Свобода слова для влади і опозиції
Політики і журналісти мають бути рівною мірою підконтрольні суспільству, вважає колишній керівник київського представництва "Радіо Свобода" та колишній заступник керівника Адміністрації Президента Ганна Герман. Нещодавно статус пані Герман у владній ієрархії дещо знизився - тепер вона радник Президента, керівник Головного управління з гуманітарних та суспільно-політичних питань Адміністрації.
Раніше в її оцінках колишніх колег частіше чулися або доброзичливі, або поблажливі інтонації. У період перебування Партії регіонів в опозиції вона навіть обіцяла захищати журналістів. Після зміни посади пані Герман демонструє відверту неприязнь до представників ЗМІ.
Вона стверджує, що "журналісти спекулюють на темі утиску свободи слова і насправді опозиція має всі можливості завдяки ЗМІ "лити бруд" на владу". Твердження насторожує, оскільки факти тиску на журналістів і насильства проти них відомі. Пані Герман з її багатим досвідом зарубіжних поїздок знає, що в державах, які прийнято вважати цивілізованими, опозиція атакує владу насамперед через ЗМІ.
Та й сама Ганна Герман рекомендує звернутися до досвіду наших західних сусідів-поляків. Вона рекомендує реалізувати в Україні польський досвід декларування доходів журналістів. "Чому журналіст, який їздить на дуже дорогій машині, не повинен декларувати і пояснювати, звідки вона в нього, а політик - повинен?" - запитувала днями Герман в програмі одного з телеканалів, близького до Адміністрації Президента. На жаль, не вдалося зв'язатися з пані Герман, щоб уточнити кількість відомих їй українських журналістів, які роз'їжджають на дорогих іномарках.
Секретар парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Юрій Стець (НУ-НС) вважає пропозицію колишньої колеги абсурдним. "Так, в українських ЗМІ є замовні матеріали, є "джинса". Але журналіст - це професія, так би мовити, польова, він ніяк не впливає на засади редакційної політики. А значить - не може заробляти на замовних матеріалах, щоб купувати дорогі іномарки. Я думаю, що слова пані Герман ще раз засвідчили: влада живе в реальності, паралельній до тієї, в якій живе більшість українців", - сказав Юрій Стець.
Не менш різко він відгукнувся і про твердження Ганни Герман, з якого випливає, що в Україні немає утиску свободи слова. "Президент не раз говорив: наведіть приклади порушення прав журналістів. Йому наводили приклади, а він у відповідь: наведіть приклади. Влада просто нічого не хоче знати про реальний стан речей у цій сфері. Побили Сергія Андрушка з СТБ, побили журналіста "Нового каналу" - ці кадри бачив весь світ. Тільки Президент і його соратники не бачили і не хочуть цього помічати", - зазначив Юрій Стець.
У липні минулого року Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію з питань цензури в ЗМІ. Депутат Ради Степан Курпіль (БЮТ-"Батьківщина") говорить про десятки звернень про факти цензури і тиску на ЗМІ з більшості регіонів країни. "Ми отримуємо десятки звернень від журналістів. Тому коли Ганна Герман каже про відсутність цензури, я дивуюся і схильний сприймати такі твердження як емоційний випад з боку пані Герман. Думаю, що вона поки що сама не до кінця усвідомила, що сказала", - зазначив у коментарі Степан Курпіль. До польського досвіду, вважає депутат, владі справді варто придивитися уважніше - в тому, що стосується управління економікою та прозорості використання державних коштів.
Депутат Ради від Партії регіонів Ірина Горіна впевнена, що свобода слова та ЗМІ в країні є. "Є прямі ефіри на телеканалах, де кожен висловлює свою думку відкрито. Зрозуміло, фізичне насильство по відношенню до журналістів, а такі випадки відомі, неприпустиме, і з ним треба боротися", - сказала Ірина Горіна. При цьому депутат вважає, що увага суспільства до доходів і витрат чиновників має бути особливою. "Адже їх утримуємо ми за рахунок своїх податків", - зазначила депутат-регіонал. Представників яких професій за ступенем контролю за ними треба поставити врівень з чиновниками - предмет громадської дискусії, додала Ірина Горіна.