Майже половина українців вважають службу в армії втратою часу - опитування

Українці вважають службу в армії втратою часу і не засуджують людей, які ухиляються від неї. Про це свідчать результати опитування "Стан української армії", проведеного Інститутом Горшеніна з 18 по 20 вересня 2011 року, які обнародував сьогодні на прес-конференції директор департаменту комунікацій Інституту Горшеніна Володимир Застава.

Видео дня

За його словами, опитування показало, що більшість громадян України (67,9%) не засуджують молодих людей призовного віку, які уникають служби в армії. З них відповідь "швидше, не засуджую" вибрали 41,7%, "точно не засуджую" - 26,2%. При цьому чверть українців (24,7%) засуджують хлопців, які ухиляються від військової служби. З них відповідь "швидше, засуджую" дали 14,4%, "точно засуджую" - 10,3%. Важко відповісти на це питання – 7,4% респондентів.

Застава відзначив, що з кожним роком ставлення до армії погіршується. Зокрема, порівняно з даними опитування 2008 року, ставлення до армії погіршилось на 10%. Він також відзначив, що за роки незалежності тотально змінилося ставлення громадян до армії, якщо в радянські роки в армію відправляли з гордістю, то зараз ситуація кардинально змінилася.

У свою чергу, експерт інституту Марина Ткаченко відзначила, що сьогодні іміджем Збройних сил ніхто не займається, немає стратегії її розвитку, і дуже часто армія сприймається людьми як місце, куди йдуть діти з малозабезпечених, неблагополучних сімей тощо.

Згідно з результатами опитування, майже половина українців (47,9%) вважають, що молоді люди зараз не хочуть служити в армії, тому що це втрата часу, який можна було б витратити на навчання, професійне зростання. Близько третини вважають, що причина небажання служити в армії – погане здоров`я молоді призовного віку (33,7%); "дідівщина", знущання в армії над новоприбулими (32,7%), а також – зніженість сучасної молоді, її страх перед тяготами і випробуваннями армійського життя (30,7%).

Більш як чверть респондентів бачать причину відмови молодих людей від військової повинності у відсутності в них відчуття боргу перед Батьківщиною (29,4%), у важких побутових умовах, поганому харчуванні в армії (27,8%). При цьому кожен десятий українець (11,5%) бачить причину небажання служити в армії в дискредитації ЗСУ засобами масової інформації. Пов`язують бажання молоді уникнути призову з поширенням у суспільстві пацифістських настроїв 4,7% опитаних. Відповідь "інше" вибрали 5,6% респондентів, а 6,2% - важко відповісти на це питання.

Крім того, згідно з результатами опитування, більшість українців (72,9%) не вважають, що збільшення фінансування оборонної галузі покращить стан української армії. З них 45,2% вибрали варіант "швидше, немає", 27,7% - "точно ні". Надію на це висловили 14,4% опитаних. Із них 10,9% дали відповідь "швидше, так", 3,5% - "точно так" на це питання. Важко відповісти – 12,7% респондентів.

Застава відзначив, що така мала кількість людей, які вважають, що збільшення фінансування зможе покращити стан ЗСУ, - це "діагноз армії, кажучи медичною мовою".

Крім того, більшість громадян України (68,3%) вважають, що сьогодні українська армія не здатна захистити країну у разі реальної воєнної загрози з боку інших країн. З них відповідь "швидше, ні" дали 44,9%, "точно ні" - 23,4%. Вірять у те, що українська армія на це здатна, менш як чверть опитаних (23,4%). Із них відповідь "швидше, так" дали 19,8%, "точно так" - 3,6% респондентів. Важко відповісти – 8,3%.

Більше половини українців (58,7%) вважають, що Збройні сили країни мають складатися як з солдатів-контрактників, так і з солдатів термінової служби. Чверть опитаних (25,1%) вважають, що українська армія має складатися лише з солдатів-контрактників, а 7,9% - тільки з солдатів термінової служби. Важко відповісти на це питання – 8,3% респондентів.

Телефонне опитування "Стан української армії" проводився Інститутом Горшеніна з 18 по 20 вересня 2011 р. Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів віком від 18 років, у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.