Блог | Как украинский закон о Telegram поможет Европе дать отпор агрессии

Коли я подав законопроєкт про регулювання Telegram та подібних платформ, він викликав чимало критики. Серед основного – документ нібито не повністю відповідає законодавству ЄС. Головною претензією стало те, що наш проєкт орієнтований на захист національних інтересів України від впливу Москви, тоді як у європейському законодавстві такі аспекти не враховані. ЄС зосереджується виключно на технічних питаннях. Багато громадських активістів закликали виключити блок про нацбезпеку та впроваджувати лише ті положення, які містяться в європейських директивах.

Але сучасне законодавство ЄС – це законодавство мирного часу. В ньому немає війни, навіть гібридної. Немає агресивного зовнішнього втручання у вибори. Відсутні спроби маніпулювання суспільством. Навіть війна РФ проти України, яка розпочалася ще у 2014-му, нічого принципово не змінила. 

І наслідки такої лояльної політики ми бачимо прямо зараз. Це і президентські вибори в Румунії, в яких перемогли алгоритми тік-току. І арешт власника Telegram у Франції за ігнорування запитів правоохоронців. І спроби Маска домогтися відставки прем’єр-міністра у Великобританії… 

Під час виборів у Німеччині Ілон Маск підтримав правих націоналістів з AfD. Він записав велике інтерв’ю з ними, яке активно просувається в його мережі Twitter/X. Експерти з ЄС і Німеччини вважають, що алгоритми платформи сприяють поширенню цього інтерв’ю серед європейських користувачів.  Одночасно з цим занижується охоплення інших німецьких партій, які також беруть участь у виборах. І на жоден з цих викликів "мирне" законодавство ЄС відповіді не дає.

Тому я переконаний, що нині не Україна має сліпо впроваджувати "мирне" законодавство ЄС. Це сама Європа має враховувати досвід України у протидії війні. В тому числі війні гібридній, з активним використанням мереж і платформ. І оновлювати своє законодавство, яке б дозволяло в цій війні ефективно боротися, вистояти і перемогти. Наскільки відомо, відповідне законодавство вже розробляється як на рівні ЄС, так і парламентарями окремих країн-членів союзу.

Дискусія навколо Законопроєктів про регулювання платформ, таких як Telegram, повинна продовжуватися саме в цьому ключі, зокрема у співпраці з європейськими партнерами. Коли країна змушена обирати між дослівним впровадженням мирної директиви чи захистом національних інтересів і протидією агресії, вибору фактично немає. Під час війни жодне законодавство не повинно заважати боротися. Саме на цьому необхідно наполягати у будь-яких дискусіях із цього питання.