Блог | Какие технологии Кремль смог использовать в Румынии, чтобы протащить своего человека на президентское кресло?

В Румынии вчера прошел первый тур президентских выборов, шокировавший не только румын.

После подсчета 100% протоколов на первом месте оказался независимый кандидат Келин Джорджеску, который по всем опросам накануне выборов не мог набрать больше 6-7%. Вторым идет Елена Ласкони от либеральной партии "Союз спасения Румынии". Действующий премьер Марчел Чолаку на третьем месте – он считался фаворитом гонки.

Далее текст на языке оригинала

Результати розподілилися так: Келін Джорджеску - 22,9% Олена Ласконі - 19,18%Марчел Чолаку - 19,15%

У другому турі, який пройде 8 грудня, зустрінуться Джорджеску та Ласконі.

Джорджеску відомий своєю яскраво вираженою проросійською позицією. Зокрема, він із задоволенням повторював кремлівські наративи про те, що Україна є штучною державою, а винуватцем війни в Україні є США. Також він виступає проти членства Румунії в НАТО та ЄС, тому що "Північноатлантичний альянс не захищатиме жодного зі своїх членів". Він також критикував військову допомогу Україні із боку США. Джорджеску відомий також профашистськими поглядами - позитивно відгукувався і називав "героями" ідеологів фашизму в Румунії. Загалом повний набір.

Ситуація схожа на грандіозний скандал, оскільки ніхто не може зрозуміти — як так вийшло, що така людина виявилася фаворитом на президентських перегонах? Які технології Кремль зумів використати у Румунії, щоб протягнути свою людину на президентське крісло? І чому спецслужби цього допустили?

Румунія вважається одним із ключових союзників України у війні — через країну йдуть значні постачання озброєнь, на авіабазі проходить навчання українських пілотів.

Що я можу сказати від себе… Майже стовідсотково - як це було у Франції, Молдові та деяких інших державах - інші політсили перед другим туром обʼєднаються, і президентські перегони виграє Ласконі.

Це також не дуже добре, але відвертий російський посіпака не пройде. Між тим, сама тенденція, яка останнім часом спостерігається у Європі, досить тривожна. Впевнений, маятник, як це буває в електоральних настроях, через декілька років хитнеться в іншу сторону, але що таке декілька років, коли доля України вирішується прямо зараз? Єдина надія на те, що європейське ядро підтримки Києва залишиться незмінним.