Російська мова – вторинна, англійська – вікно у світ?

Якою мовою мають користуватися «пани» і «добродії», а не «мужчини» і «женщини»? Олексій Гарань, Володимир Богайчук про старе як світ мовне питання

Видео дня

Вчора в Україні у 13-й раз відзначався День української мови та писемності. Це свято було започатковано ще за президента Кучми, у 1997 році, на честь Нестора Літописця.

З цієї нагоди «Обозреватель» запропонував поділитися своїми думками щодо подальших перспектив української мови в Україні та ролі мови у державотворенні наукового директора Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексія Гараня тачлена Комісії людських та громадянських прав Світового конгресу українців, правозахисника Володимира Богайчука.

«Обозреватель»: Які загрози для української мови ви бачите сьогодні?

Олексій Гарань: На це запитання у двох словах відповісти неможливо. Я думаю, треба із чимось порівнювати. Я добре пам’ятаю радянські часи, коли було не престижно розмовляти українською мовою. Порівняно з тим, що було до проголошення незалежності, до проголошення української мови як державної зміни все-таки відбулися. Бодай, у сфері освіти частково вдалося відновити позиції української мови. зараз більшість шкіл у нас все-таки є україномовними.

Тим не менше, все це недостатньо для повноцінного функціонування української мови. Ми бачимо, що українська мова пасе задніх у дуже багатьох ключових сферах. Ми бачимо, як вона нехтується і в парламенті, і нашими урядовцями. Зрозуміло, що в багатьох регіонах, звертаючись українською мовою, ти не отримаєш відповіді навіть від держслужбовця українською мовою. Ми бачимо домінування російської мови у багатьох сферах, зокрема на телебаченні і в шоу-бізнесі. Другий момент – люди не можуть говорити літературною українською мовою – суржик має великий ареал розповсюдження, і це прикро. І комплекси лишаються. Люди, для яких українська мова є рідною, приїжджають у Київ і переходять на російську мову. Це мої поточні, щоденні спостереження.

Володимир Богайчук: Певний сплеск вживання української мови вщухає і ми поступово повертаємося до ситуації, яка була за Союзу. Все вертається на круги своя, інакше бути і не могло. Якісь перспективи в української мови могли б бути, якби була українська держава. А такої у нас немає.

Незалежність здобувається у національних визвольних війнах, в Україні таких не було. І допоки цього не буде, про якусь перспективу української мови говорити взагалі немає сенсу. В Україні є потужна ксенофобська шовіністична русифікована колона, яка все робить для того, щоб української мови в Україні не було.

Олексій Гарань: Я б зробив таке уточнення. Коли ми говоримо про русифікованих українців. Люди не винні в тому, що вони виросли в такому середовищі. Я до них колись належав. Якщо говорити про ставлення цієї великої категорії русифікованих українців, значна частина цих людей підтримує державність української мови як єдиної державної мови. значна частина цих людей налаштована демократично і бачить свої майбутнє саме в незалежній Україні. Інша річ, що вони або не можуть спілкуватися українською, або перебувають у таких умовах, де вони змушені переважно спілкуватися російською.

Є друга категорія, про яку згадав колега. Це люди, яких небагато, але вони дійсно налаштовані по-ксенофобськи. І, на жаль, саме з цієї частини виходять політики, які намагаються на цій темі спекулювати.

«Обозреватель»: Чи можна ставити знак рівняння між такими поняттями, як «мова» і «державність»? Чи можна вважати загрози для мови загрозами для державності?

Олексій Гарань: Мова є певним фактором легітимації, що ми є незалежною країною. Візьмемо приклад Білорусі, де панівною є російська мова. Так, країна існує і буде існувати, але деякі процеси відбуваються набагато болючіше, навіть ніж у нас.

Я думаю, нормальне функціонування мови – це свідчення психологічного здоров’я нації і країни. Це також важливий фактор для ментальності еліт. Звичайно, зводити все тільки до цього не можна, але і без цього не можна.

Володимир Богайчук: Будь-який психолог скаже: коли людина переходить на чужу мову, в неї виникає певний комплекс неповноцінності. Мова і держава тісно пов’язані з поняттям «нація». І без одного, і без другого важко уявити собі націю. Прикладом тут може слугувати держава Ізраїль. Вони відродили мову, на якій 2 тисячі років практично ніхто не розмовляв. І вони чудово розуміли, що без відтворення мови створення держави було б значно складнішим.

«Обозреватель»: Пан Олексій вже згадав про таку проблему, як суржик. Чи може ця проблема становити реальну загрозу для української мови в Україні?

Олексій Гарань: Суржик – це мова, якою розмовляють люди. Очевидно, для того, щоб люди говорили більш-менш літературною українською мовою, потрібні відповідні зусилля. Але коли майже щодня я стикаюся із зверненням «мужчина» і «женщина»… Мені знається, що ми не станемо нормальною нацією, поки ми не виробимо форму нормального звернення один до одного. За радянського часу було «громадянин» або «товариш», а сьогодні ми заміняємо ці слова на «мужчина» і «женщина».

Якщо ви не хочете вживати «пан» або «пані», можна використовувати «шановний» або «добродій». В російській мові відповідно «господин», «сударь», «уважаемый».

Володимир Богайчук: Суржик має і позитивні сторони, і негативні. Якщо це шлях до української мови, це позитив, якщо це шлях до російської – це негатив. Але будь-яка мова формується із залученням іншомовних слів, в тому числі українська.

Олексій Гарань: Є різний процес творення національних держав. Якщо ми подивимося на творення національних держав у Західній Європі – у Франції, Англії, Німеччини, Італії, Іспанії, - відбувалося вирівнювання до спільного знаменника. Тоді виникала країна і виникала мова. Нація створювалася на певній території, але в основі лежала певна етнічна група.

«Обозреватель»: Чи згодні ви з тим, що знати дві мови краще, ніж одну? Чи варто вивчати в українських школах російську мову?

Олексій Гарань: За статистикою, у нас 17% учнів вчиться в російськомовних школах або класах. Це приблизно відповідає 17% росіян. Є ще російськомовна частина українців. Якщо ми додамо до цих 17% кількість учнів, які вивчають російську мову, ми отримаємо 50%. Що відбувається з тими дітьми, які не вивчають російську мову в школі? Вони всі знають російську. Виникають питання, якщо треба щось написати. Людина, яка не вчила російську мову, може писати з помилками.

Тобто проблеми із доступом до російсьмовної інформації та літератури немає. Якщо людині потрібно буде або продовжувати освіту в Росії, або працювати в Росії, або працювати з російської мовою, вона зможе це зробити. Можна поставити питання іншим чином: яку мову можна вивчати ще або замість російської. Ми розуміємо, що міжнародна мова – англійська.

Всі ми знаємо російську мову. Але якщо б нам ще знати й англійську, це для нас було б дійсно вікном у світ. Чим більше ми знаємо мов, тим краще.

«Обозреватель»: Чи не вважаєте ви, що разом із російською мовою ми втрачаємо спільний інформаційний простір – не лише із Росією, а й з усіма країнами СНД: Білоруссю, Молдовою, Грузією, Азербайджаном, Арменією…

Олексій Гарань: Люди знають російську – тому, що так склалася ситуація. Тому що навколо було відповідне оточення. Тому я вважаю, що російської мови ми не позбавлені. А якщо говорити про тенденції у світі… Візьміть Закавказзя – Азербайджан, Грузія, Вірменія. Там вже молодь не вся володіє російською, і часто для спілкування доводиться переходити на англійську.

Володимир Богайчук: Можливість вивчення російської мови в Україні на 100% забезпечена. Це не проблема. Проблема в тому, щоб не плутати знання мов і їхнє вживання.

Дійсно, потрібно знати мови. І це залежить від потреби кожної людини. Якщо ми говоримо про спільний російськомовний інформаційний простір, то він має буквально декілька відсотків. Переважно це англійський інформаційний простір, трошки китайський і грами російського. Прив’язувати себе до чогось, що є вторинним…

Але ще є права людини. Зокрема, з українцями в Україні, - згідно Конвенції 1950 року, і Рамкової конвенції про захист національних меншин, - мають право і обов’язок розмовляти виключно українською мовою будь-хто.

Звичайно, кожен може вивчати стільки мов, скільки хоче. Інша справа, що це не повинно бути політикою держави. Має бути повага до мови в Україні.

Відповіді на запитання читачів дивіться тут

Читайте новини за підсумками прес-конференції:

Гарань: Час відмовлятися від звернень «мужчина» і «женщина»

English може забруднити українську мову

Російська мова перетворюється на китайську

Закон «Про мови» дозволить не вивчати українську

Дивіться тематичні відеосюжети:

Звернення мужчина і женщина час змінювати

Російська мова перетворюється на китайську

Українська мова пасе задніх

Україна повертається до Союзу