Вини СІЗО у смерті Робейко немає - пенітенціарна служба

Перший заступник голови Державної пенітенціарної служби України Сергій Сидоренко не бачить вини слідчого ізолятора у смерті 28-річної Олександри Робейко, оскільки його працівники діяли у межах наданої їм компетенції.

"Я не вбачаю вини СІЗО (у смерті О.Робейко - ред.), тому що бути обмеженим у волі або не бути - це не рішення слідчого ізолятора, як і звільнення з нього. Навіть вивезення до лікарні - це судове рішення. Єдине - якщо потрібна невідкладна допомога, то начальник слідчого ізолятора може прийняти рішення і по "швидкій" направити (ув'язненого - ред.) до лікувального закладу. В даному випадку це і було зроблено", - сказав С.Сидоренко.

За його словами, у цьому контексті виникає два питання - про обрання самого запобіжного заходу для категорії тяжкохворих та про ненадання або неналежне надання медичної допомоги.

С.Сидоренко нагадав, що стан здоров'я О.Робейко з моменту направлення до слідчого ізолятора був незадовільним, оскільки вона хворіла на СНІД, туберкульоз і наркоманію. Жінку декілька разів направляли у лікарні міста. "На жаль, медична допомога на тому рівні, як повинно бути, їй не була надана. Останнього разу вона була направлена до суду, після повернення їй знову стало погано, її знову направили до 9-ї лікарні, і там вона померла", - констатував перший заступник голови Державної пенітенціарної служби України.

Він додав, що стаття 408 Кримінального кодексу передбачає на стадії засудженння, але не слідства звільнення від відбування покарання за станом здоров'я. "Якщо аналізувати цифри, то на стадії розгляду цієї статті за цей рік більше 100 засуджених померло, тому що або було відмовлено, або терміни (розгляду справи - ред.) дуже довго тривали. Тож це потребує регулювання на законодавчому рівні", - вважає С.Сидоренко.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова відкрила провадження про порушення права на життя померлої ув'язненої Лук'янівського СІЗО Олександри Робейко.