Блог | Кроткая украинизация не работает
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Была годами таким агентом Кремля, что жила в обычном спальном районе и не имела собственного автомобиля с шофером. Даже депутатство не помогло купить очередную усадьбу в Конча-Заспе, чтобы все как у почтенных господ. Пришлось просто дальше работать преподавателем.
Далее текст на языке оригинала.
Я вперше пам'ятаю її появу на ТБ десь на початку 2000-х, коли починались політичні шоу, а там потрібні були яскраві спікери. Вона була яскрава, пряма і жорстка у своїй позиції. Так вже сталось, що лагідно українізація не спрацювала, а ось жлобська русифікація нікуди не хотіла йти. Тому для російських журналістів, що рясно працювали тоді в Україні, потрібен був такий собі образ радикальних мовних націоналістів.
І ось тут на сцену виходила вона. Більшість того, що вона говорила та відстоювала, було логічним бажанням мати Україну з українською мовою. Цей радикалізм частина населення виправдовувала для себе її роботою на Кремль чи членством у компартії. А як ще було собі пояснити логічність її вимог? Просто якщо вона мала рацію, тоді виходило, що дуже багато чого в цій країні йшло не туди й не так.
Тому на тлі політичної та інтелектуальної сірості більшості українських політиків вона виділялась яскравою нормальністю своїх вимог. Ну ви ж не будете її порівнювати з Шуфричем, Бойко чи численними комуністами-соціалістами-регіоналами, які тоді рясно опонували їй на численних шоу?
Якби українізація проходила лагідно і так-сяк працювала, то вона б не була такою популярною. А без українізації це була б звичайна копія сусідньої країни. Така собі збільшена Білорусь з виходом до спільного з сусідами моря.
Я впевнений, що це були росіяни. Тепер вона в одному ряду з Бандерою, Шухевичем чи Петлюрою.
У свою чергу за неї треба помститись. Уявіть собі проблему ГУР-а чи СБУ, а кого з російських діячів треба прибрати, щоб помститись? В росіян нема особистостей такого масштабу. Того, кого хотілось би прибрати, живуть у закритих підмосковних містечках з охороною, а ось митців, публіцистів чи громадських діячів там нема. Або їх вплив на суспільство мінімальний.
У свою чергу в Україні такі особистості є. Вона була красиво радикальною. І вимоги її були логічні. Та, що розуміла важливість українізації ще до перших вибухів російських ракет.
Зараз почнуть писати про неї спогади, мери міст будуть шукати вулиці під нову назву. Будуть намагатись увічнити.
Хочете помститись за неї росіянам? Просто переходьте на українську мову, просто робіть українській контент, просто українізуйте оточення.