Блог | В ОРДЛО россияне формируют штурмовые отряды уже в детсадах.

Сегодня снова хочу поговорить о наболевшем: дети в оккупации. Потому что снова есть причина. Хотя она не исчезает с 2014-го года, но оккупанты то и дело придумывают что-то новенькое, чтобы напомнить, как они используют жителей оккупированных территорий.

Далее текст на языке оригинала

В ОРДЛО дітей з дитсадка привчають до військової форми росії, смерті, та вбивства українців. 

Цим хизуються батьки та вчителі, це є норма в окупації, норма моральної поведінки дорослих. 

Так звана "влада" так званих "республік" цинічно підкреслює "діти повинні звикати до військової форми з дитсадочка".

Ось ця ситуація з фото дітей у фотоальбомах з дитсадків, підписаних, як "штурмовая бригада", є дуже показовою. Дуже! Й це мали б побачити й мешканці ОРДЛО, ну, хоча б ті, хто втомився від війни.

Ці фото кажуть нам про плани окупантів, як щодо війни, так й щодо мешканців ОРДЛО. 

Війна надовго й ресурс для неї вже зростає – ось такий простий та чіткий посил, якій йде від акції "запиши свою дитину у штурмовики". Діти ОРДЛО для росії просто ресурс, ресурс, який вони зрощують для майбутніх війн. 

Я ще раз нагадаю про головне правило сприйняття таких текстів: діти – заручники війни.

Діти заручники дорослих. Це дорослі бавляться дітьми на свій розсуд. Ось, наприклад, яка доля буде у дівчинки, яку для хайпу назвали "россия", чи у хлопчика з іменем "путин".

Діти заручники дорослих. Бо побачити дитину у військовій формі на сам перед хоче дорослий, бабуся, дідусь, татко, мати. А для дитині у такому віці це все гра. 

Діти у цьому віці надінуть будь яку форму, хоч штазі, хоч марсіан. Вони залюбки будуть грати у гітлера чи чикотило, "вагнерів" чи "путіна та його команду", бо вони будуть вибирати ту сторону героя, на яку їм вкажуть дорослі. 

Діти в ОРДЛО змалечку звикають до думки, що їм треба стати героями-військовими та обов’язково померти за росію та путіна.

Діти в ОРДЛО змалечку звикають до військової форми, зброї, вчаться вбивати та бити. Усі ігри та виховання дітей в ОРДЛО це коло з тренувань ненависті до світу (бо ворогами для цих дітей є не тільки українці, а й німці, поляки, американці, будь хто, "кто говорит не по-русски"). Діти в ОРДЛО спокійно відносяться до зброї, крові, вбивства та смерті.

Культ насилля, який сюди принесла росія процвітає. 

Діти виховуються на насиллі по телебаченню, на насиллі у родині, на насиллі у школі. Насилля в ОРДЛО та росії повсюди, від буденного сімейного до вуличного. Мілітаризація суспільства плавно лягла на вже підготовлене підґрунтя, й нові герої дітей росії та ОРДЛО, це "вагнера", зека з "куполами" та "вова адідас" з нового культового серіалу про насилля. 

В ОРДЛО наразі з початку 2014-го року за рази збільшилась кількість злочинів, які зчинили неповнолітні. Й це не банальні бійки, це групові зґвалтування, вбивства, катування, викрадення та продаж дитини. Ось так регулюють свої відносини діти в ОРДЛО. 

Ну, на росії ще гірше, там діти розстрілюють однокласників, вбивають батьків. На росії стале "виготовлення" тих, хто піде воювати. Це вже конвеєр по виготовленню "сволочів", які холоднокровно вбивають того, кого вважають – за потребою чи по наказу.

Й коли ми кажемо про кінець війни, нам треба зважувати на той факт, що діти яким на початок війни було 3-7 років з 2014-го стали майже дорослими. Вивчились у військових школах, кадетських корпусах. Пройшли цей шлях на пропаганді ненависті до України, любові до росії, жертовності та бажання стати героєм. Ми вже не виправимо їх шлях. 

Кожен дорослий, який стоїть за фото дитини у формі російських збройних сил, це та людина, яка хоче війни, яка хоче, щоб її дитина вбивала, зросла військовим та пішла вмирати за ідеї путіна. 

Коли вам розповідають про те,що в ОРДЛО все добре з позиції моралі та проукраїнськості – не вірте, це ворог створює для вас ілюзію безпеки. 

Коли вам кажуть "от ми зростали під радянською пропагандою й нічого" – не вірте, це ворог створює для вас ілюзію безпеки.

Коли вам кажуть, що "от зайде в ОРДЛО ЗСУ й там усі будуть за Україну" – не вірте, більша частина тих, хто живе там ненавидить нас й мріє вбити. 

Коли вам кажуть, що в ОРДЛО нічого не змінилося, що там наші люди, які на нас чекають, а пропаганда тільки у школі та її ніхто не слухає, скоріш за все ця людина має там родичів та намагається відбілити їх. Був в мене й такий досвід. 

Якось почала писати мені людина, яка називала себе дуже відомою волонтеркою, й казати ось усе вищенаведене. Що діти там усі, як один за Україну, пропаганду не слухають, взагалі дуже високоморальні, дбають про чесноти, носять біля серця наш прапор, а я пишу тексти, які демонізують суспільство ОРДЛО. Зачепило й здивувало мене "живу 20 днів тут, 20 там то знаю усе краще за вас", бо людина, яка в Україні має відкриту проукраїнську позицію, веде патріотичну сторінку, позиціонується, як волонтер ЗСУ, ніколи вільно без затримання не заїде до ОРДЛО. Якщо таку людину впустять туди, то тільки щоб затримати й покарати. А тут людина з аватарками "волонтер ЗСУ" їздить з Дніпра в Донецьк, має там бізнес, родичів…упс…отут карти й відкрилися. Племінник в кадетському корпусі, вчиться на офіцера, склав присягу на вірність "республіці", родичі чиновники в "днр", тобто колаборанти, та й бізнес особи був щільно пов’язаний з криміналом донецьких, які перебралися у тихі українські міста. Звісно там з її погляду було все не так, як я писала й пишу. То, запевняючи своїх читачів, що в ОРДЛО все гарно, прекрасно й усюди українські діти у вишиванках, людина переслідувала виключно свої особисті цілі й мала особисті мотиви, щоб спотворити картину реальності, бо боялася, що її родичі понесуть відповідальність чи не зможуть переїхати жити в мирні частини України. 

Війна, це не місце для особистого. Я надовго сховала свій біль, щоб він не заважав тверезому аналізу ситуації. Бо маленька брехня призведе до великої трагедії. Будь яке спотворення світу, що створили окупанти в ОРДЛО може коштувати дорого, хтось заплатить життям. 

Чи буде звільнення ОРДЛО? Звісно буде. Як й Криму, як й інших окупованих територій. Як воно пройде, не візьметься прогнозувати ніхто. 

Можливо росія просто піде, як там в них- "отрицательное наступление". Тоді там будуть збережені життя, міста, люди. Тоді перші, хто в ОРДЛО натягне вишиванки будуть самі вчителі, викладачі, вихователі, журналісти, чиновники, поліція, прокурори та судді. 

Ось саме вчителі будуть несамовито бити себе у груди – виживали,як могли,жертви окупації. Бо ж просто вчили дітей, літературі, математиці, читати, писати. А те, що діти у формі, з гранатами, стали вбивцями, то ж їх особистий вибір, "мы ни при чем". От не вірю, щоб хтось їх покарав. Більше не вірю. Бо суспільство готують до примирення "наші люди там, жертви". 

Восени того року, у школі на селищі Комсомольське Свердловського району, Луганської області, троє підлітків "опустили" молодшокласника, як це роблять у зоні. Не буду описувати подробиці. Провели ритуал й наказали йому їх слухатися, бо ж випустять відео по місту. На одному з уроків наказали йому попроситися до туалету й чекати там. Ці неповнолітні довбні ґвалтували цю дитину, розсилали відео по друзям у школі та запрошували приєднатися. Приєдналося ще дванадцять підлітків. Жертву насилля звинуватили, що мав "голубой" ген, то сам винен. У хлопців "папы на фронте", тобто дітей ніхто не покарав. Родині порадили їхати з міста, бо вони тут чужі. 

Це банальна історія з ОРДЛО, бо таких історій сотні. Діти вчаться насиллю. Діти вчаться збиватися у зграї. Діти вчаться встановлювати свої правила гри. 

За 10 років "мирні люди там" зростили покоління тих, хто продовжить війну. Так, ці діти могли б вирости іншими. Але вони виростуть тими, хто прийде нас вбивати. 

Ось зараз вони заручники. Заручники війни, дорослих, пропаганди. Й ніколи не порівняйте пропаганду срср, яка вчила боятися Америку та Європу, пишатися срсром, партією, вчила підкорятися й бути щасливими у гетто, з сучасною пропагандою, яка вчить вбивати, ненавидіти, мститися. 

В срср побутовий шовінізм, спрямований на "братів" з "братських республік" був завуальований під гуморески, анекдоти. Єдине місце, де у срср можна було гнобити "братьев менших", тобто не титульну націю, не руських, це армія, якісь там комсомольські будівництва. Зараз росія та ОРДЛО шовінізм зробили нормою, правилом, де ненавидіти можна усіх, хто не є росіянином. 

Церква московського патріархату відкрито пропагандує "если убил не руського, нехрестя из отступников, это не грех, а вступление в воїнство божие". 

Ця війна надовго. Бо чим більше нам на носа надівають рожевих окулярів, тим більше нас загине, бо люди не будуть готові до реальності. 

Мені дуже шкода цих дітей. Але я знаю інше, колись вони виростуть й прийдуть нас вбивати. 

Ми маємо це знати, ми маємо це бачити, ми маємо вже зараз вибудовувати план захисту, план – ні, не порятунку цих душ, їх вже не врятуєш – план можливої реабілітації цих людей, щоб вони змогли жити у цивілізованому світі поваги, законів та загальноприйнятої моралі суспільства. 

Ми маємо розуміти, що дитина в ОРДЛО, побачивши солдата ЗСУ, сприйме його окупантом, ворогом, бо вона живе з цим сприйняттям з пелюшок. 

Для мене дуже важливо, щоб ось читачі могли тверезо думати про повернення цих територій. Бо ж, туди будуть повертатися люди, біженці. Бо туди держава спрямує спеціалістів, вчителів, медиків чи залишить там працювати тих, хто й працював. 

Ми повинні зараз дивитися на ці фото "штурмовиков" з дитсадочку й думати про те, як нам далі з усім цим. Мріяти, що їх батьки виїдуть на росію слідком за окупантом, це носити рожеві окуляри. 

А ще важливо ділити у сприйнятті, новинах та оцінці ситуації новоокуповані території, де досі триває боротьба, та староокуповані, де критична більшість радіє "республіці" та росії, де ненависть до нас колосальна, бо там усі свої, а тих, хто за Україну – вбили. 

Новоокуповані території ще пам’ятають Україну, там ще гуде боротьба, й там не має й ніколи не було критичної більшості ждунів, колаборантів, проросійських чи прорадянських людей. 

Відсоток тих, хто чекає на звільнення від окупації у ОРДЛО – це 1 людина на 1000 проросійських, а може й менше. 

Але, як там би не було, те, що там роблять з дітьми – це злочин. Страшний злочин. Й жоден з тих, хто має до цього відношення не має уникнути покарання. Жоден вчитель та вихователь з ОРДЛО не має право залишитися у професії. 

Коли я дивлюся на ці мілітарі-фото, марширування дітей у камуфляжі, оці дитячі "не забудем-повторим", я думаю про те, що ОРДЛО це "чорне дзеркало" де ми можемо подивитися на те, про що мріяла росія, коли планувала повну окупацію України. 

Ось це росія зробила б з нами усіма, з нашими дітьми та онуками, якщо б у них вийшло "Київ за три дня". А потім погнали б нас м’ясом на війну з Польщею, країнами Балтії та Німеччиною. Й наші б діти,онуки формувалися у штурмові загони при дитсадках, та вчилися вмирати за новітній триколорадний фашизм.

Зло має бути покаране. А ось ці факти злочину російського режиму, мають стати предметом розгляду у суді Гааги. Бо це російський фашизм. Я не знаю, як назвуть його історики: путінізм, російський фашизм, рашизм? 

Я хочу тільки одного, щоб світ нарешті це зрозумів, визнав існування цього зла та допоміг нам знищити його.