Бюджет-2012: видатки на владу та пересічних українців
Показники проекту бюджету на 2012 рік, поданий на розгляд Верховної Ради урядом, свідчать, що зростання доходів більшості українців відбуватиметься повільніше, ніж зростатимуть ціни, тоді як видатки на владу зовсім не скорочуються.
У пояснювальній записці до проекту бюджету на 2012 рік, уряд прогнозує, що зростання реального ВВП країни (на 5%, які викликають у експертів подив з огляду на глобальні загрози світовій економіці) буде "підтримано в основному зростанням внутрішнього попиту". Цей внутрішній попит, передусім, залежить від доходів населення країни.
Уряд прогнозує, що середня заробітна платня в Україні зросте до 3 127 гривень на місяць і що зростання складе 6,6%. При цьому прогнозований урядом рівень річної інфляції становить 7,9%. Тобто середні зарплати українців не встигатимуть за зростанням цін.
Доходи чи ціни - хто спритніший?
Згідно із проектом бюджету на 2012 рік, прожитковий мінімум в Україні має зрости від 1017 гривень у січні до 1095 гривень у грудні наступного року, а мінімальна зарплатня – від 1073 гривень у січні до 1134 гривень у грудні.
Ці два показники використовують не тільки для загальної оцінки рівня життя в країні, але й є базою для розрахунків мінімальної зарплатні, пенсій, зарплат у бюджетній сфері, соціальних пільг.
В уряді кажуть, що через підвищення мінімальної зарплатні, працівники бюджетної сфери наступного року отримають на 16,2 мільярдів гривень більше, ніж цього року, а зарплати вчителів та лікарів зростуть в середньому на третину.
Проте навіть у висновку Головного науково-експертного управління міститься застереження:
"Встановлений у проекті бюджету рівень прожиткового мінімуму протягом року зростатиме повільніше, ніж передбачуване зростання споживчих цін (7,7% проти 7,9%). Для окремих соціальних і демографічних груп населення це відставання є більш помітним", - йдеться у висновках управління на проект бюджету 2012.
Із цими розрахунками погодується депутат від НУ-НС, член бюджетного комітету парламенту Павло Жебрівський:
"Якщо взяти мінімалку за січень - 1073 гривні, і за грудень - 1134, то зростання складе 5,6%. Тобто інфляцію ми маємо, згідно із проектом бюджету 7,9%, але зростання мінімалки 5,6%. Таким чином, не номінальна, а реальна мінімальна зарплатня на кінець року буде меншою, ніж у січні, на початку року. Те саме стосується і пенсій", - каже пан Жебрівський.
Таке відставання лише продовжить тенденцію поточного року, коли зростання доходів населення дещо відстає навіть від офіційної інфляції, – каже експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський. За умов кризи, каже експерт, скорочення державних видатків виглядало б цілком логічним, якби при цьому влада демонструвала приклад. Насправді ж видатки на утримання влади постійно зростають:
"До певної міри це є об’єктивним явищем, тому що бюджетні витрати треба, все ж таки, скорочувати, але якщо подивитися на всю структуру витрат та ефективність використання бюджетних грошей, то виникає багато питань, чи саме за рахунок цього треба скорочувати. Є дуже небезпечні тенденції: влада не хоче заощаджувати на собі, а це важливо не тільки з точки зору економічних показників, але й того, щоб громадяни відчували, що влада солідарна із ними, а не що вони є "крайніми" у питаннях економії", - каже Володимир Дубровський.
Згідно із проектом бюджету на 2012 рік, видатки на утримання президентської адміністрації мають зрости із 1,388 мільярдів гривень до 1,438 мільярдів. Із 865 мільйонів на утримання апарату Верховної Ради 460 мільйонів буде витрачено на законотворчу діяльність, а 292 мільйони – на матеріально-технічне обслуговування цієї діяльності, не враховуючи ще 87 мільйонів на утримання санітарно-курортних установ, що належать парламенту.
Утім, якщо на підтримку життєдіяльності апарату Верховної Ради буде витрачено 865 мільйонів гривень, то на Державне управління справами – на дві третини більше, тобто – 1,437 мільярдів гривень.
МВС=МОЗ+Євро2012
Утім, і ці цифри виглядають не так солідно, як державні видатки на утримання правоохоронних органів: у 2012 році МВС отримає 14,434 мільярда замість 13,858 мільярда гривень, Генпрокуратура – 2,5 мільярди замість 2,3, а СБУ – 3,258 мільярда гривень.
Міністерство оборони отримає 17,402 мільярди гривень, хоча із цієї суми лише 1,879 мільярда буде витрачено на розвиток озброєння та військової техніки українських Збройних сил.
Член парламентського комітету з питань економічної політики, регіонал Олексій Плотніков каже, що це зовсім не свідчить про наміри влади створити "поліцейську державу", як про це вже заявили представники опозиції:
"Це не є чимось надзвичайним. Ви подивіться, у яких умовах працює міліція, прокуратура. Треба, щоб патрульна машина мала пальне, для того, щоб їздити по мікрорайону. От про це йдеться, а не про те, що там щось десь створюється. Низькі зарплати - це і корупція, і намагання знайти інші джерела доходів, і все, що завгодно", - каже пан Плотніков.
Водночас для порівняння, Міністерство охорони здоров’я, машини швидкої допомоги якого також мають приїжджати на виклик, згідно із проектом бюджету на 2012 рік, має отримати 7,067 мільярда гривень. При цьому на всі наукові дослідження у галузі медицини із бюджету планується витратити 90 мільйонів гривень, а на ремонт та закупівлю високовартісного медичного обладнання у медичних установах Донецької області - 56 мільйонів гривень.
Трохи більше за МОЗ отримає Національне агентство з питань підготовки до чемпіонату з футболу Євро-2012, загальний кошторис якого складе 7,486 мільярда гривень.