Публикации автора"Час не лікує. Ти просто звикаєш жити заради дитини""Саша – це тато ! Який понад усе на світі любив свою донечку. Для неї він старався робити усе можливе, аби дитинка мала щасливе дитинство і життя", - говорить, згадуючи свого загиблого в АТО чоловіка, бійця 25-ої бригади транспортної авіації Олександра Козолія його дружина Оксана"Коли ми зустрілися з горем - нас підтримали"Молоді Михайло та Галина познайомилися один з одним на танцях у сільському клубі. Між ними виникла симпатія, почали спілкуватися і виявилося, що у обидвох є спільні інтереси19:0419 мая"Тато тепер служить у Божій гвардії й дивиться на тебе з небес"Щедрий, добрий, турботливий чоловік та батько. Понад усе для нього була наша сім’я і країна. Заради цього він добровольцем пішов в АТО11:176 мая"Сказала дітям, що їхнього тата немає, що він на небі став зірочкою і буде на них дивитися і оберігати""Денис був доброю і веселою людиною. Дуже товаристським. Мав багато друзів, яких цінував. Але найбільше цінував свою сім’ю: мене і двійко наших діток. Любив їх до безтями12:4228 апреля"Ми періодично пишемо батькові повідомлення на гелієвій кульці та відправляємо до небес…""Коли я згадую про чоловіка, перше, що приходить на думку - його щира усмішка та відкрита і добра душа. Він вмів вислухати, втішити, зробити майже неможливе, щоб вирішити будь-яку проблему13:345 апреля"Допомагати людям було його покликанням. Цього він вчив і нашого сина""Він був чуйним, люблячим чоловіком і батьком. Хто б не звернувся про допомогу - ніколи не відмовляв, коли б це не було: вдень чи вночі", - перше, що говорить, розповідаючи про свого чоловіка, Світлана Усс – дружина загиблого в АТО Стапана Усса, бійця 93-ої окремої механізованої бригади13:2520 марта"Він був сонечком, яке світило і зігрівало нас""Розумний, добрий та справедливий. За свої 39-років – виховав трьох дітей, звів будинок, посадив сад. Для нашої сім’ї Володимир був надійною опорою, захистом, надією і впевненістю, що все буде добре", - говорить, згадуючи свого загиблого чоловіка, учасника АТО, старшого повітряного радиста 15-ої бригади транспортної авіації Володимира Момота, його дружина Ірина16:5223 февраля"Василь був добрим, наче янгол, вірю, що він ним і став""Можу сказати точно, що я щаслива від того, що Господь подарував мені такого чоловіка, як мій Василько. Я була з ним дуже щаслива. Він був дуже хорошою людиною, люблячим чоловіком, дбайливим батьком"11:2420 февраля"Коли я плачу, згадуючи чоловіка, Єгор мене заспокоює. Синок як і тато, теж хоче бути військовим""Добрий, щирий та відвертий. Сім’я для нього була головним у житті. Хоч через роботу проводив з нами і не так багато часу, як того хотілося, але від цього спогади ще сильніші, адже кожна мить проведена разом, особливо під час відпустки з війни, була, мов остання", - згадує про свого загиблого чоловіка, учасника АТО08:0311 февраля"Діти питали, чому тато не телефонує. А я не знала що відповісти…""Добрий і лагідний. Він понад усе на світі любив мене і наших діток", - говорить про свого загиблого чоловіка, бійця 30-ої окремої механізованої бригади Ярослава Остапчука його дружина Лілія15:506 февраля"Мамусю, нам треба жити. Тато за нами спостерігає з неба, і каже, що треба посміхатись, йому це подобається, давай не будемо його засмучувати"Він виїхав на чергове завдання в зоні АТО, навіть не підозрюючи, що цей виїзд стане останнім14:3830 декабря"Після смерті Дмитра, тепер я маю замінити тата нашому сину"Він був добрим та люблячим чоловіком і батьком. Завжди допомагав і підтримував. Був дуже уважним. З ним я могла поговорити на будь яку тему. І коли надійшла повістка з військкомату, він без роздумів рушив на Схід – захищати мене, дітей і країну. Обіцяв повернутись живим. Але йому це не вдалось18:3415 декабряЗамість загиблого чоловіка на війні воює його дружинаМені зателефонували і сказали, що Олег загинув. Але я в це не повірила, адже до цього, мені вже двічі телефонували з такими звістками і це була неправда. Не вірила, допоки не привезли Олега у домовині19:191 декабря"Коли звично стукотить ліфт, я чекаю, що Сергій ось-ось відкриє двері та зайде до квартири… ""Мужній, чесний та з неосяжною силою волі", - перше, що розповідає, згадуючи про свого загиблого чоловіка, учасника АТО, бійця 24-ої окремої механізованої бригади Сергія Побережника, його дружина Світлана14:5223 ноября"Паша загинув у день нашого весілля. Це ще більше посилює втрату і поглиблює мій біль…"Його кликали "старшина", він віддав свій бронежилет молодшому побратиму і його улюблений вислів був "Все буде добре"."Айдарівець" Павло Стрельчук – один з тисяч героїв, які віддали своє життя за Україну12:0517 ноября"Татусь відлетів у небо і тепер - він наш янгол-охоронець… "Неймовірний сум, а часом – навіть безвихідь і безнадія охоплюють серця українських жінок, які втратили найдорожче – свого коханого чоловіка та батька дитини. У думки вселяється непевність, а що ж буде далі і як тепер із цим жити? На ці питання довелося шукати відповіді Тетяні Коваль із маленькою донькою Софійкою13:227 ноября"Пережити втрату чоловіка та батька неможливо, але потрібно жити заради дітей…"Того дня мені зателефонували з військкомату і сказали, що Олег загинув. Я відмовлялася у це вірити. Втратила свідомість, мене забрала "швидка12:273 ноября"Ми досі чекаємо, що Володимир повернеться, обійме нас і скаже, що все добре…"Володимир Усенко та Тетяна Штих – були звичайною українською родиною, яка мала плани, мріяла, працювала, хотіла зустріти старість, виховати сина, пишатися його успіхами і здобутками і просто радіти життю. Але війна перекреслила всі плани…14:1319 октября"Тато дуже нас любив і не хотів, щоб так сталось…""Надійний, чесний, хазяйновитий і дуже відповідальний. Здається, що ті шість років, які ми прожили разом, були справжньою казкою", - розповідає про свого чоловіка, підполковника Дмитра Головка, його дружина Юлія11:1521 сентября"Я досі його чекаю, не можу повірити, що Олександра більше немає…""Найкращий повар, майстер своєї справи, була навіть черга аби запросити його обслуговувати весілля, а кафе і ресторани хотіли, аби Саша працював саме у них", - згадує Наталія Тербан14:549 сентября"Тато нікуди не пішов. Він завжди буде з нами…""Справжній і відданий. Був гарним другом, чоловіком і батьком. У нас була щаслива сім’я. А зараз - дуже боляче і сумно. Ми втратили нашу опору і захисника, доводиться вчитись жити: мені – без чоловіка, а Лєрі (донці) – без батька", - слова, які найперше промовляє дружина загиблого Андрія Крилова, Людмила, розповідаючи про свого чоловіка13:115 сентябряПро війну він нам майже нічого не розповідав, переживав, аби ми не хвилювались"Мужній, спокійний і добрий. Він завжди досягав поставленої мети і піклувався про нас з дітьми", - це те, про що найперше згадує дружина загиблого героя Анастасія Присяжнюк, коли говорить про свого чоловіка11:0530 августаВін навіки залишиться в наших серцях, а я тепер маю жити для дитини"Ми завжди були разом. І зараз, нам із сином дуже важко пережити цю втрату, але Артур навіки залишиться в наших серцях як найкращий чоловік і батько", - перше, що розповідає Тетяна Музика, згадуючи свого чоловіка – кадрового військового, підполковника Артура Музику18:3018 августа"Я не хочу тата Героя, я хочу, щоб мій татко повернувся додому…"Не дочекавшись повного загоєння ноги (він навіть до госпіталю не звертався), в місцевій поліклініці лікар зробив знімок і сказав, що на ногу вже можна ставати...14:1128 июля"Краще я б померла, ніж мій тато". Допомога родині загиблого ГерояВійськовий шлях Олександра розпочався ще в юності, коли він прийняв рішення відслужити строкову службу, а потім – підписав контракт із Збройними силами України13:1020 июляПоказать больше
"Час не лікує. Ти просто звикаєш жити заради дитини""Саша – це тато ! Який понад усе на світі любив свою донечку. Для неї він старався робити усе можливе, аби дитинка мала щасливе дитинство і життя", - говорить, згадуючи свого загиблого в АТО чоловіка, бійця 25-ої бригади транспортної авіації Олександра Козолія його дружина Оксана
"Коли ми зустрілися з горем - нас підтримали"Молоді Михайло та Галина познайомилися один з одним на танцях у сільському клубі. Між ними виникла симпатія, почали спілкуватися і виявилося, що у обидвох є спільні інтереси19:0419 мая
"Тато тепер служить у Божій гвардії й дивиться на тебе з небес"Щедрий, добрий, турботливий чоловік та батько. Понад усе для нього була наша сім’я і країна. Заради цього він добровольцем пішов в АТО11:176 мая
"Сказала дітям, що їхнього тата немає, що він на небі став зірочкою і буде на них дивитися і оберігати""Денис був доброю і веселою людиною. Дуже товаристським. Мав багато друзів, яких цінував. Але найбільше цінував свою сім’ю: мене і двійко наших діток. Любив їх до безтями12:4228 апреля
"Ми періодично пишемо батькові повідомлення на гелієвій кульці та відправляємо до небес…""Коли я згадую про чоловіка, перше, що приходить на думку - його щира усмішка та відкрита і добра душа. Він вмів вислухати, втішити, зробити майже неможливе, щоб вирішити будь-яку проблему13:345 апреля
"Допомагати людям було його покликанням. Цього він вчив і нашого сина""Він був чуйним, люблячим чоловіком і батьком. Хто б не звернувся про допомогу - ніколи не відмовляв, коли б це не було: вдень чи вночі", - перше, що говорить, розповідаючи про свого чоловіка, Світлана Усс – дружина загиблого в АТО Стапана Усса, бійця 93-ої окремої механізованої бригади13:2520 марта
"Він був сонечком, яке світило і зігрівало нас""Розумний, добрий та справедливий. За свої 39-років – виховав трьох дітей, звів будинок, посадив сад. Для нашої сім’ї Володимир був надійною опорою, захистом, надією і впевненістю, що все буде добре", - говорить, згадуючи свого загиблого чоловіка, учасника АТО, старшого повітряного радиста 15-ої бригади транспортної авіації Володимира Момота, його дружина Ірина16:5223 февраля
"Василь був добрим, наче янгол, вірю, що він ним і став""Можу сказати точно, що я щаслива від того, що Господь подарував мені такого чоловіка, як мій Василько. Я була з ним дуже щаслива. Він був дуже хорошою людиною, люблячим чоловіком, дбайливим батьком"11:2420 февраля
"Коли я плачу, згадуючи чоловіка, Єгор мене заспокоює. Синок як і тато, теж хоче бути військовим""Добрий, щирий та відвертий. Сім’я для нього була головним у житті. Хоч через роботу проводив з нами і не так багато часу, як того хотілося, але від цього спогади ще сильніші, адже кожна мить проведена разом, особливо під час відпустки з війни, була, мов остання", - згадує про свого загиблого чоловіка, учасника АТО08:0311 февраля
"Діти питали, чому тато не телефонує. А я не знала що відповісти…""Добрий і лагідний. Він понад усе на світі любив мене і наших діток", - говорить про свого загиблого чоловіка, бійця 30-ої окремої механізованої бригади Ярослава Остапчука його дружина Лілія15:506 февраля
"Мамусю, нам треба жити. Тато за нами спостерігає з неба, і каже, що треба посміхатись, йому це подобається, давай не будемо його засмучувати"Він виїхав на чергове завдання в зоні АТО, навіть не підозрюючи, що цей виїзд стане останнім14:3830 декабря
"Після смерті Дмитра, тепер я маю замінити тата нашому сину"Він був добрим та люблячим чоловіком і батьком. Завжди допомагав і підтримував. Був дуже уважним. З ним я могла поговорити на будь яку тему. І коли надійшла повістка з військкомату, він без роздумів рушив на Схід – захищати мене, дітей і країну. Обіцяв повернутись живим. Але йому це не вдалось18:3415 декабря
Замість загиблого чоловіка на війні воює його дружинаМені зателефонували і сказали, що Олег загинув. Але я в це не повірила, адже до цього, мені вже двічі телефонували з такими звістками і це була неправда. Не вірила, допоки не привезли Олега у домовині19:191 декабря
"Коли звично стукотить ліфт, я чекаю, що Сергій ось-ось відкриє двері та зайде до квартири… ""Мужній, чесний та з неосяжною силою волі", - перше, що розповідає, згадуючи про свого загиблого чоловіка, учасника АТО, бійця 24-ої окремої механізованої бригади Сергія Побережника, його дружина Світлана14:5223 ноября
"Паша загинув у день нашого весілля. Це ще більше посилює втрату і поглиблює мій біль…"Його кликали "старшина", він віддав свій бронежилет молодшому побратиму і його улюблений вислів був "Все буде добре"."Айдарівець" Павло Стрельчук – один з тисяч героїв, які віддали своє життя за Україну12:0517 ноября
"Татусь відлетів у небо і тепер - він наш янгол-охоронець… "Неймовірний сум, а часом – навіть безвихідь і безнадія охоплюють серця українських жінок, які втратили найдорожче – свого коханого чоловіка та батька дитини. У думки вселяється непевність, а що ж буде далі і як тепер із цим жити? На ці питання довелося шукати відповіді Тетяні Коваль із маленькою донькою Софійкою13:227 ноября
"Пережити втрату чоловіка та батька неможливо, але потрібно жити заради дітей…"Того дня мені зателефонували з військкомату і сказали, що Олег загинув. Я відмовлялася у це вірити. Втратила свідомість, мене забрала "швидка12:273 ноября
"Ми досі чекаємо, що Володимир повернеться, обійме нас і скаже, що все добре…"Володимир Усенко та Тетяна Штих – були звичайною українською родиною, яка мала плани, мріяла, працювала, хотіла зустріти старість, виховати сина, пишатися його успіхами і здобутками і просто радіти життю. Але війна перекреслила всі плани…14:1319 октября
"Тато дуже нас любив і не хотів, щоб так сталось…""Надійний, чесний, хазяйновитий і дуже відповідальний. Здається, що ті шість років, які ми прожили разом, були справжньою казкою", - розповідає про свого чоловіка, підполковника Дмитра Головка, його дружина Юлія11:1521 сентября
"Я досі його чекаю, не можу повірити, що Олександра більше немає…""Найкращий повар, майстер своєї справи, була навіть черга аби запросити його обслуговувати весілля, а кафе і ресторани хотіли, аби Саша працював саме у них", - згадує Наталія Тербан14:549 сентября
"Тато нікуди не пішов. Він завжди буде з нами…""Справжній і відданий. Був гарним другом, чоловіком і батьком. У нас була щаслива сім’я. А зараз - дуже боляче і сумно. Ми втратили нашу опору і захисника, доводиться вчитись жити: мені – без чоловіка, а Лєрі (донці) – без батька", - слова, які найперше промовляє дружина загиблого Андрія Крилова, Людмила, розповідаючи про свого чоловіка13:115 сентября
Про війну він нам майже нічого не розповідав, переживав, аби ми не хвилювались"Мужній, спокійний і добрий. Він завжди досягав поставленої мети і піклувався про нас з дітьми", - це те, про що найперше згадує дружина загиблого героя Анастасія Присяжнюк, коли говорить про свого чоловіка11:0530 августа
Він навіки залишиться в наших серцях, а я тепер маю жити для дитини"Ми завжди були разом. І зараз, нам із сином дуже важко пережити цю втрату, але Артур навіки залишиться в наших серцях як найкращий чоловік і батько", - перше, що розповідає Тетяна Музика, згадуючи свого чоловіка – кадрового військового, підполковника Артура Музику18:3018 августа
"Я не хочу тата Героя, я хочу, щоб мій татко повернувся додому…"Не дочекавшись повного загоєння ноги (він навіть до госпіталю не звертався), в місцевій поліклініці лікар зробив знімок і сказав, що на ногу вже можна ставати...14:1128 июля
"Краще я б померла, ніж мій тато". Допомога родині загиблого ГерояВійськовий шлях Олександра розпочався ще в юності, коли він прийняв рішення відслужити строкову службу, а потім – підписав контракт із Збройними силами України13:1020 июля