Блог | 1 000 дней, изменивших мир: дальнейшая судьба человечества теперь зависит от Украины

Це - не перебільшення. Це об’єктивна оцінка тих великих змін, що відбулися у світі за останні 1000 днів.

Такого світопорядку, який існував до 24 лютого 2022 року вже більше ніколи не буде. Динаміка цих змін не дозволяє на даному етапі визначити в повному обсязі критерії тих змін, які вже відбулися і, головне, тих змін, які настануть, коли цей процес трансформації повністю завершиться. 

Разом з тим, не можна недооцінювати серйозність ситуації, в якій зараз знаходиться людство, адже вже більше 1 000 днів воно балансує між життям і глобальною катастрофою. Якщо раніше, до початку повномасштабної війни, багато хто у світі не знав про існування такої держави як Україна, незважаючи на те, що Україна географічно знаходилася в центрі Європи, була найбільшою європейською країною за територією і яку населяв багатомільйонний український народ з тисячолітньою історією. Тепер Україну знають у світі всі. 

Незважаючи на тяжку війну, яку веде український народ з путінською росією, Україна зараз одна із найбільш потужних держав не тільки Європи, але і світу. 

Подальша доля світу і людства багато у чому тепер залежить від  України.

Але, давайте згадаємо  як 1 000 днів тому розпочалася повномасштабна війна путінської росії проти України.

 За цей час війна завдала українському народу величезні жертви і руйнування. Розпочалася війна,  яка за своїми масштабами зараз багато у чому співрозмірна з другою світовою війною. Ми пам’ятаємо, як 24 лютого 2022 року о 5 годині ранку за київським часом президент рф  Путін звернувся з цинічним і брехливим зверненням  до громадян своєї країни, виправдовуючи свою агресію: "Нам з вами просто не залишили жодної іншої можливості захистити росію, наших людей, крім тієї, яку ми змушені використовуватимемо сьогодні. Обставини вимагають від нас рішучих та негайних дій. Народні республіки Донбасу звернулися до росії із проханням про допомогу. У зв'язку з цим,..  мною прийнято рішення про проведення спеціальної військової операції".

Путін був переконаний в  своєму успіху. У нього не було жодних сумнівів, що військова частина цієї агресії буде завершена за декілька днів, ще декілька днів, як він вважав, необхідно буде для політичної реставрації незалежної суверенної держави у свою колонію з маріонеточним режимом. Ті плани і розрахунки, які лежали у нього на столі на день прийняття цього рішення, цілком підтверджували їх обґрунтованість. Все вказувало на те, що, нарешті, він зможе реалізувати головну мрію свого життя - стати Великим правителем росії.

 Приєднання України до росії, знову робило росію  імперією, яка за своєю потужністю майже повністю відтворювала Радянський союз, про  відтворення якого він, так як і переважна більшість його підданих, мріяли з того дня як цей державний монстр був ліквідований.

Путін сподівався навіки зайняти  визначальне місце в російській історії поряд з Петром I, чи Сталіним. Більше двадцяти років, як він прийшов до влади у росії, путін присвятив цьому дню – початок відновлення російської імперії. Безумовно, він міг розпочати своє триумфальне відновлення території російської імперії  з балтійських країн. Але, йому надзвичайно важливо було, поневолення України, адже найважливішою  містифікацією, створеною росією, є зв’язок між історією Київської Русі, а фактично України, і фіно-татарськими ханами Московії. Саме росія спробувала приписати собі всю історико-культурну спадщину України. Це і є головною причиною, на якій ґрунтується уся історична неправда і ненависть до України. 

Надзвичайно важливою частиною російської імперської влади за усі часи її існування було намагання викорінити з пам’яті, що саме Україна і український народ — є справжніми спадкоємцями Київської Русі, адже в історичних документах немає відомостей про те, що, наприклад, була Московська Русь чи Смоленська Русь або Рязанська Русь. Є лише історично підтверджений і загальновизнаний факт про утворення та існування на сучасній території України, можливо, найбільшого державного утворення у Європі - Київської Русі.

Усі правителі росії, незалежно від того, як вони називалися, були єдині у корінному спотворенні історії російської імперії, спрямоване на створення історичної міфології про те, що Московія та Київська Русь мають спільне історичне коріння, і що Московія має "спадкові права" на Русь.

Але попри усі намагання російських можновладців за усі часи їхнього існування так і не вдалося викорінити з історичної пам’яті українського народу історичну справедливість про те, що саме українці та український народ є нащадками Київської Русі.

Сучасна інтерпретація історії росії є значною мірою маніпулятивною і не підтверджена історичними фактами, багато у чому є вкраденою історією України, яку російська історіографія приписала собі.

І це цілком зрозуміло, оскільки московські, а пізніше російські царі розуміли, що без великого минулого неможливо створити велику імперію. Для цього потрібно було прикрасити своє історичне минуле і навіть привласнити чуже. 

Саме тому московські царі, починаючи з Івана IV (Грозного) (1533−1584), привласнювали історію Київської Русі, її славне минуле та створили офіційну міфологію російської імперії. На це можна було б не звертати уваги, якби ця міфологія не торкалася докорінних інтересів України, не була спрямована на повне знищення України — її історії, мови, культури. Час показав, що російські імперіалісти робили і роблять все можливе для реалізації цього завдання. Їхня логіка дуже проста — немає України, немає  її історії.

Великий "історик" путін неодноразово заявляв, що росіяни, українці і  білоруси - один народ, але українці вперто доказували йому, що Україна - це історичний нащадок Київської Русі, а український народ - це окремий народ.

Путін розумів, що поки він не поневолить  українців, не знищить українську державність, про відтворення російської імперії не може бути навіть мови. Російська пропаганда за роки правління путіна довела російське населення до такого стану, що було знищено не те, що опозиція, а навіть згадку про те, що хтось у росії може опанувати путіну.

Були знищенні будь-які паростки демократії і свободи, навіть музей ГУЛАГу закрили. А справді, навіщо в росії музей ГУЛАГу, якщо в ГУЛАГ перетворилася уся країна. При цьому, треба відверто відмітити, що російському населенню надзвичайно подобалось правління путіна і воно, це населення, його палко підтримувало. Тому не було  ніякого здивування і тому, що переважна більшість населення росії повністю підтримало повномасштабну війну проти України і повністю виправдовували усі величезні жертви і руйнування, які російські агресори завдають Україні.

Але, незважаючи на усі приготування і багаторічний вишкіл  " п’ятої колони" і наявності величезної кількості російських диверсантів та агентури - путін програв в стратегічному плані цю війну.

Весь світ побачив, що друга армія рф, як путін її характеризував, не змогла перемогти героїчні ЗСУ. Путін так і не зміг зрозуміти, що український народ він ніколи не зможе перемогти. У нього були великі сподівання на те, що Володимир Зеленський не зможе протистояти агресії і що його воля з початком агресії  буде паралізована. Це ще одна стратегічна помилка путіна. 

Разом з тим, не можна  заперечувати, що Зеленський Володимир до 24  лютого 2022  року і Зеленський Володимир після 24 лютого 2022 року - це зовсім  різні державні діячі. 

Після 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський став справжнім Президентом України і багато у чому, за допомогою саме його авторитету у світі - Україна спромоглася створити потужну міжнародну антипутінську коаліцію, завдяки якій Україна ефективно бореться за свою незалежність.

Отримавши стратегічну поразку на першому етапі війни, путін усвідомив, що тільки війна може бути запорукою подальшого збереження ним влади. Як тепер вже очевидно, путін продовжує свято вірити у те, що він зможе перемогти у цій війні і увійти в історію як переможець. Але, разом з тим, путін не може не враховувати і швидке погіршення внутрішньо - політичного становища у самій росії. Саме тому він і не може наважитись на загальну мобілізацію.

Через 1000 днів війна  в Україні набула зовсім іншого характеру. Тепер путін і його пропаганда переконують російське населення у тому, що росія зараз воює не з Україною, а з НАТО.

Декілька днів тому путін підписав   указ  "Про затвердження Основ державної політики Росії в галузі ядерного стримування". Фактично, це та сама нова ядерна доктрина, якою путін загрожував "колективному Заходу" ще  з вересня цього року. Документ передбачає, зокрема, що росія зможе застосувати ядерну зброю проти неядерної країни, якщо тій  допомагають ядерні. Простіше кажучи, проти України, якій допомагають країни НАТО.

Нову доктрину росія анонсувала наприкінці вересня, але тоді не  були відомі конкретні формулювання. Через два дні після того, як США, Великобританія та Франція дозволили Україні запускати далекобійні ракети по російській території, путін видав цей  указ. Зокрема, вдарити ядерною зброєю Путін тепер може навіть у відповідь на атаку дронами. Куди він завдасть удару і до чого це призведе — ніхто не знає.

 Тобто, путін знову вдався до своєї звичної методики - шантажувати і погрожувати. Але, світ змінився. Тепер його погрози і шантаж на лідерів західного світу вже не діють.

 Неодноразово писав і про його шантаж, і про цю нову ядерну доктрину, правда тоді ще був тільки проект. Можна передбачити, що поява цього указу путіна про затвердження нової ядерної доктрини, було намаганням путіна вплинути на президента США Джо Байдена щодо надання дозволів на використання далекобійних ракет АТАСАМ по російській території. Але, це не  справило на американського президента ніякого враження і вказані ракети вже почали застосовуватись ЗСУ, як і далекобійні крилаті ракети Великої Британії і Франції.

Україна мужньо прожила ці 1000 днів у постійних повітряних тривогах, жертвах і руйнуваннях.

 Путінська агресія  значно зруйнувала не тільки українські міста і села, а і душу українського народу. Ми за ці  дні понесли величезні жертви. Нам було важко. Але українці не зламалися, вони мужньо витримують і масовані бомбардування, і холод, і відсутність елементарних умов проживання. Російські  варвари  після себе залишають величезні випалені території, колись квітучої української землі. Український народ за ці 1000 днів втратив  десятки тисячі своїх Героїв, які ціною свого життя  з  неймовірною мужностю  і відвагою захистили Україну і продовжують захищати щодня.

Кожний день із цих 1000 днів трагедії, яку переживає український народ, заслуговує на окрему розповідь.  Вдячні покоління українців, які будуть жити в Україні напишуть героїчну історію боротьби українського народу з російським агресором.

А поки що йде війна. Постійно чути сигнали повітряної тривоги, вибухи і нові жертви. На фронті продовжується важка героїчна війна.

Війна перетнула тисячоденний поріг і вступила в нову фазу. Божевіллю путіна немає меж. Яскравим підтвердженням цьому є удар по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР).

Українські ЗМІ повідомляють, що путін вперше застосував МБР РС-26 "Рубіж", але американські аналітики з ISW дійшла висновку, що країна-агресорка  здійснила випробування (МБР) РС-24 "Ярс" для того, щоб залякати міжнародне співтовариство та послабити підтримку України з боку її західних партнерів. Ще першого березня офіційна Москва похвалилася тим, що РФ удалося провести успішний навчально-бойовий пуск (МБР) РС-24 "Ярс", оснащеної ракетою залпового наведення (РСВН). Що важливо розуміти, запуск відбувся одразу після того, як диктатор володимир путін під час свого послання до Федеральних зборів 29 лютого публічно пригрозив, що його армія володіє зброєю, яка може завдати удару країнам Заходу. 

На думку експертів з американського Інституту вивчення війни, президент рф просто продовжує використовувати ядерне брязкання, щоб вселити страх західній аудиторії та послабити підтримку України Заходом. Іноземні аналітики також зазначають, що використання росією ядерної зброї в Україні та за її межами є малоймовірним. Що важливо знати про ракету "Ярс". 

Міжконтинентальна балістична ракета "Ярс" або РС-24 - це стратегічний комплекс, в основі якого йде твердопаливна міжконтинентальна балістична ракета. Країна-агресорка взяла його на озброєння ще 15 років тому. Комплекс оснащений головною частиною, що розділяється - від 3 до 6 бойових блоків залежно від модифікації, кожен з них може вражати свою ціль. Швидкість польоту ракети до 14 махів, а її вибухова потужність еквівалентна мільйону тонн. Пропагандисти заявляють, що жодна система ПРО не здатна її збити, а заряд "Ярса" може знищити  місто.

Путін з новою силою продовжив ядерний шантаж. Але, потрібно чітко усвідомити, що незважаючи на те, що своє перше бойове застосування МБР СР 26 "Рубіж" чи  МБР СР-24 "Ярс" було здійснено проти України, головна загроза застосування цієї МБР - є країни НАТО.  Застосовувати проти України тактичну ядерну зброю немає ніякого сенсу, вона нічого не може змінити, а лише спричинить повну міжнародну ізоляцію путіна. Це буде нахабний виклик людству. А МБР "Ярс" чи "Рубіж" - це балістичні ракети середньої дальності з ядерними боєголовками  дальністю до 6000 км, якими путін неодноразово погрожував країнам Заходу.

Зрозуміло, що зараз це був пропагандистський чи тестовий  пуск МБР, як відповідь на оновлену  ядерну доктрину. 

Але, несподівано путін  заявив,  21 листопада 2024 року про успішне випробування новітньої ракети середньої дальності "Орешник". 

Він зазначив, що саме цією ракетою російська армія завдала удару по українському місту Дніпро зранку 21 листопада. За його словами, росіяни цілили у завод "Південмаш" "балістичною ракетою в без'ядерному гіперзвуковому оснащенні".

У відкритому доступі про "Орешник" немає жодної інформації, але можна припустити, що це  може бути аналогом гіперзвукової ракети "Циркон".

Зважаючи на те, що вірити путіну не можна, тому не можна виключати, певну дезінформацію, щодо типу і характеру ракети, якою був нанесений удар по Дніпру. Це може бути і  МБР  - Рубіж або Ярс, чи гіперзвукові Циркон чи Орещник.

Головне не це, головне те , що війна набула елементів глобального характеру. А також погрози путіна застосувати аналогічну ракету, якою був вражений Дніпро, путін відкрито  погрожує країнам НАТО.

Багато хто з аналітиків висловлював і продовжують висловлювати припущення, що ця війна завершитьсься до кінця 2024 року. Такий варіант можливий, але лише при одній умові, що путін  буде усунутий від влади.

А поки що війна продовжується і набуває нового характеру, значно більш загрозливого характеру. Але, тепер це вже війна не проти України, а проти України і колективного Заходу. Головне питання яке мабуть задають собі в багатьох столицях світу, чи зважиться путін розпочати реальну підготовку до реалізації своїх погроз. 

Перший корок він вже зробив. Гіперзвукова ракета середньої дальності "Орешнік" вперше вдарила по українському місту.

А поки що, декілька днів тому, бомбардувальники  B-52H Stratofortress ВПС США провели тренувальні польоти зі скиданням бомб на полігоні Cudgel, розташованому неподалік  міста Каунас, біля кордону з РФ. Про це повідомило Об'єднане авіаційне командування НАТО у соціальних мережах. У маневрах також брали участь винищувачі Німеччини та Італії. Навчання включали скидання бомб із лазерним наведенням з висоти близько 6 км у рамках програми Vanguard Merlin, організованої американськими ротаційними силами в Європі. Ця серія маневрів спрямована на відпрацювання взаємодії союзників та зміцнення оборонних можливостей альянсу. Бомбардувальники B-52 Stratofortress були розроблені, як носії ядерної зброї з метою стримування за часів Холодної війни. США регулярно розміщують бомбардувальники B-52 у Європі, демонструючи готовність забезпечувати безпеку союзників по НАТО. На початку листопада чотири таких літаки були перекинуті на базу Мілденхолл у Великій Британії, звідки вони здійснили кілька польотів над країнами Балтії, Скандинавії та Північним морем.

Минулого тижня газета The Wall Street Journal писала, що в США розглядають можливість збільшення ядерного потенціалу, позначаючи як причину зростання загроз з боку Росії, Китаю і Північної Кореї. Пентагон оцінює варіанти збільшення кількості ядерних боєголовок на балістичних ракетах Minuteman III та субмаринах, а також модернізує програму крилатих ядерних ракет.

Минули 1000 днів війни. Усі наші сподівання зводяться до того, щоб світ більше не відзначав ще одну трагічну дату початку війни. Український народ вчиняє неймовірні зусилля до того, щоб ця війна завершилася  нашою повною перемогою.

Натомість путін продовжує жити у мареві своєї мрії про велику росію і великого правителя. Він навіть складає плани свого подальшого життя, аж до 2045 року, та як розділити територію України на три частини. Що тут скажеш, божевільні люди, вони божевільні у всьому.

Для путіна кожний додатковий день життя, це вде подарунок долі, а він збирається ще прожити 20 років.

Разом з тим, не можна відкидати прогнози аналітиків, що багато що може змінитися у війни найближчі тижні чи місяці. А з урахуванням подій останнього часу, то і у найближчі години.

Ми вже звикли до того, що Україна здатна на несподівані рішення і дії, які можуть внести стратегічні зміни. Прорив ЗСУ російського кордону і захоплення великої території курської області рф, як плацдарм майбутньої перемоги - яскраве тому підтвердження!

А поки що пишаємся мужністю і героїзмом наших захисників і віддаємо шану і нашу безмежну подяку Героям, які віддали своє життя за щасливе майбутнє нашої країни та нашого народу.