисокою зарплатою, кошти на будівництво величезного цегляного палацу з башточкою.

Також це пояснює, чому Плющ єдиний з бунтівних нунсівців не підписав коаліційну угоду.

Що спільного між кінотеатром «Зоряний» та Пуща-Водицею?

Один з будівельників дачі Плюща нарешті пригадав прізвище таємничого депутата з легіону Януковича. За його словами, на земельній ділянці, яка закріплена на держдачею № 9, будується такий собі Андрій Кравець.

Ще недавно цього народного депутата ніхто не знав. Однак на останньому з’їзді Партії регіонів він був обраний одним з 12 заступників голови. Це означає, що в родині «біло-блакитних» він людина впливова.

Відповідь на питання, хто такий Кравець, може дати його біографія на партійному сайті. Там можна прочитати, що Андрій Віталійович в недалекому минулому знаний директор кінотеатру «Зоряний». Це той відомий «Зоряний», в приміщенні якого вже кілька років поспіль знаходиться штаб Віктора Федоровича.

Кравця там знають, як людину, що останні роки вирішувала господарські проблеми Януковича. Очевидно, Андрій Віталійович їх вирішував успішно і користується повною довірою шефа, якщо отримав підвищення до заступника голови партії по квоті Януковича.

До речі, в парламент Андрій Кравець прийшов з посади заступника міністра Кабінету міністрів Толстоухова, де вирішував проблеми життєдіяльності прем’єра в уряді.

Кажуть, він близький до іншого соратника Януковича, який теж час від часу виконує господарські функції – Едуарда Прутніка. З  біографії Кравця стає відомо, що остання його бізнес-посада - генеральний директор ТОВ „Будівельна компанія „Укрбудінвест". Саме з неї Кравець пішов на державні хліби. Таким чином, як власнику будівельної компанії йому теоретично було не важко будувати дачу Плющу та собі.

«Обоз» спробував прояснити ситуацію безпосередньо в Андрія Кравця. Однак той був не настроєний спілкуватися з журналістами. Питання йому довелося задавати на бігу біля Верховної Ради, і Кравець навіть не пригальмував. Навпаки богатирським кроком спробував відірватися від журналіста. «Чому ви будуєте дачу Плющу в Пуща-Водиці?»- у спину йому крикнув журналіст «Обозу». «Я такі питання не коментую», - роздратовано на ходу огризнувся Кравець. «Це ваш будинок №9 в Пуща-Водиці?» «Не коментую», - повторився Андрій Віталійович.

Цікаво, що Кравець не став нічого заперечувати, він відповів лише «не коментую». Шкода, бо запитань в «Обозу» ще залишилось чимало. Зокрема, якщо насправді він будує дачу Плющу, цікаво, як Іван Степанович розраховується за послугу – повністю чи частково, чи «красивими очима» і популізацією «ширки».

Також цікаво, чи будинок №9 Кравець будує особисто для себе чи якомусь з шефів Партії регіонів.

До речі, дача в Пуща-Водиці під номером 9 будується з великим розмахом. Земельна ділянка, яку оточив декоративний паркан, сягає гектара. Посередині зводиться великий будинок з червоної цегли.

Таким чином, в той час, коли у Нестора Шуфрича Державне управляння справами забирає в Пуща-Водиці земельку, отриману ще за часів Кучми, інші депутати: регіонал Кравець та нунсівець Плющ будуються безперешкодно.

Хотілось би дізнатися критерії, згідно з якими одним можна, а іншим не можна. Як бачимо, політичні забарвлення тут ні до чого. Тут працює щось інше.

Однак сподіватися, що на це питання відповість Державне управління справами, якому підпорядкований Будинок відпочинку «Пуща-Водиця» не доводиться. Як вже згадував «Обоз», в попередньому запиті Ігор Тарасюк не відповів конкретно на жодне запитання.

Цікаво, скільки ще треба подібних статей, які компрометують Тарасюка, щоб він нарешті дав відповіді ЗМІ, спілкування з якими він вперто уникає протягом двох останніх років.

P.S. В наступній частині, можна буде прочитати нові таємниці Пуща-Водиці. Зокрема, які cекрети приховує паркан під напругою, та чому ображають бідного Нестора Шуфрича.