Уроки державної мови. Урок 33-37
(Продовження. Початок читайте тут) 33. Схожі й водночас різні
Слова приводити і призводити дуже подібні, але різниця між ними є. Перше з них вживаємо в його безпосередньому значенні: допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати), спонукати прибути куди-небудь (жадоба знань привела до школи), доводити до якогось стану {приводити в належний вигляд), або в значенні переносному - породити: "Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?" (Тарас Шевченко). Використовують його і в таких висловах, як привести до пам 'яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо.
Коли ж ідеться про щось таке, що спричиняє певний негативний наслідок (наслідки), тоді послуговуємося дієсловом призводити: "Призвели до біди та й поховались" (Михайло Коцюбинський).
Відрізняти і розрізняти. Відрізняють ті речі й поняття, які дуже далекі одне від одного: "Хмара насунулась і так стемніло, що неба від землі не відрізниш" (Олесь Донченко). Крім того, це дієслово означає: відокремлювати частину від цілого: "Я роблю й маю право на своє добро. Одрізніть нас" (Іван Нечуй-Левицький).
А розрізняти-це значить бачити або знаходити відмінність між речами й поняттями, дуже близькими своєю природою: "Підлікував очі й уже міг розрізняти букви" (з газ.).
Схожі звучанням і різні семантично не тільки ці слова. От, скажімо, сплутати і спутати. Перше має значення: порушити певний порядок чого-небудь, робити безладдя; помилково сприймати одне за інше. "Що тобі у серце впало, мислі сплутало твої?" (Леонід Первомайський). Друге виражає дію: стягнути путом передні ноги коня або іншої тварини; зв'язати комусь і руки і ноги. "Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней" (Семен Скляренко).
Або взяти дієслова повставати і поставати. Тільки повставати: 1. Підвестися з місця. Хлопці повставали із стільців. 2. Прокинутися. Повставали вдосвіта. 3. Піднімати повстання. "Аж раз вночі ударив грім соборний - народ повстав" (Дмитро Павличко). Тільки поставати: 1. Стояти (у множині). Партизани поставали біля бліндажа. 2. Зробитися кимось. Деякі його однокурсники поставали відомими хірургами. 3. Виникнути, утворитися. "Ні, покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги постала''' (Леся Українка).
Веліти і воліти. Тут різниця така Веліти - це вимагати, наказувати. Веліти працювати. А воліти - хотіти, бажати. Волію знати всю правду.
Зрошувальний і зрошуваний. Зрошувальний - призначений для поливання водою або який здійснює зрошення. "Вода з безперервним шумом обвалювалась униз між кущі, звідки брали початок зрошувальні канали" (Олесь Гончар). Зрошуваний - що його зрошують.
Зрошувані площі.
Корали і коралі. Іменники, які також мають різні значення. Корали -морські тварини, котрі живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу. Коралі-намисто. Червоні коралі. Блискучі коралі. Цим словом також називають нарости червоного кольору на шиї індика.
Кристал і кришталь. Кристал - тверде неорганічне тіло, що має форму правильного багатогранника. Безбарвний кристал. Кришталь - скло високого ґатунку; з нього здебільшого виготовляють посуд. Вироби поліського кришталю.
Метеор і метеорит. Метеор - зірка, яка падає, явище спалаху в атмосфері. Фотографія метеора. Метеорит - тверде тіло, що випадає на поверхню нашої планети, залишок метеора. Падіння метеорита.
Обробіток і обробка. Обробіток - підготовка ґрунту для вирощування рослин. Обробка - надання чому-небудь закінченого вигляду. Обробка деревини. Опрацювання музичної теми. Обробка народної пісні.
34. Вставні слова і словосполучення
Вставних слів та словосполучень в українській мові багато. Перелічити всі важко. Але деякі згадаємо. Зазвичай їх виділяють у реченні комами.
1. Це вставні слова і словосполучення, що виражають:
а) оцінку вірогідності повідомлюваного (упевненість або невпевненість,
ступінь звичайності викладених фактів): безумовно, безперечно, звісно,
авжеж, звичайно, зрозуміло, напевно, правду кажучи, по суті, без сумніву,
слово честі, природно, в усякому разі, бува, сподіваюся, видно, здається,
здавалося б, гадаю, слід гадати, припустімо, може, можливо, трапляється,
як звичайно, як завжди, як водиться і так далі;
б) почуття людини (радість, задоволення, здивування, обурення): на
радість, на щастя, на жаль, на біду, на нещастя, грішним ділом, як на зло,
як на гріх, дивна річ, чого доброго, нічого гріха таїти, майте на увазі,
хвалити Бога, хвалити долю тощо.
2. Що вказують на:
а) зв'язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге і так далі,
з одного (другого) боку, до слова, між: іншим, таким чином, головним чином,
так би мовити, отже, виходить, навпаки, наприклад, повторюю, наголошую
та інше;
б) способи оформлення думок або висловлення: взагалі, власне, з дозволу
сказати, інакше (коротше) кажучи, іншими словами, крім жартів, можна
сказати, точніше, одне слово, зізнаюсь, признаюсь, якщо можна так
висловитись;
в) джерело повідомлення: кажуть, як кажуть, по-моєму, по-твоєму,
як на мене, на мою думку, за моїми розрахунками, нам 'ятаю, бачу, чую, за
визначенням... і таке інше;
г) активізація уваги співрозмовника: бачиш, розумієш, зрозумійте, погодьтеся, послухайте, пробачте (вибачте) мені, між; нами кажучи тощо.
Запам'ятайте!
Щоб правильно виділяти в реченні вставні слова і словосполучення, треба орієнтуватися не тільки на їхні функції (значення), а й на інші ознаки:
1. Тільки вставними бувають, наприклад: по-перше, по-друге, мабуть, щоправда, а втім, отже.
2. Вставні лише всередині речення: однак, одначе, проте.
3. Ніколи не бувають вставними словами і не виділяються комами: ніби, нібито, мовбито, наче, неначе (складні сполучники), все-таки, навіть, майже, адже, якби, от, принаймні, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, буквально, якраз, між: тим, за традицією, у кінцевому підсумку (а не рахунку), як-не-як і деякі інші.
35. В Україні, а не на Україні
Відтоді, як наша Батьківщина стала незалежною, в офіційному мовленні запанувала граматична форма в Україні. Але деякі громадяни й досі не можуть змиритися з цим, вишукують усілякі підстави, аби повернутися до старого - на Україні.
Ні, саме так неправильно. Не кажуть же на Англії, на Португалії, на Китаї, а на Україні, виявляється, можна. Втім, послухаймо людину, вельми авторитетну в українській культурі - видатного мовознавця і славіста, міністра освіти в уряді УНР (1918) Івана Огієнка. В еміграції він видавав науково-популярний місячник "Рідна мова", і в опублікованій там 1935 року статті з промовистою назвою "В Україні, а не на Україні" писав: "Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і таке інше.
Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання де? тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині... До непродуманих традиційних форм належить і вислів на Україні, що має прецікаву історію... Цілі віки ми чули то на Ukraine (від поляків), то на Украине, а тому й защепили собі це на Україні як своє власне, зовсім забувши про його історичне походження й не відчуваючи, що власне на - болюча й зневажлива ознака нашого колективного поневолення... Мусимо змінити стару граматичну форму й уживати в Україні, в Україну".
Що ми й зробили. Однак ніхто не збирається виправляти фольклорних і літературних творів, де з історичних причин ужито вислів на Україні.
36. Агресивне слово залишати
Часто думають, що слова залишати і покидати є абсолютні синоніми, а тому до них, мовляв, можна вдаватися довільно. Але то не так. Коли мовиться, що хтось надовго або й назовсім від'їздить чи відходить від когось, чогось, то слід вживати лексему покидати: "Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче, як ти мене покидаєш, - тільки подумай!" (народна пісня). На жаль, останнім часом це дієслово трапляється в нашому вжитку чимраз рідше: його виштовхує з мовлення залишати.
А яке ж у нього значення? Залишати слушне тоді, коли мовиться про почуття, речі, що зостаються після когось, або висловлюється думка припинити, перервати щось: "Ніхто не залишить свого кохання" (Марко Вовчок); "Він залишив дітям велику спадщину" (словник за редакцією Агатангела Кримського); "Не хотіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити" (Леся Українка).
Експресивно забарвлене слово сповіщати поєднується з тими самими відмінковими формами, що й синонімічне повідомляти, яке має виразний книжний відтінок. Сповіщати (повідомляти) товариша і сповіщати (повідомляти) товаришеві. Щоправда, останнім часом спостерігається тенденція розрізняти ці дієслова за керуванням, а саме: перше з них охочіше сполучають з родовим відмінком, наприклад: "...
І про біду людей не сповістять" (Ліна Костенко). При дієслові ж повідомляти перевагу надають давальному відмінку: "Про злочинця міліції повідомили дуже пізно" (з газ.).
Не так давно увійшов до нашого мовного вжитку прикметник мажоритарний, і багато хто, не знаючи його значення, плутає це незвичне, загадкове слово з іншим -мажорний. Між тим мажоритарний означає: який належить до більшості, заснований на більшості. Мажоритарна виборча система. А мажорний, як відомо, то бадьорий, радісний. Мажорний настрій.
37. Коли разом, а коли окремо?
Додати до сказаного вище - додати до щойно сказаного. Обидва вислови розрізняються залежно від способу мовлення. На письмі вживають сказаний вище, а в усному мовленні - щойно сказаний. Та це й зрозуміло, адже написане слово міститься вище від того, що буде написане далі, тобто нижче від того, яке вже тут з'явилося. А в усній мові виголошені слова ми фіксуємо як такі, що прозвучали одне за одним у певний відтинок часу: ті раніше, інші - слідом, одразу за ними чи згодом.
Лексеми сказаний вище, сказаний нижче стали офіційно-діловими термінами, їхні складові частини пишуть разом. А щойно сказаний - вільне словосполучення, частини якого відділені одна від одної.
Можна окремо писати й слова вище сказаний і нижче сказаний, коли вони виступають як звичайні сполуки в неофіційному вживанні. Тоді можлива й інверсія, тобто зміна порядку їхніх складників: сказаний вище, сказаний нижче.
Прислівники з префіксами слід відрізняти від однозвучних із ними сполучень прийменників з іменниками, числівниками, займенниками, що зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, й пишуть їх окремо.
Він повернув убік. Ударив у бік.
Люди зібралися докупи. До купи документів додали нові.
Зателефонувати зранку. Працювали з ранку до вечора.
Спочатку прочитати, потім записати. Читав з початку розділу.
Розбити ворога наголову. Як сніг на голову.
Працювати вдень. В день екзамену.
Вивчати вірш напам 'ять. Подаруй фото на пам 'ять.
Авто мчало назустріч. На зустріч з міністром.
Всередині щось дуже заболіло. Це правило в середині сторінки.
Подався до себе нагору. Альпіністи виходили на гору.
Виконав завдання наполовину. Розраховувати на половину прибутків.
Не знав зроду. З роду козаків.
Зауважую востаннє. Постукав в останнє вікно.
Усі чули це вперше. Партизани навідалися в перше село.
Втім, я не заперечую. В тім є і твоя вина.
Нащо було пускати чутки? На що ти натякаєш?
Директор теж виступив на зборах. Казав те ж, що і я.
Якось уже воно буде. Як ось і гості на поріг.
Насилу дійшов. Не покладайся на силу.
Буде по-вашому. По вашому голосу я все зрозумів.
Складний префікс недо... виражає невідповідність прийнятій нормі: недоїдати, недорозвинутий, недосолений. Пишеться разом, у тому числі з дієсловами. Не плутати з часткою не, що пишеться окремо з дієсловами, які мають префікс до й означають "доведення дії до кінця": недокинув м'яча до воріт і не докинув дров у піч.
Перехідні дієслова з префіксом недо... керують родовим і знахідним відмінками: недобрала два бали, недодали здачі. Форму родового відмінка зазвичай вживають тоді, коли кількісне значення не конкретизують.
Порівняймо:
Недобачати (погано бачити). Не добачати (не помічати) помилок.
Недочувати (погано чути). Не дочути (не дослухати) до кінця.
Недоїдати (голодувати). Не доїдати обід.
Недодивитися за дитиною. Не додивитися фільм.
Треба розрізняти за значенням й інші близькі звучанням дієслова:
Нездужати (хворіти). Не здужати встати.
Неславити (ганьбити). Не славити (не прославляти).
Непокоїтися (турбуватися). Не покоїтися (не спочивати).
Далі буде…