Блог | Разница исторического опыта: что для Украины "грех, вопиющий к небу", то для Польши "покушение на чужую собственность"

Как раз вчера добралась до Польши (сегодня имею самолет на Берлин), - и первым делом (сразу после обсуждения "тревожного чемодана" новостей из интервью Путина Карлсону и заменой Залужного и его генералитета) польские друзья мне известили, что дело о высыпанном на дорогу зерне передано в прокуратуру.

Далее текст на языке оригинала

Очевидна, втім, різниця історичного досвіду: для нас це - наруга над світопорядком в унісон Голодомору і "гріх, що волає до неба", для Польщі прозаїчніше - замах на чужу власність. (Колгоспів у них не було, з моєї "Планети Полин" поляків найбільше потрясає доля Катерини Білокур - про трагедію українського села в 20-му ст. ми дуже сильно недоговорили й недопояснили світові, і за це також вигрібаємо в цій війні... Григора Тютюнника треба було промувати для перекладів англійською, замість стидатися прабабусь, що були рабинями на бурякових плантаціях, і їхньої мови, - все в цьому світі зв'язано в часі й просторі, і нема на те ради...)

Пояснюймо себе чужинцям, де тільки можна, з занудством учительки молодших класів, при кожній нагоді. Мовчазна жертва здатна викликати співчуття (на коротку дистанцію) - але не розуміння (на довгу). А нам потрібно саме розуміння.