Блог | Рецепт национальной стойкости: едим, дышим, любим соловьиной

Сейчас до сих пор немало людей, которые в быту общаются на украинском, но, если к ним обратится кто-либо по-русски, они переходят на него тоже. Часто это для того, чтобы сделать собеседнику/це приятно. Многих так воспитывали родители, которые и сами под влиянием русификации считали, что следует переходить на язык собеседника. Это закрепилось благодаря системе господдержки и одобрению подобной формы общения.

Далее текст на языке оригинала

Якщо досі не вірите, що радянський союз провадив політику лінгвоциду, поцікавтеся, наскільки обмеженими були можливості використання соловʼїної. І я не про 30/40 роки. Так, у 1970 р. було видано наказ про захист дисертацій лише російською, а згодом ужито заходів на посилення її позиції (додаткові кошти на удосконалення вивчення російської в школах). І це лише два випадки. В таких умовах люди були переконані, що вигідніше володіти російською. І якщо в гнилому СРСР це було нормою, то ми зобовʼязані її позбутися.

Але іншою стороною поширення російської є відмова спілкуватися українською, навіть якщо людина непогано її розуміє та могла б підтримувати діалог. Це може бути пов’язано зі страхом помилок, а також із ще одним хибним упередженням, яке нам дісталося із часів совка – нібито переходячи на іншу мову спілкування людина не має припускатися помилок, особливо на перших етапах. Це повна маячня, адже саме через помилки, виправлення та постійні повторення ми засвоюємо інформацію краще. Нібито вигідність російської та вимога до безпомилкового мовлення – саме ці дві стигми заважають  масово переходити на українську в побуті та формувати якісне мовне середовище. Засмучує. Однак є хороша новина. Ці проблеми вирішуються, якщо дотримуватися простих правил формування мовної стійкості.

Спочатку розбираємося із тим, що споживаємо. Завжди рекомендую якомога більше читати. Але одними книгами мовне середовище не побудувати. Оточуйте себе відповідним контентом. Любите музику? Обирайте українську! Проводите вечори під серіальчик? Український дубляж у поміч! І такий підхід має бути в усьому. Українськомовні застосунки в гаджетах, ігри, дозвілля – усе це допомагає сформувати мовну стійкість. Буде складно. Навіть алгоритми соцмереж час від часу підкидатимуть іншомовні матеріали. Але кілька тижнів наполегливості, і в один момент стане складно навіть пригадати, як те чи інше слово звучить російською.

Зауважте: один у полі не те щоб воїн, аби досягти успіхів швидко, варто згуртувати навколо себе друзів. У совку перехід на російську всіляко підтримувала держава. Маємо зробити щось подібне для себе самі, але вже з солов’їною. Якщо маєте надійну компанію, можна ввести челенджі мовної стійкості. Наприклад, хто довше зможе протриматися без переходу на російську. Призом може бути будь-що. Але краще за все – похід у кіно, купівля нової книги чи українськомовної гри.

Будуть складнощі. Якщо живете в російськомовній сім’ї, почніть із переходу на українську в межах роботи, компанії друзів. Уникайте конфронтації з російськомовними, спротив може бути сильний. Ваші помічники в цьому випадку – українські сайти, книжки. Але не всякі, будьте уважними та обережними, аби не зіпсувати свою солов’їну.

При виборі контенту для прослуховування звертайте увагу на якість мовного матеріалу. Обирайте подкасти, блоги, програми з хорошою українською. Віддавайте перевагу спікерам із правильною вимовою. І звичайно ж, обирайте хоча б третину корисного контенту. Орієнтуватись тут треба на свій смак та потреби. Це можуть бути пізнавальні передачі. Не зациклюйтеся на одній темі. Ваші інтереси має покривати українськомовний контент. Це, звичайно, в ідеалі.

Багато хто любить контент, у якому блогери свідомо викривлюють правильну вимову, чи зумисне вживають помилки. Часто на цьому будується комічний ефект. Однак цим не зловживайте. Чому? З часом слухач може почати сприймати таке мовлення як унормоване.

Тож якщо обираєте собі контент з умисними помилками, обов’язково балансуйте його хорошими текстами. А ще спробуйте отримати максимум навіть від споживання гумору. Візьміть собі за правило розбирати з друзями мовлення таких персонажів, аби встановити, як саме досягають комічного ефекту. Так вийде більше дізнатися про правила рідної мови і, хто знає, може й ви з часом писатимете гумористичні замальовки чи заведете блог, бо ж знатимете, як це працює.

На етапі формування мовної стійкості будьте пильними з двомовними передачами, особливо українсько-російськими, якщо ви таке ще споживаєте. Краще їх уникати протягом перших 3-місяців, аби не звикнути до змішування двох мовних систем. Для англійської та інших мов це теж справедливо. Спочатку формуємо досконалу систему солов’їної, а потім починаємо вивчати інші.

Максимально включайте український контент у дозвілля. Важко говорити? Співайте! Зараз точно є музика на всі смаки. Хочете в караоке і водночас покращувати знання з літератури, співайте осучаснені версії класичної поезії. Подібна практика дозволить подолати страх перед говорінням, сформувати словниковий запас. І обов’язково обмінюйтеся таким контентом із друзями. Разом у вас набагато більше шансів знайти багато якісного контенту, аніж поодинці.

Під час покращення української не уникнути складнощів₴помилок, що природно. Згадаймо мовну толерантність.

Дилема така: помилки виправляти можна та потрібно. При цьому важливо, щоб у людини лишалось відчуття успішності та не виникало страхів отримати хейт при спробі говорити українською. А такі випадки є. Що ж робити нам бідолашним, аби і мовну стійкість формувати, і друзів не втрачати? Рецепт той самий: об’єднуйте зусилля та домовляйтеся. Перед очищенням своєї мови створіть домовлености: не висміювати; не перебивати; не переходити на особисте; визначте форму повідомлення про помилки. Краще за все об’єднатися в пари або трійки із друзями та працювати над мовою разом. 

Задля формування мовної стійкості виділяйте спеціальний час, аби фіксувати успіхи, говорити про ті речі, які вам вдаються добре. Такі позитивні обговорення, зрештою, збільшать інтерес до української. Дуже скоро помітите, що вона стала органічним середовищем вашого спілкування.

Для розвитку українськомовного суспільства вкрай важливо працювати над помилками, мовленнєвими огріхами, але робити це треба обережно, доброзичливо. Якщо є така можливість, створюйте спільну стратегію покращення мови разом із друзями. Гуртом буде легше. Величезну кількість важливих суспільних змін  вже зробили групи небайдужих. Тепер наша черга!

Вивчення мови – неперервний процес. Не можна завершити його в 11 класі чи після університету та думати, що досягли ідеалу.

Тому щодня після хвилини мовчання закликаю співати гімн України, або обрати для себе українськомовну радіостанцію, низку українськомовних каналів у соцмережах. Хоча б один із них має бути присвячений рідній мові. І практикуйте її, повторюйте правила, крилаті вирази, які запали в душу, і звичайно ж, поезію: подумки, вголос, у ванній чи метро, на роботі чи в укритті. Сила в єдності! А мова об’єднує! Тож дихайте, їжте, кохайте українською!