ПерсонаГалина ПагутякУкраїнська письменниця8 Статей1 связанных новостейЛауреат Шевченківської премії з літературиПодробнее
Публикации автора и связанные новости"Деньги еще никого не заставили работать лучше": Лариса Пагутяк объяснила, почему повышение зарплат учителям не решит проблему образования в УкраинеОна напомнила, к чему привело повышение зарплат судьям и прокурорамВони стоять на колінах на похоронах, але поховали чоловіків від мобілізаціїЛюдина має право бути пацифістом і не брати зброї до рук. Коли настає війна, вона може стати санітаром, допомагати сиротам і вдовам, молитись, урешт17:4126 февраляЛюди, які не вірять у себе - безсиліЛюбов до себе - це самоповага і гідність, а не потурання власним інстинктам.З цього починається громадянин20:0021 январяЯк може об’єднати війна з ворогом, що розмовляє твоєю ж мовою?Ми всі під одним прапором, але одним все одно, яких він кольорів, а для інших цей прапор український14:5318 декабряКрим, Донбас: історія їх не навчилаКоли захопили Крим і фальсифікували референдум, а військові командири на Донбасі здали свої частини разом зі зброєю, і почалась війна з Росією, я пригадувала історію окупації Галичини у 1939 році18:157 маяНе може бути громадянин українцем на чверть чи на половинуУ своїй державі випрошувати квоти на ефір державною мовою і ще й вибачатись перед зрусифікованим населенням, яке не назвеш громадянами,бо для громадян не існує такого питання як квоти, російські школи, коштом українських платників податків, як і така химерія, котру називають російськомовними патріотами13:0711 ноября"Чому мій син?!"Справжні воїни не заздрять тим, хто займається фітнесом і веде здоровий спосіб життя, бо всі ми помремо колись. Вони везуть з війни котика за пазухою і малюнки дітей. І попереду найважче – вижити у світі, що не визнає себе тилом13:1230 сентябряЖертви НКВД. Чи почує світ про Саліну?Колону в’язнів, вели з Перемишля. "Куди нас ведуть?" — запитав хтось конвоїрів. "На роботу", — відповіли ті. А коли те саме запитали в’язні з Городка, яких теж вели, конвоїр сказав: "На смерть"11:5926 июняМистецтво не прощати Колись у мене була вчителька української мови. Дуже грізна. Вона вибухала люттю, як тільки хтось робив грубу помилку, наші щоденники рясніли двійками, нас залишали цілим класом після уроків вчити правило, але ніхто попри мовний терор не почав заїкатися07:1810 ноябряПоказать больше
"Деньги еще никого не заставили работать лучше": Лариса Пагутяк объяснила, почему повышение зарплат учителям не решит проблему образования в УкраинеОна напомнила, к чему привело повышение зарплат судьям и прокурорам
Вони стоять на колінах на похоронах, але поховали чоловіків від мобілізаціїЛюдина має право бути пацифістом і не брати зброї до рук. Коли настає війна, вона може стати санітаром, допомагати сиротам і вдовам, молитись, урешт17:4126 февраля
Люди, які не вірять у себе - безсиліЛюбов до себе - це самоповага і гідність, а не потурання власним інстинктам.З цього починається громадянин20:0021 января
Як може об’єднати війна з ворогом, що розмовляє твоєю ж мовою?Ми всі під одним прапором, але одним все одно, яких він кольорів, а для інших цей прапор український14:5318 декабря
Крим, Донбас: історія їх не навчилаКоли захопили Крим і фальсифікували референдум, а військові командири на Донбасі здали свої частини разом зі зброєю, і почалась війна з Росією, я пригадувала історію окупації Галичини у 1939 році18:157 мая
Не може бути громадянин українцем на чверть чи на половинуУ своїй державі випрошувати квоти на ефір державною мовою і ще й вибачатись перед зрусифікованим населенням, яке не назвеш громадянами,бо для громадян не існує такого питання як квоти, російські школи, коштом українських платників податків, як і така химерія, котру називають російськомовними патріотами13:0711 ноября
"Чому мій син?!"Справжні воїни не заздрять тим, хто займається фітнесом і веде здоровий спосіб життя, бо всі ми помремо колись. Вони везуть з війни котика за пазухою і малюнки дітей. І попереду найважче – вижити у світі, що не визнає себе тилом13:1230 сентября
Жертви НКВД. Чи почує світ про Саліну?Колону в’язнів, вели з Перемишля. "Куди нас ведуть?" — запитав хтось конвоїрів. "На роботу", — відповіли ті. А коли те саме запитали в’язні з Городка, яких теж вели, конвоїр сказав: "На смерть"11:5926 июня
Мистецтво не прощати Колись у мене була вчителька української мови. Дуже грізна. Вона вибухала люттю, як тільки хтось робив грубу помилку, наші щоденники рясніли двійками, нас залишали цілим класом після уроків вчити правило, але ніхто попри мовний терор не почав заїкатися07:1810 ноября
