2011 чи 2012?
9 листопада Конституційний Суд України розпочав розгляд справи щодо конституційності законопроекта №7265, який передбачає зміни до перехідних положень Конституції – зміни, що торкаються дати наступних парламентських виборів. У законопроекті такою датою запропоновано визнати останню неділю жовтня 2012 року. Верховна Рада та Центрвиборчком чекають, яким буде вердикт КСУ – від рішення Суду залежить, коли саме розпочнеться чергова парламентська кампанія. Якщо на вулиці Жилянській думатимуть надто довго, підготовка до виборів автоматично стартує 22 листопада, тобто за 120 днів до 27 березня 2011-го – можливої дати перегонів. Втім, за деякими даними, Конституційний Суд оголосить своє рішення вже протягом тижня.
Дискусія довкола двох можливих дат є наслідком скасування політреформи. Відколи політреформу скасовано, опозиція наполягає, що чергові парламентські вибори мають відбутися в березні 2011-го (адже, згідно з Конституцією 1996 року, саме тоді добігає кінця чотирирічний термін повноважень Верховної Ради). Натомість більшість, схоже, бачить єдино можливою датою 2012 рік і навіть планує закріпити її законодавчо (принагідно пропонується прийняти закон, який також чітко визначить і рік наступних президентських виборів – 2015-й).
Заступник голови ЦВК Андрій Магера зауважує, що таке трактування дат є нонсенсом. Адже проводити найближчі парламентські вибори згідно з Основним Законом 2004 року, а наступні – відповідно до Конституції 1996 року – неприпустимо і незаконно. Ситуація дискусійна, більш м’яко зазначає член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук. «З одного боку, міністр юстиції заявив про те, що закон не має зворотної дії, і якщо парламент обирався на п’ять років, то стільки він і повинен працювати. З другого – сьогодні суспільство живе за Конституцією 1996 року, а там чітко визначено термін повноважень Ради – чотири роки», – говорить Ставнійчук.
Місяць тому, 8 жовтня, Верховна Рада вирішила, що у питанні стосовно дати виборів її найкраще розсудить Конституційний Суд. За направлення на розгляд КСУ проекту змін до Конституції, згідно з яким продовжуються каденції парламенту, президента та місцевих рад, проголосували 265 депутатів. Як вже було сказано, відповідно до цього документа чергові вибори до ВР мають відбутися останньої неділі жовтня п’ятого року повноважень парламенту. Прикметно, що саме у той час, перебуваючи в Парижі, президент України Віктор Янукович висловився за те, щоб парламентські та президентські вибори проходили одночасно.
При цьому Янукович не пояснив, що саме він мав на увазі: чи продовження повноважень Верховної Ради до 2015 року, чи дострокові парламентські вибори, чи скорочення терміну свого перебування на посаді. Янукович також додав, що він виступає за скасування пропорційних виборів до Верховної Ради та запровадження мажоритарної системи. Втім, обговорення мажоритарних виборів ще не на часі, а от рішення щодо дати – актуальне як ніколи. В очікуванні його «Обозреватель» поцікавився тим, хто який має прогноз щодо тієї ухвали, яку має прийняти КСУ.
Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр», вважає, що дискусія довкола даного рішення може розколоти КСУ :
- Якщо відштовхуватись від права, то, згідно з Конституцією 1996 року, вибори мають бути в березні 2011-го. Але яким буде політичне рішення, складно прогнозувати. Переконаний, що зараз на столах суддів КСУ лежать проекти рішень діаметрально протилежні за змістом. Перший варіант: погодитися з дією Конституції 1996 року, яку вони самі ж і повернули з небуття. Другий варіант: дозволити Верховній Раді встановити той строк повноважень, який вона вважатиме за потрібне встановити.
- Ви гадаєте, що КСУ розглядатиме діаметрально протилежні рішення, але у питанні скасування політреформи судді проявили рідкісну одностайність. Більшість з них була «за», і лише Віктор Шишкін висловив окрему думку…
- Тоді Конституційний Суд попрацював за Верховну Раду. Це Верховна Рада мала б повернути більшістю голосів Конституцію 1996 року, але замість неї це зробив КСУ. Тож тепер треба бути послідовними, і визнати дію Конституції 1996 року, а відтак і призначити парламентські вибори на березень 2011 року. Щоб відчути ось таку юридичну логіку, не треба бути Шишкіним… Але я тому й кажу, що є також політичне рішення. Його озвучив Литвин, який сказав, що 99 відсотків депутатів не дослуховуються до закону, а дослуховуються до свого серця. Серце ж їм підказує, що перевиборів вони не хочуть…
- Так підказує радше шлунок, адже депутати дійсно у більшості своїй не бажають йти на вибори вже через чотири місяці… Та чи встигне Конституційний Суд прийняти рішення до 22 листопада?
- Рішення буде обов’язково. Якщо воно буде юридичним, то кампанія розпочнеться 22 листопада, і всі все встигнуть. А якщо воно буде політичним, то КСУ запропонує Верховній Раді взяти політичну відповідальність на себе та самій вирішувати, коли їй самоліквідуватися. Далі слово буде за Верховною Радою – їй доведеться терміново приймати рішення, чи то розпочинати кампанію, чи то не розпочинати. Я думаю, що парламент її розпочинати не буде, бо, як і всі безвідповідальні політики, українські депутати прагнуть пролонгувати собі політичне безсмертя на максимально довгий період.
Дмитро Видрін, заступник секретаря РНБО, вірить у власну інтуїцію та законослухняність депутатів і прогнозує 2011 рік:
- Мені тяжко виступати експертом у судових справах, зокрема й у тих, що знаходяться у провадженні Конституційного Суду. Інтуїція підказує мені, що це буде 2011 рік… Але зачекаймо рішення суду – лишилось три тижні…
- Більшість експертів погоджуються із тим, що це рішення не так судове, як політичне…
- А якщо воно політичне, то мусить вирішуватися у парламенті як у політичному органі. Якщо ж його розглядають у суді, то це судово-конституційне питання.
- Після того як рішення – яким би воно не було – прийме Конституційний Суд, за зміни до перехідних положень Конституції голосуватиме Верховна Рада. Гадаєте, депутати знайдуть у своїх лавах 300 охочих голосувати за ці зміни?
- Я думаю, якщо будуть наведені серйозні аргументи, то тоді які можуть бути проблеми? Депутати мають бути зразком законослухняності для народу, оскільки парламентарі самі є творцями законів, тож якщо буде рішення суду, депутати будуть змушені його підтримати.
Михайло Чечетов, народний депутат України та заступник голови фракції Партії регіонів, знає все про волю народу і називає найбільш доцільною датою виборів 2012 рік:
- Ми визнаємо будь-яке рішення суду та будемо його виконувати, це по-перше. По-друге, давайте будемо підходити з точки зору доцільності та розумності, а також того, що з цього приводу думає народ. Бо можна змінити закони та Конституцію, але не можна нехтувати волею народу. Народ своєю волею на скільки років призначив президента? На п’ять років. Народ своєю волею на який термін обрав парламент? На п’ять років. Народ своєї волі не міняв. Тепер далі. Вибори потрібні? Звичайно, потрібні. Але вони добрі тоді, коли відбуваються раз на 4-5 років, тоді народ має змогу відчути, як працює влада, і вирішувати, залишати її на подальший термін або ні. А от вибори кожного року народ аж ніяк не вітає, бо тоді влада не займається ділом.
З 2004 року народ як грушу трясуть – то вибори президента, то третій тур, то парламентські вибори, то дострокові парламентські… І от зараз, коли ми входимо в зиму, тільки й бракувало ще однієї кампанії, з мітингами тощо. Народ зрадів тому, що поставив крапку 31 жовтня, обравши владу і відчувши, що ось тепер нарешті можна займатися справою та вирішенням соціально-економічних проблем, без жодної виборчої лихоманки. От з усіх цих точок зору призначення виборів на весну 2011-го є протиприродним… Але ще раз кажу, що ми, депутати, виконаємо будь-яке рішення суду…