Віктор Пилипишин

Народився 6 квітня 1961 року в невеличкому селищі Равське, що на Львівщині. Дитинство своє провів у селі Шевченкове на Миколаївщині, куди переїхав ще зовсім маленьким.

14-річним хлопцем приїхав в Київ поступати в Суворовське училище. Здав на відмінно два екзамени, але потім вирішив, що муштра це не для нього. Проте після школи, в 1978 році, повернувся до Києва. Кар’єру почав з самих низів – працював слюсарем на судоремонтному заводі на Подолі. Далі була служба в армії (внутрішні війська в Підмосков’ї та під Ленінградом).

Після демобілізації без зв’язків та якогось «блату» поступив в один з найпрестижніших вузів країни – Харківський юридичний інститут.

Після закінчення вузу Пилипишину пропонували вступати до аспірантури, але він не роздумував і переїхав до Києва. Там три роки працював слідчим в МВС, потім перейшов на роботу в органи виконавчої влади – до Печерської районної ради, де був завідуючим оргвідділом. Пізніше – головним юристом районної податкової інспекції.

А через кілька років зайнявся сільським господарством, виробництвом чаю, вирощував квіти та овочі. Досяг немалих успіхів, але завжди хотів зробити щось корисне не лише для себе, але й для міста, в якому жив. Почав з Нивок, де встановлював дитячі майданчики, допомагав ремонтувати парадні, підтримував людей, які зверталися до його приймальні. Кияни повірили Пилипишинуі від Нивок він двічі обирався депутатом Київради, де захищав інтереси цього мікрорайону.

Помаранчева революція 2004 року перевернула життя Віктора Петровича. Як і сотні тисяч українців, захоплений та натхненний він стояв на Майдані. А ще знайомі попросили розмістити в себе приїжджих революціонерів і він не відмовив. В результаті сім тисяч людей жили у виставковому комплексі «Київекспоплаза». Це був час величезного емоційного підйому. Тому Пилипишин залишив бізнес і остаточно перейшов на державну службу. Працював в Подільській та Шевченківській райдержадміністраціях, був заступником мера О.Омельченка. А в 2006 рці завдяки підтримці виборців став головою Шевченківського району.

Пилипишин був повний ідей та амбіцій, тому швидко взявся за роботу. Перше, що зробив – припинив «розбазарення» районного бюджету і спрямував гроші на підтримку дітей та дитинства. Скасував численні пільги, якими користувалися різні псевдо громадські організації та політичні партії. В результаті зумів спрямувати до бюджету 1 млрд. грн. Ці кошти пішли на ремонт шкіл та дитсадків, на будівництво дитячих і спортивних майданчиків, асфальтування дворів та ремонт під’їздів. Такі дії декому не сподобались. Багатьом наступив тоді на «мозолі», нажив чимало ворогів. Але Шевченківський район став кращим у Києві за рівнем благоустрою та за якістю послуг, які надавалися киянам.

Тут побудували таку дитячу інфраструктуру, про яку сусідні райони можуть тільки мріяти. Сучасні стадіони, де діти безкоштовно можуть займатися спортом. Безпечні дитячі майданчики, що дарують радість дітворі. Нові харчоблоки, які забезпечують якісне дитяче харчування. Відремонтовані школи і дитсадки. Все це служитиме нашим дітям ще багато років.

У 2007 році Пилипишин став депутатом Верховної Ради України - подав шість законопроектів. Серед іншого пропонував навести лад у держзакупівлях, надати лікарям та вчителям статус держслужбовців, заборонити депутатам обиратися в парламент більше, ніж двічі поспіль, скасувати низку депутатських пільг, збільшити штрафи за порушення законодавства в галузі ЖКГ. Жодну його пропозицію не підтримали. Він зрозумів, що в цьому парламенті під прикриттям законодавчої роботи просто вирішують власні справи. Тому склав депутатські повноваження і повернувся працювати у Шевченківський район.

За чотири роки Пилипишин отримав величезний досвід. Вивчив район та його проблеми як свої п’ять пальців. Тому коли в 2010 році пішов з посади, вже не став з ним розлучатися. Тим більше, що тут працюють ще два його дітища – громадський рух «Кияни передусім!» та благодійний фонд «Діти передусім!». Перший об’єднав мешканців міста, які прагнуть змін і готові зробити свій перший крок до кращого життя. Другий покликаний зробити Київ містом, де нашим дітям житиметься комфортно. Фонд допомагає дитбудинкам, лікарням та обдарованим маленьким киянам.