Блог | Травля Портникова: в чем величайшая манипуляция и величайшее непонимание
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Российские муртады, полезные идиоты и просто боты, которые в последнее время активизировались и нападают на проукраинские силы, в том числе Портникова, форсят одну манипулятивную идею
Далее текст на языке оригинала
"Аристократію треба поважати,а ще краще - їй служити і за неї вмирати"
Майже як більшовиська пропаганда в окопах першої світової… яка тоді була дуже ефективною.
Маніпуляючи тезою, що мовляв є якись аристократи і заради їх інтересів йдуть воювати
Чомусь ототожнюючи війну за Україну із війною за українську владу. Це чи не ключовий наратив пропагандістів. Які зараз тому і вціпились в цю вирвану із контекста фразу Портнікова.
Хоча це якраз не так. Ба більше, так було ще кілька сотен років тому. До виникнення національних держав і демократії.
Власне 500 років тому так і було. Хто там твій аристократ, хто твій феодал, мало впливало на твоє життя. Змінився феодал, нічого не змінилось.
І це найбільша маніпуляція. І найбільше нерозуміння.
У Бучі і Маріуполі, після приходу росіян, гинули не аристократи. А прості українці. У 1933 від голоду вмирали не аристократи, а прості українці. І вмирали не багаті, які встигали поїхати. Або домовитись. Вмирали бідні. звичайні українці. А багаті, що зараз, що 100 років тому, завжди знайдуть собі тихе місце на французькій рів єрі.
І на виборах владу обирають прості українці серед тих самих простих українців. Бо в нас немає аристократів. Нажаль немає. Навіть еліт немає. У нас немає європейських "old money". Всі гроші нові.
Відповідальність - це як раз про всіх нас. Простих українців. І зараз саме суспільство вцілому має витримати удар. Бо гроші будуть. Зброя буде. Головне, щоб витримали люди. І немає ніяких дорослих, які можуть прийти і розрулити. Ніяких аристократів. Їх просто не існує. Як і не існує тисяч дітей депутатів, які б мали воювати, особливо в країні, яка на виборах обрала до парламенту майже дітей, у більшості з яких діти можуть хіба що в солдатиків гратися.
Дорослі це всі ми. І ми маємо тримати удар. І тримати кукуху. І саме по цій кукусі бʼють росіяни. І посіпаки росіян. Це не Портнікова атакують усіляки Чаплигі і Гнапи, та інша російська наволочь. Це атакують український спротив як ідею.