Як Жулька ночувала у людей
Жила собі в лісі лисиця Жулька. Була вона дуже хитра і легко втиралася до всіх у довір’я. Могла лисичка і сльозу пустити на жалість, і висміяти донесхочу, якщо треба було. Полохливі зайці очей не могли відвести від неї і називали Жулією, а Ведмідь, розвісивши вуха, навіть дав їй дозвіл на поставку декількох мільярдів кубометрів меду в сусіднє село за непоганий відкат.
Вирішила лисичка піти в село до людей та розпочати бізнес. Почала з відеокасет, бензину та червоного граніту. Але одного разу Жулька зрозуміла, що справжні гроші – в газовій сфері. Це тобі не курей красти!
Залізла через дірку в сільське газосховище ЄЕСУ, набрала газу в торбу та вже збиралася дати драла – аж гримнув грім, люди попросиналися і побачили, що в газовому «курнику» хтось є! Ґвалт! – закричали люди і схопилися за вила. Прибігають – та рудий хвіст тільки за парканами майнув. Від злості схопили на вулиці віслюка на прізвисько «Паша з панамським паспортом» та так відрихтували його, що ледве втік.
От несе Жулька повну торбу газу і думає - це ж якщо люди розкусять аферу, то знову буду голодна. Треба щось думати. І вирішила податися у владу!
Якось прийшла до одного ґазди у двір на Грушевського і проситься:
— Добривечір! Дай боже здоров’ячка. Пустіть попрацювати!
— Ой, лисичко-сестричко, у нас Кабмін не гумовий,— ніде буде тобі сидіти.
— Дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обернуся та й буде мені місце.
Хазяїн пожалів її та й каже: — Добре, працюй!
— А де ж я свій газ у торбі подіну?
— Поклади під піч.
От вона так і зробила. А вночі нишком устала, газ продала, гроші перевела в офшори та на підставних осіб, а сліди загребла. Другого дня встала раненько, вмилася біленько, господареві й каже:— Ой, де ж мій газ?
— А під піччю.
— Я дивилась, там торба пуста.
Сіла, та й плаче. — Тільки й було добра, що газ, та й те забрано. Зробіть мене замість цього віце-прем’єром по ТЕК!
Нема що діяти хазяїну - зробив. Але довго лисичка не всиділа там, Кабмін розігнали, лисичку навіть в тюрмі потримали, але не будь вона Жулькою – втекла!
Щоб не впізнавали, лисичка змінила імідж, обв’язавши голову колосками. Йде далі по селу з порожньою торбою й бачить - штаб готується до президентських виборів. Гроші в коробках від ксероксів носять, листівки роздають, вивчають лозунги та кричали: «Ющенко –ТАК!» і «Кучму геть!»
Зайшла вона у відчинені двері та й каже:
— Добривечір, люди добрі! Візьміть мене з собою на вибори!
— Не можна, лисичко-сестричко, у нас і так бюджет кампанії маленький, самим немає за що піаритись.
— Я буду стояти поряд і голосно кричати: «Ющенко- ТАК!». І обіцяю підтримку – ось вона, у цій торбі. Куди її покласти?
— Ну, добре, стій! А підтримку під піч поклади.
Другого дня після виборів встала раненько, вмилася біленько, та й каже хазяїнові штабу: - Моя торба пуста! Роби мене прем’єром!
Глянув той — дійсно пуста. Нема чого робити, довелось призначити її прем’єром. Лисичка як почала керувати – мало місця всім стало! Пропало в селі м’ясо, цукор і бензин. Тому прогнали лисичку в опозицію.
Втекла руда, але довго склавши лапи не сиділа. Навішала локшини зайцям на вуха, вибралась в депутати, а згодом взяла свою порожню торбу та й знову пішла в село.
Заходить до хазяїна в хату та й каже: «Бачите, що ви наробили - призначили замість мене барана! Він за вашою спиною таке про вас бекає! А в мене є нові економічні ідеї у торбі – «Український прорив» називається. Пустіть переночувати!
Хазяїн й пустив її. А зранку лисичка йому й каже: - У мене торба пуста. Хтось вкрав мій «прорив»! Призначайте мене натомість прем’єром!
Поскрипів зубами хазяїн, але нічого не вдієш – призначив. І знову те саме розпочалося. То курочка пропаде у людей, то гусочка, то теля! І собак на ніч спускали – все марно. А дорожнеча така настала, що качечка коштує, як три корови!
Хазяїн якось їй і каже: - Жуліє Володимирівно, в мене бджоли краще за вас керували б економікою!
А вона йому: - Пізно ви схаменулись, в мене вже новий хазяїн з’явився у сусідньому селі. От від його імені я і буду тут скоро замість вас хазяйнувати.
Розсердився хазяїн та як закричить: - Перевибори! Перевибори! Де це бачено, щоб нашим селом із сусіднього керували!
Махнула хвостом лисичка і побігла до народу з пустою торбою мінятися на владу.
Отака от казочка в нашому селі без кінця і краю повторюється....
"Параска"