Блог | Китай предупредили относительно России: какую сторону выберет Пекин

На совместной пресс-конференции с главой немецкого внешнеполитического ведомства Анналеной Бербок министр иностранных дел КНР Цинь Ган заявил, что Китай не будет продавать оружие сторонам конфликта в Украине. "Китай не будет поставлять оружие сторонам конфликта и также будет управлять и контролировать экспорт товаров двойного назначения в соответствии с законами и правилами", – добавил Цинь Ган.

Далее текст на языке оригинала.

Ця заява пролунала на тлі скандалу із витоком секретних документів Пентагону. Один із файлів свідчив: Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації дійшла висновку про готовність постачати Росії летальну зброю, необхідну Кремлю для продовження війни.

Тому слова міністра закордонних справ Китаю можуть бути, перш за все, спрямовані на заспокоєння західної громадської думки та гостей Пекіну з європейських країн: не випадково Анналена Бербок приєдналася до тих європейських лідерів, хто закликає Пекін чинити тиск на Москву та зупинити війну проти України.

За день до переговорів із Бербок очільник МЗС Китаю Цінь Ган зустрічався у Самарканді зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Зустріч відрізнялася атмосферою від переговорів із Бербок.

Цінь Ган знову закликав до переговорів для вирішення "української кризи" і зазначив, що "Китай готовий працювати із російською стороною для просування на високому рівні... двосторонніх відносин, основним завданням яких є реалізація консенсусу глав двох держав". Також голова китайського зовнішньополітичного відомства порадив Бербок не втручатися у китайські справи, коли гостя заговорила про Тайвань.

Дипломатичний сигнал

А буквально днями Москву має відвідати інший китайський міністр – голова військового відомства Лі Шанфу. Це буде перша поїздка нового міністра оборони Китаю до іншої країни – так само, як першою після переобрання на найвищу посаду була поїздка до Москви голови КНР Сі Цзіньпіна.

І зрозуміло, що з китайської точки зору це очевидний дипломатичний сигнал: Росія сьогодні головний союзник КНР. Причому не лише тоді, коли йдеться про політику та економіку. Але й тоді, коли йдеться про війну.

Чи випадково перед приїздом китайського міністра оборони його російський колега Сергій Шойгу наказав привести до повної бойової готовності Тихоокеанський флот Російської Федерації? Що це, якщо не демонстрація готовності підтримати Китай, якщо у Пекіні буде ухвалено рішення напасти на Тайвань? Чи навіть провокація такого нападу?

Керівництву Китаю важливо визначитися, що зараз є важливим – вихід країни з економічної кризи після пандемії чи готовність підтримати Москву у встановленні "нового світового порядку", про який говорять російські керівники. Від цього вибору залежатиме і безпека в Азії, і сама світова безпека, і перебіг війни в Україні, і можливість мирного підходу до проблеми Тайваню.

Анналена Бербок під час перебування в Пекіні була набагато більш жорсткою, ніж Емманюель Макрон і попередила про жахливі наслідки будь-якої ескалації.

Але ось чи дослухаються до неї китайські лідери?