Лариса Скорик

Український архітектор та громадсько-політичний діяч, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Народилась1939-го року у Польщі, в місті Любачув в родині вчителів. Закінчила Львівський політехнічний інститут.

З 1960 року працює архітектором, зокрема, у Львові. З 1967-го – навчається в аспірантурі Київського інженерно-будівельного інституту.

З 1971 року – старший викладач, керівник творчої майстерні кафедри архітектурного проектування, доцент Київського державного художнього інституту.

З 1990 року – професор кафедри архітектури Української академії мистецтв.  

Політична діяльність Лариси Скорик почалася наприкінці 1980-х. Була делегатом установчих зборів Народного Руху України, відтак – членом Центрального проводу.

У 1990 році балотувалася в народні депутати України, пройшла до парламенту І скликання. Там входила до Народної Ради, фракції Конгресу національно-демократичних сил. 

Серед архітектурних проектів Лариси Скорик — греко-католицький храм Василя Великого у Києві, оформлення станції метро «Мінська».