Як Тимошенко давала Балозі хабара , 23 июля 2008

Впродовж останнього місяця головною темою для розмов у політикумі були зміни до бюджету. Коли представники влади, і в першу чергу Юлія Тимошенко, говорили про необхідність прийняти поправки до бюджету, то аргументували це тим, що треба підняти соціальні виплати, додатково підтримати сільське господарство, вугільну промисловість тощо. Мовляв, все для людей.

Однак про «найголовніші» поправки політики вперто мовчать. Справа в тому, що у поправках до бюджету, які були роздані депутатам, в першу чергу в око впадає збільшення фінансування на… життєдіяльність органів влади.

Про це, звісно, краще публічно промовчати. Адже в нашій небагатій країні суспільство і так вважає, що парламент, Президент і уряд гребуть з бюджету більше за потреби. Причому це фінансування зростає з року в рік, з поправок до поправок куди більшими темпами, ніж інфляція.

Цікаво, чи наполягали впливові державні особи на збільшенні фінансування життєдіяльності органів влади, і чи це було свого роду компромісом? Чи, може, це «замануха» від уряду - стимул для голосування - задля залучення ширших верств депутатів. Такий собі невеличкий хабар уряду Банковій, Верховній Раді, керівникам інших органів влади, які мають вплив на окремих депутатів.

Як би там не було, але поки що на «хабар-замануху» депутати не відреагували. Може, замало?

Тепер про окремі факти.

Перший приклад. У поправках до бюджету істотно збільшено витрати на апарат Верховної Ради України.

Коли на початку року приймався бюджет 2008 року, у загальному фонді було закладено 798 млн. грн на життєдіяльність Верховної Ради. Однак депутати були обурені, що по деяких позиціях їх фінансують менше ніж Президента і збільшили свій бюджет ще на 9 млн.

У середині року виявилося, що й цього мало. В поправках до бюджету сума фінансування парламенту виросла ще - до 25 млн. грн.!!!

Чим парламент заслужив надбавку, сказати важко. Продуктивною та наполегливою роботою він точно не відзначився. Ще ніколи в історії України за аналогічний проміжок часу Рада не приймала так мало законопроектів.

Можливо, причина в тому, що депутати проголосували за новий кошторис Верховної Ради, в якому чималу суму (майже 50 млн. грн.) було виділено на відпочинок та оздоровлення депутатів. Можливо, тому тепер у бюджеті парламенту дірка, і його треба латати?

І це не страшно, що депутати розлетілися на острови та яхти і не прийняли поправок, в яких самі зацікавлені. Тут можна не псувати відпустку і зачекати до вересня. Адже цілком можливо, що у вересневому варіанті бюджету витрати на Верховну Раду ще збільшуться.

Щоправда, слід відзначити, що парламент в Україні скромний порівняно з Державним управлінням справами, що опікує в першу чергу Президента.

Державне управління справами претендує в новому бюджеті на додаткових 40 млн. грн.!!!

На що підуть ці кошти? На ансамбль «Київські солісти»? На Дібрівський кінний завод? Ні! Левову частку цієї надбавки сплановано скерувати на організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента (всього 163 млн. грн.), а також на обслуговування Президента та Секретаріату Президента (всього 118 млн. грн.).

Відповідно до логіки Юлії Тимошенко, в неприйнятті бюджету винна партія «ЄЦ». Отже, виходить, що Віктор Балога сам себе позбавив додаткового фінансування.

Однак знов-таки це не смертельно, бюджет не вовк - в ліс не втече: можна прийняти і у вересні.

А ось Кабмін в поправках до бюджету навпаки обмежив себе у фінансуванні. Ощадлива Юлія Володимирівна вирішила зекономити на забезпеченні Кабінету міністрів 2 млн грн.

Зрештою, навіщо стимулювати саму себе. На собі можна і зекономити.

Зате в новому бюджеті виділено додаткових 400 млн. грн. на державну підтримку вугледобувних підприємств. Логіка прем’єра залізна – майбутньому кандидату в Президенти краще посидіти на дієті, завоювати прихильність гірників – аборигенів донецького краю.

А ось інша жінка в політиці, Раїса Богатирьова, не демонструє ощадливості.

Фінансування Ради Національної безпеки та оборони в поправках до бюджету збільшилось на 4 млн. Тепер Рада, яка не сіє, не жне, а займається виключно паперово-дорадчою роботою, претендує майже на 65 млн. грн. фінансування.

Причому левова частка цієї суми - 31 млн грн - припадає на інформаційно-аналітичне забезпечення, ще 6 млн грн - на фундаментальні дослідження, 12 млн грн - на прикладні розробки у сфері Національної безпеки. Яка реальна користь від усіх цих досліджень та розробок? Чи в цій країні вирішене хоч одне актуальне питання національної безпеки? Можливо, Рада знайшла відповідь, як мінімізувати антидержавні настрої на Сході та Півдні країни? Чи РНБО здатна лише «протузлити» Тузлу та захищати інтереси Ахметова в питанні Чорноморського шельфу?

До речі, сайт РНБОУ чудово демонструє, наскільки в’ялою є діяльність РНБОУ. Наприклад, останні повідомлення в зовнішньополітичній діяльності датуються листопадом 2007 та жовтнем… 2006 року.

І нарешті, головне питання: яка причина збільшення фінансування аж на 4 млн. грн. відомства, де працевлаштована Раїса Богатирьова? Невже діяльність РНБО так зачепила інфляція - подорожчали олівці, папір та розчинна кава?

Аналогічно претендує на додаткове фінансування і структура, при якій працевлаштувався чоловік Раїси Богатирьової - Державний комітет з регуляторної політики та підприємництва. Комітет претендує на фінансування в розмірі 65 млн. грн. - точнісінько, як РНБОУ.

Добре одне: хоч не всі ці гроші йдуть на паперову роботу. Половину Держкомпідприємництво роздає бізнес-структурам по програмі здешевлення кредитів. Щоправда, злі язики стверджують, що розподіл коштів не обходиться без схем, в яких перемагають «свої». Однак доказів цього «Обоз» не має, і перевірити Комітет доволі складно, бо там не вважають за потрібне публікувати списки щасливчиків-переможців.

А ось у випадках аналогічної діяльності Державного агентства з інновацій і інвестицій «Обоз» знайшов «своїх». Однак про це трохи згодом, спочатку про Агентство.

Державне агентство з інновацій та інвестицій, яке очолює Віктор Івченко, чоловік відомої на всю країну «козир-баби» Віри Ульянченко, також є героєм нашої публікації. Адже агентство претендує на значне збільшення фінансування: з 162 млн грн у старому бюджеті до 230 млн. грн.(!) у поправках. (Для порівняння: Мінкультурі в бюджеті 2008 р. на все: і театри, і бібліотеки, і музеї, і т. ін.- виділено лише 160 млн. грн.)

Когось може здивувати, що структура, діяльність якої не відома загалу, вимагає стільки бюджетних грошей. Однак це ще нічого! Минулого року Агентство «перетравило» майже… мільярд бюджетних гривень.

На що пішла така фантастична сума!? «Обоз» в статті «Не того Івченка назвали Льоша-Мерседес» вже писав, що частина з них пішла на банальну закупівлю службових автомобілів. Підпорядкована Державному агентству України з інвестицій та інновацій профільна державна компанія «Українська державна інноваційна компанія» закупила за бюджетні гроші «послуги з фінансового лізингу легкових автомобілів» в кількості 9 штук на суму 5 181 016 грн. А ще з сайту тендерних закупівель «Обозу» стало відомо, що ця ж компанія «заправилась» бензином на 149 тис. грн.

Отож, в облаштуванні життєдіяльності в Державному агентстві з інвестицій та інновацій не економлять. А чи займається Агенція, що живе на широку ногу, бодай чимось корисним? Згідно звітів Агенції, левова частина мільярда пішла на програми надання дешевих кредитів бізнес-структурам, що впроваджують передові та енергозберігаючі технології.

Зокрема, агентство в 2007 році профінансувало на 30 млн. грн. виробництво вітчизняного вертольота. На цьому особливо наполягав Президент Віктор Ющенко.

Крім вертольотчиків, бюджетні кошти на ультра-сучасні проекти отримали кілька десятків організацій як державної форми власності, так і приватної. Найбільше отримало ДАК «Чорноморнафтогаз» - 200 млн. грн. - на розробку Чорноморського шельфу поблизу Одеси.

Переможці згідно чистої ідеї відбиралися на прозорому та об’єктивному конкурсі, однак коли «Обоз» продивився списочок, то виявив, що тут не обійшлося без «СВОЇХ», як це зрештою зазвичай буває в нашій країні.

«Обозу» зразу кинулося в очі, що в минулому році на конкурсі перемогла пропозиція на будівництво «Сучасного цегельного заводу» в місті Кіровограді фірми «Поротон». Комісія винесла рішення надати дешевий кредит (7% на 5 років) ТОВ «Поротон» у сумі до 95 млн. грн.

Цей переможець одразу насторожив журналіста «Обозу». Адже «Сучасний цегельний завод» звучить дещо комічно. Певно він виробляє сучасну цеглу з сучасної глини. Очевидно слово сучасне в назві проекту з’явилося, щоб проект вписався в програму по впровадженню передових технологій.

В результаті маленького журналістського розслідування виявилося, що підозри «Обозу» були не безпідставними. Одним з засновників «Поротону» є людина, зовсім не чужа родині Івченків-Ульянченків, і в першу чергу Вірі Іванівні. Адже йдеться про Павла Вікторовича Кудюкіна. Цей мен на початку дев’яностих очолював сумнозвісну Чорноморську судноплавну компанію «Бласко», в якій працювала і Віра Ульянченко - керувала представництвом у Києві. Завдяки сумнівній діяльності цієї компанії Україна втратила морський торговельний флот, який на той час вважався одним з найбільших в світі. Кудюкін тоді сів, Віра Ульянченко виїхала в США нібито народжувати доньку. Через п’ять років Ульянченко повернулася на Батьківщину, в цей же час Леонід Кучма підписав амністію для Павла Вікторовича.

Кудюкін вийшов на волю та осів у Баришівському районі, де займався розведенням …свиней, і як він сам стверджує в інтерв’ю «Уніан», час від часу приймав в гостях Віру Іванівну. Певно після цих візитів Кудюкін вирішив спробувати себе в прогресивних технологіях - виробництві сучасної цегли, і без проблем виграв конкурс у відомстві чоловіка своєї давньої знайомої.

Причому йому це вдалося попри, те що ТОВ «Поротон» було зареєстровано буквально перед самісіньким конкурсом. Як така фірма перемогла? Здається, такі чудеса в нашій країні вже давно не викликають здивувань.

Цього року на фінансову підтримку інноваційних та інвестиційних проектів Агенція нічого не отримала. Але в поправках до бюджету Віктору Івченку посміхнулася удача - з’явилася нова стаття: 167 млн. грн. на фінансування проектів з впровадження енергозберігаючих технологій та виробництво альтернативних видів палива.

Звичайно, ця програма потрібна нашій держави. Але лише в тому випадку, якщо це підтримка справжніх інноваційних проектів, а не бізнесу дружніх Віктору Івченку керівників свиноферм.

_________________

Вищенаведені приклади з нового бюджету - лише частина випадків, де органи влади претендують на збільшення фінансування на свою життєдіяльність.

Хоча здавалось би, що перед тими викликами, які поставила перед державою інфляція, можна було б бути скромнішими, тугіше затягнути пояси, спрямувати бюджетні кошти в ті сектори економіки, які справді потребують фінансування.

Хтось може дорікнути, що всі ті мільйони та десятки мільйонів, на які збільшилося фінансування Верховної Ради, президента, РНБО та інших органів влади, не такі вже й великі гроші. Але якщо всі ці крихти скласти, якщо додати до них інші сумнівні витрати в бюджеті, то можна лише здивуватися, які гроші вилітають у трубу, а далі, напевно, до чиїхось кишень.

Ось ще кілька прикладів збільшення фінансування у поправках до бюджету, які вразили журналіста «Обозу».

У бюджеті 2008, що був прийнятий на початку року, було закладено 9 млн. грн. на створення пам’ятників Мазепі та Карлу ХII, ремонт та реставрацію історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви».

Важко зрозуміти, чому в незалежній державі носяться з цим «полем», де Російська Імперія виграла війну у шведів, і в результаті українське населення Батурина потрапило під люті репресії.

Однак не будемо заглиблюватися в історичні роздуми, у нас стаття не про це. А про те, що в поправках до бюджету суму облаштування «поля» збільшили до 24 млн. грн.

Разом з тим, коли кореспондент «Обозу» на початку літа проїжджав повз це поле, то спостерігав наступну картину - в буйних бур’янах паслися щасливі корівки. Бодай якесь «облаштування» не проглядалося. Очевидно, збільшити фінансування довелося, бо 9 млн, ну, ніяк не вистачило на те, щоб покосити бур’яни.

А ось ще один цікавий приклад. В поправках до бюджету збільшено фінансування на реконструкцію приміщень і придбання обладнання для …. діоксинового центру та кліники Інституту екогігієни та токсикології ім.. Медвєдєва з 10 до 12, 2 млн. грн.

Разом з тим фінансування будівництва Національного інституту раку залишилось в тому ж об’ємі, що і на початок року ( 60 млн. грн.), так само, як і сума коштів, спрямованих на реконструкцію Медичного центру дитячої кардіології ( 49 млн. грн.)

Очевидно, першочерговим є дофінансування тих статей бюджету, які шкурно потрібні окремим впливовим політикам, бо інакше навіть найдосконаліший проект бюджету не пройде в парламенті. Діоксиновий центр Отже, кожен проект бюджету - це ні що інше, як хабар і ще раз хабар сотням політиків та посадовців, від яких залежить його прийняття.