Тимошенко посадять?

Епопея з перманентними викликами на допит БЮТівської верхівки триває. Не далі, як 30 листопада до Генеральної прокуратури викликали Олександра Турчинова – з приводу «нецільового використання Кабміном Юлії Тимошенко коштів від продажу квот на викиди парникових газів у рамках Кіотського протоколу». 2 грудня черга дійшла й до самої екс-очільниці уряду: на Різницьку запросили Юлію Володимирівну. Мова йде про те саме – парникові гази та Кіотський протокол.

Про виклик прес-секретар Тимошенко Марина Сорока повідомила «Дзеркалу тижня», додавши при цьому, що повістка на допит прийшла 1 грудня, тобто всього лише за день до самої події. З «Обозревателем» Марина Сорока розмовляти не захотіла, порекомендувавши дочекатися коментарів з вуст самої Юлії Тимошенко (не побажав говорити з нами і політтехнолог Тимошенко Олег Медведєв). І ввечері коментар Леді Ю таки з`явився у ЗМІ. Офіційна позиція Блоку Тимошенко особливо не змінилася: прокуратура активізувала терор проти «Батьківщини» через її підтримку підприємців-мітингувальників на Майдані, а Генпрокурору Пшонці буцімто дана вказівка від самого Януковича – посилити переслідування опозиції та домогтися її краху.

З історії питання

Цієї осені правоохоронні органи попсували чимало крові передусім правій руці Тимошенко Олександру Турчинову. Чотири рази Турчинова допитували в СБУ у справі РосУкрЕнерго, а після допиту 28 вересня він заявив журналістам , що «вже нова тема готується. Зокрема, Генеральна прокуратура займається питанням спроби захоплення урядом державного підприємства "Поліграфкомбінат "Україна". Це абсурдно звучить, але слідчі працюють».

Після цього СБУ дійсно передала естафету Генеральній прокуратурі, і за Турчинова взялися вже на Різницькій. 11 листопада Турчинова допитували у ГП як свідка у кримінальній справі, порушеній проти колишнього міністра МВС Юрія Луценка (котрого звинуватили у зловживанні службовим становищем). «Я півдня провів в Генеральній прокуратурі України, відповідаючи на питання стосовно якоїсь моєї візи на листі Міністерства внутрішніх справ з приводу котрогось співробітника міліції», – жалівся Турчинов на згаяний час. Останній же його візит до ГП був зумовлений, як вже сказано, продажем квот на викиди парникових газів.

Що ж стосується самої Тимошенко, то її митарства почалися також восени, але 2008 року. У вересні 2008-го ЮВТ двічі викликали до Генеральної прокуратури у справі про отруєння Віктора Ющенка. Один з допитів тривав цілих п’ять годин, повідомляла Марина Сорока. Юлія ж Володимирівна між двома допитами була небагатослівною, зазначивши, що вона не має права вдаватися у подробиці проведених за її участю слідчих дій: “Я не маю права розголошувати, це заборонено законом, я навіть підписую спеціальний документ, що я не можу нічого повідомляти”. Перед допитом вона підтвердила, що до ГП обов’язково піде («Я ж законослухняна громадянка»), й при цьому візьме із собою «трішки сухарів».

На сухарях тодішня прем’єрка наголошувала дарма – ніхто й не збирався саджати Тимошенко за грати. Але кокетування на тему сухарів (читай: тюремного ув’язнення) стало частиною звичного дискурсу Юлії Тимошенко. Як всі пам’ятають, у 2001 році Тимошенко вже довелося побувати у київському слідчому ізоляторі № 13 (тоді Юлію Володимирівну звинувачували у крадіжці мільярда доларів, призначеного для розрахунків за російський газ – мова йде про часи, коли Тимошенко очолювала корпорацію ЕЄСУ). У підсумку півтора місяці ув’язнення (з 13 лютого по 27 березня 2001 року) зіграли лідерці БЮТ на руку – її рейтинг виріс і дозволив згодом провести у Верховну Раду хай і малочисельну, але свою власну фракцію.

Оцінки та реакції

У майбутньому Тимошенко охоче акцентуватиме власну переслідуваність: так було і в травні цього року, коли Генеральна прокуратура мала намір викликати Юлію Володимирівну на допит, але перенесла дату явки буцімто у зв’язку з відсутністю слідчого (експерти тоді пов’язували це з візитом до Києва президента Російської Федерації Дмитра Медведєва). Тоді метою виклику Тимошенко було вручення їй копій постанов про поновлення стосовно неї кримінальної справи про організацію замаху на давання хабарів суддям Верховного Суду України.

А вже незабаром СБУ порушила кримінальну справу за фактом нанесення збитків державі Україна у зв'язку з рішенням Стокгольмського арбітражу за позовом РосУкрЕнерго – про це у червні 2010 в інтерв’ю Інтернет-виданню «Українська правда» повідомив голова СБУ Валерій Хорошковський. "Для мене великою честю є, що сьогодні порушили кримінальну справу і по факту, і проти окремих осіб, я думаю, що це з прицілом на мене прямо, – що ми через правові процедури забрали у кримінальної структури "РосУкрЕнерго" 11 мільярдів кубічних метрів газу і передали державі", – миттю зреагувала Юлія Тимошенко.

"Великою честю для мене є те, що після того, як Рахункова палата, Генеральна прокуратура, Контрольно-ревізійне управління, Податкова адміністрація, Міністерство фінансів і Міністерство економіки, і кожен міністр перелопатили і перетрусили всю бухгалтерію уряду, який я очолювала в останні 2 роки, мені дуже приємно, що єдину кримінальну справу, яку вони змогли порушити, – це справа 2003 року по неіснуючим хабарам, яку сам Кучма в свій час закривав", – наголошувала тоді Тимошенко.

Вона також додала, що першим політиком, кого Янукович «вбиватиме політично», буде вона сама. Та попри це «з країни я нікуди не поїду, – заявила Тимошенко. – Вони зараз намагаються безкінечними кримінальними справами підштовхнути мене до виїзду з країни, хочуть, щоби я злякалась, щоби зібрала родину і куди-небудь поїхала». «Мені страшно за мою команду, – додала Тимошенко, – тому що репресивна машина сьогодні увімкнена на повну потужність».

Та попри подібні заяви, «репресивна машина» де-факто не завдала лідерці БЮТ відчутної шкоди. Політично Юлія Тимошенко «вижила», і, як стверджує більшість експертів (як з числа тих, хто близький до опозиції, так і з провладного табору), на сьогодні влада не має на екс-прем’єр-міністра України достатньої кількості компромату, який дозволив би відправити Тимошенко за грати. На практиці це означає, що, експлуатуючи тему політичних репресій, ЮВТ підігріватиме інтерес до своєї персони та збиратиме електоральні дивіденди.

2 грудня – в день останнього за хронологією допиту Юлії Тимошенко – «Обозреватель» вирішив поцікавитись думками з приводу справи про парникові гази, а також тим, чи здатна перерости ця справа у щось більш вагоме, і дізнався наступне.

Юрій Бойченко, керівник прес-служби Генеральної прокуратури:

Ви від мене таку отримаєте відповідь: no comment. Це інформація, яка належить тільки Юлії Володимирівні. Якщо вона бажає прокоментувати, і зробить це у тих межах, у яких їй дозволить слідчий, це її право. Ми не можемо коментувати кримінальну справу і, по суті, слідчі дії у кримінальній справі. Вона викликана, наскільки мені відомо, як свідок, і тільки вона вам може дати таку інформацію. Чому її викликали, з якого приводу, що вона там говорила – це все конфіденційна інформація, яка належить свідку.

Тарас Березовець, політтехнолог, директор PR-групи Polittech:

Перевірка діяльності уряду Тимошенко тривала декілька місяців з залученням американських компаній, які опинилися під підозрою у непрофесіоналізмі та необ’єктивності, скільки працювали на боці нинішньої влади. Тим не менше, ми бачимо, що реальних фактів, які Генеральна прокуратура могла б використати для порушення справ, виявилося не так і багато. Однією з них, як бачимо, стала справа квот на викиди парникових газів. Свого часу Тимошенко широко анонсувала продаж цих квот і говорила про те, що до бюджету надійшли півмільярда гривень, і сама претензія стосується того, що ці кошти були використані для потреб Пенсійного фонду. Тобто це те, що Генеральна прокуратура трактує як «нецільове використання бюджету». Довести склад злочину у тому, що кошти були використані на потреби пенсійного забезпечення громадян, буде достатньо складно. Очевидною метою всього цього є постійний тиск на Тимошенко, на її політичних соратників, дискредитація в очах західних партнерів і (можливо як варіант) навіть винесення якогось мінімального покарання…

Віктор Швець, депутат від фракції БЮТ, голова комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності:

Я думаю, якщо Юлія Володимирівна сама розповідатиме, про що її допитували. Особисто я думаю, що це просто продовжується та історія, яка почалась ще декілька місяців тому. Генпрокуратура постійно викликає то Турчинова, то Тимошенко – тільки для того, щоб створити негативне ставлення до колишніх керівників уряду. Чи закінчиться чимось слідство по даній справі? Все залежить від того, яку команду отримають у Генпрокуратурі. Все це носить виключно політичний характер, всі ці допити і всі ці справи, які називають кримінальними… Насправді ж мова йде про політичне переслідування політичних опонентів нинішньої влади, оце й усе.

Віктор Корнілов, директор українського філіалу Інституту країн СНД: У подібних справ завжди є перспектива, тим паче, що всі прекрасно розуміють, що уряд не одноразово вдавався до нецільового використання коштів. Мова і про уряд, і про урядові структури. Більше того, з цього приводу сама Тимошенко дала коментар, який напевно буде використаний Генеральною прокуратурою. Хоча нинішній владі, безумовно, треба врахувати досвід Леоніда Кучми, який відправив Тимошенко до камери, чим тільки підняв її рейтинг та популярність у суспільстві. Тобто якщо у влади зараз справді є дуже сильні докази – такі, які неможливо «вбити», і такі, які не залишать у суспільства сумнівів, що це не політичне переслідування – тоді можна діяти і застосовувати більш жорсткі заходи, ніж просто виклик на допит. Якщо ж це знову буде щось непереконливе, то тоді, навпаки, виклик на допит і тим паче своє затримання Юлія Тимошенко тільки використає на свою користь. Тож влада, безумовно, має це враховувати.