Блог | Самый молодой "шестидесятник", гениальный поэт и национальный пророк: по случаю 90-летия Василия Симоненко

9 січня Україна буде згадувати, вшановувати і перечитувати вічні твори завжди 28-річного Василя СИМОНЕНКА. Такі правдиво народні та водночас філософські та мудрі думки сьогоднішній ювіляр написав у свої двадцяті. А незадовго перед смертю підсумував:

"Та краще в тридцять повністю згоріти 

   Ніж до півсотні помаленьку тліть…"

Натомість, він "повністю згорів"уже у 28!

  Коли я вкотре перечитую його поетичні рядки, то мене не покидає думка, що поет виразно бачив і передбачав наше непросте українське сьогодення.

    Ось Вам про всіляких негідників і вбивць гітлерів-сталінів-путінів:

"Маленьке - не смішне,

  Адже мале і зерно,

   Що силу велетня і геніям несе.

    Мале тоді смішне,

     Коли воно МІЗЕРНЕ,

       Коли себе поставить над усе.

        Але скажіть, хіба такого мало,

         Хіба такі випадки не були,

          Коли мале, як прапор піднімали

           І йшли за ним народи, мов осли?

            І чи тоді  МІЗЕРНЕ та СМІШНЕ

             Не оберталось раптом у СТРАШНЕ?"

І про ВІЙНУ:

"Можливо, знову загримлять гармати,

   І танк зімне пшеницю на лану,

    І буде плакать і журитись мати,

      Коли сини ітимуть на війну.

       І хтось востаннє поцілує милу,

        І хтось сльозу непрохану змахне,

         А може, дехто втратить віру й силу,

          Своє життя рятуючи одне…"

 Василь Симоненко гідний продовжував нашої національної літературної та філософської школи, бо в його творах органічно переплетені як ЛЮДИНОцентризм Григорія Сковороди ("Ти знаєш, що ти людина. Ти знаєш про це чи ні?") так і УКРАЇНОцентризм Тараса Шевченка ("Україно! Ти для мене - диво!…Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю!") Недаремно ж і сам Василь напиши:

"Щось у мене було і від діда Тараса. І від прадіда - Сковороди".

Варто згадати й про ще один цікавий і вельми показовий штрих із життя Василя Симоненка. Про те, як Василь Симоненко з Аллою Горською та Лесею Танюком відкрили для українців страшне поховання репресованих сталінськими катами українців та поляків у Биківні ви напевно знаєте.  Симоненко після побачено у лісі, де діти грали у футбол розкиданими черепами скаже:

"На цвинтарі розстріляних ілюзій

  Уже немає місця для могил"

І читали про те, що після цього за ним почали стежити та заборонили друкувати його твори.

Але напевно й не підозрівали, що в застійному 1963 році Василь Симоненко з Аллою Горською та Галиною Зубченко босоніж піднялися на Чернечу гору до могили Шевченка і домовилися вітатися між собою "Слава Україні! - Навіки слава!" Про це він сповіщає у листі своєму побратиму Івану Світличному, а згодом всі наступні листи до нього розпочинаю із звернення "Слава Україні!" Принагідно нагадаю, що після побиття вже хворого Василя Симоненка міліцією, він помирає 13 грудня цього ж таки 1963 року, а Івана Світличного вперше заарештують на 8 місяців 1 вересня 1965 року, в друге в 1972 році вже на 7 років позбавлення волі у таборах суворого режиму і 5 років заслання.

І попри своє коротке і трагічне життя сьогоднішній ювіляр залишиться в історії України як невиправний оптиміст:

"Люди - прекрасні.

   Земля - мов казка,

    Кращого сонця ніде нема.

     Загруз я по серце

       У землю вʼязко,

        Вона мене цупко трима.

         І хочеться 

           Бути дужим,

            І хочеться так любить,

             Щоб навіть каміння байдуже

              Захотіло ожити 

               І жить!

                Воскресайте, камінні душі!

                 Розчиняйте серця і чоло,

                  Щоб не сказали

                   Про вас грядущі:

                    Їх на землі не було…"

І правдивий патріот українського народу та України:

"Народ мій є! Народ мій завжди буде!

   Ніхто не перекреслить мій народ!

    Пощезнуть всі перевертні й приблуди

     І орди-завойовників-заброд!

      Ви, байстрюки катів осатанілих,

       Не забувайте, виродки, ніде:

        Народ мій є! В його волячих жилах

         Козацька кров клекоче і гуде!"

Памʼятаємо нашу історію!🇺🇦

Шануємо наших!

П.С. Довідково.

На прохання близького друга Василя Симоненка Миколи Сома наша команда "Рідної країни" допомогла реконструювати музей знаменитого поета у селі Тарандинці, що на Полтавщині, а згодом у співпраці з Національною радіокомпанією (президент - Віктор Набруско) ми підготували аудіо-диск "Лебеді материнства: живий голос Василя Симоненка". На диску було зібрано, усучаснено, записано і видано багатотисячним накладом 17 творів поета. Ці твори Василя Симоненка у його авторському виконанні можна й нині прослухати на нашому світоглядному порталі Ridna.ua