Блог | Детские страхи войны: как говорить с детьми и помочь им справиться

В тяжелые времена войны даже самые маленькие дети могут испытывать страх и тревогу, ведь война касается всех нас – и взрослых, и детей. Наша задача как родителей – помочь малышам понять, что происходит, не углублять их страхи, а научить справляться с появляющимися в трудные моменты эмоциями. Сегодня я хочу поделиться с вами несколькими советами, как говорить с детьми о войне, объяснять ситуацию, адаптированную к их возрасту, а также подать простые игры и упражнения по снятию напряжения.

Далее текст на языке оригинала

1. Говоримо просто і доступно

Кожна дитина розуміє світ по-своєму, тому важливо підбирати слова відповідно до вікового рівня:

• Для малюків (3–6 років):Розкажіть, що "велика негода" сталася за межами дому, але вдома вони в безпеці. Використовуйте прості слова і образи, наприклад: "Іноді бувають великі грози, але ми завжди можемо залишатися разом і чекати, коли сонечко знову зійде".
• Для школярів (7–12 років):Поясніть, що у світі іноді трапляються складні події, але дорослі працюють над тим, щоб усім було добре. Можна сказати: "Зараз у нашій країні важкі часи, але багато людей допомагають один одному і знаходять способи, щоб усе було якнайкраще".
• Для підлітків (13+ років):Тут важливо бути чесними, але зберігати спокій. Розкажіть про ситуацію, використовуючи факти, відповідаючи на запитання і визнаючи складність емоцій, але підкреслюючи, що разом можна подолати труднощі.

2. Ігри та вправи для зняття напруги

Гра – чудовий спосіб допомогти дітям розслабитися і переключити увагу:

• Вправа "Дихальна пригода":Разом з дітьми уявіть, що вони – сміливі мандрівники, які подорожують крізь казковий ліс. Кожен вдих – це набір сил, а видих – як відпускання всіх турбот. Спробуйте разом зробити декілька повільних, глибоких вдихів і видихів, пояснюючи, що так вони допомагають своїм "супергеройським серцям" залишатися сильними.
• Гра "Малюй мій світ":Запропонуйте дітям намалювати картинку, на якій зображено їхнє уявлення про безпечний і радісний світ. Потім обговоріть разом малюнки – це допоможе зрозуміти їхні переживання і підтримає процес емоційного вираження.
• Казкові історії:Розповідайте або читайте історії про хоробрість, дружбу та підтримку, де герої долають труднощі і знаходять вихід навіть у найскладніших ситуаціях. Це не тільки надихне дітей, але й допоможе їм зрозуміти, що навіть в умовах невизначеності є місце для надії.

3. Поради батькам: як підтримати дитину

Підтримка дитини починається з відкритого діалогу та любові:

• Будьте відкритими для розмов:Створіть атмосферу, де дитина може без страху ставити запитання. Якщо вона запитає про війну, відповідайте чесно, але не заглиблюйтесь у деталі, які можуть її налякати.
• Підтримуйте звичний ритм життя:Збереження рутини допомагає дітям відчувати стабільність. Навіть якщо зовнішні обставини змінюються, регулярний розпорядок дня дає відчуття безпеки.

• Слухайте і розумійте:Приділяйте час для спільних прогулянок або вечірніх бесід. Надавайте можливість дитині поділитися своїми думками та почуттями, навіть якщо вони суперечливі чи неспокійні.
• Не забувайте про власну емоційну стабільність:Діти дуже чутливо сприймають емоції батьків. Якщо вам важко, не бійтеся звернутися за допомогою до психолога або кризового консультанта – це допоможе вам краще підтримувати своїх дітей.

Говорити з дітьми про війну – це виклик, але й можливість навчити їх справлятися з емоціями та знаходити сили у важких ситуаціях. Найважливіше – це спілкування, підтримка та створення безпечного простору, де кожен може відчути, що його слухають і розуміють. Маленькі діти особливо потребують чутливості та терпіння, адже від нашої підтримки залежить, як вони впораються з переживаннями сьогодення і як виростуть у майбутньому.

Отже, дитячі страхи війни – це природна реакція на складні події, але завдяки відкритому діалогу, іграм та підтримці батьків ми можемо допомогти дітям відчути себе в безпеці. Пам’ятайте, що ваша любов і увага є найкращим ліками від страху. Розмовляйте, слухайте та підтримуйте своїх малюків – разом ми зможемо створити атмосферу, де навіть в часи випробувань залишається місце для надії, радості та любові. Мирного неба над головою. Ваша психологиня і кризова консультантка, Ірина Шеньє.