Блог | Когда политика Дональда Трампа резко изменится в интересах Украины?
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Наконец-то завершилось событие, к которому было приковано внимание всего мира - выборы президента США.
С каждым днем появляется все больше разных материалов, которые анализируют эти выборы и делают определенные выводы относительно их победителя и будущих последствий, в частности, дальнейшей поддержки Украины в ее справедливой войне с Россией.
Дональд Трамп победил честно и уверенно.
Далее текст на языке оригинала
Чому він переміг і чому програла Гарріс, це важливі питання, але вони більш важливі для американських виборців і політичних партій, які змагалися. Разом з тим, не можна не зауважити, що ключовим фактором, який дозволив Дональду Трампу забезпечити собі перемогу, виявився вдалий вибір пріоритетів у період передвиборної кампанії, в тому числі з тих груп, які раніше традиційно підтримували демократів, зазначає CNN.
Аналітики найбільших американських ЗМІ сходяться в тому, що головною помилкою Камали Гарріс у ході передвиборчої кампанії була її нездатність або небажання максимально дистанціюватися від Джо Байдена, якого більшість американців вважали відповідальними за економічні проблеми в країні, а також помилок його адміністрації, частиною якої вона залишалася.
Так, у жовтні в інтерв'ю на телеканалі ABC Гарріс, відповідаючи на запитання, що вона зробила б не так, як Байден, за останні чотири роки, відповіла, що їй "нічого не спадає на думку".
Як пише CNN, це розчарувало центристських виборців, які вагалися, які хотіли почути від неї критику економічних рішень чинного президента. Трамп, у свою чергу, вміло скористався ситуацією і протягом усієї кампанії виставляв Гарріс (разом із Байденом) відповідальною за високу інфляцію останніх років. Але, це тільки один фактор, хоч і важливий. Були інші, які й зіграли для демократів таку негативну роль.
Для нас, українців, напевно не так важливо яке призвіще президента Сполучених Штатів і з якої він партії.
Важливо, що ці вибори були конкурентними, демократичними і довгий час зберігали інтригу. Але, постать нового президента США безумовно важлива, оскільки США були і залишаться світовою державою, від якої багато у чому залежить міжнародний порядок, а питання міжнародних відносин віднесено до повноважень президента США. А зважаючи на те, що Україна вже третій рік виборює свою незалежність від путіна у війні з Росією, позиція новообраного президента США щодо подальшої підтримки України у цій війні може бути визначальною.
І до виборів, і вже після виборів було надзвичайно багато дискусій, прогнозів, аналітичних матеріалів щодо цієї війни, в яких прогнозувались алгоритм дій і вчинків Дональда Трампа у разі обрання його президентом.
Разом з тим, немає ніяких підстав стверджувати, що Дональд Трамп досяг якогось надзвичайного результату на цих виборах. Навпаки, якщо порівняти кількість виборців, які віддали йому свої голоси у 2020 році і зараз то стає очевидним, що Дональд Трамп отримав на цих виборах майже на 1.3 мільйонів виборців менше ніж на минулих виборах. Так, якщо у 2020 році за Трампа проголосувало більше ніж 74.2 млн. виборців, то в 2024 році за нього віддали свої голоси трохи більше 72.9 млн. виборців. Тобто Дональд Трамп втратив на цих виборах більше ніж 1.3 млн виборців порівняно з минулими виборами. Явка виборців на цих виборах була трохи більше 50%, в той час коли на минулих виборах така явка склалала біля 67%. Із приблизно 240 млн виборців у цих виборах прийняло участь трохи більше 140 млн виборців, в той же час на минулих виборах таких виборців які прийняли участь у виборах було майже на 15 млн більше.
За Дональда Трампа проголосувало біля 73 млн виборців, що складає лише 1/3 від усіх виборців зареєстрованих у США.
Таким чином, Дональд Трамп достойно переміг на цих виборах, але це не була всенародна підтримка кандидата.
Ця обставина буде мати величезне значення для політичної діяльності 47 президента США, оскільки президент не зможе ігнорувати волю американського народу і повинен буде діяти в інтересах усіх американців. Це означає що президент Трамп не зможе не враховувати у своїй діяльності велику підтримку американцями українського народу у його справедливій війні з путінською росією.
Цілком очевидно, що зараз між росією та США розпочнуться активні спроби налагодити контакт з обох сторін, але серйозних змін у відносинах між країнами чекати не варто. Тепер вже ясно,що на найближчі чотири роки в Білому домі з'явився господар, який мабуть не захоче продовжувати ту політику, яка мала місце за Байдена і як могло б відбуватися за Гарріс. Відомо, що кремль вважає, що з Трампом легше домовитись, бо він діє не з позиції цінностей, а з позиції бізнесу. Йому важливо, що він може отримати взамін. Поки не зрозуміло лише, чи зможе путін йому щось запропонувати таке від чого Трамп не зможе відмовитися. При цьому ми повинні чітко усвідомлювати, що жодних важелів впливу на Трампа у нього теж немає. При цьому очевидно, що Кремль продовжить демонструвати свою дружбу з Китаєм та Індією, намагатиметься створити враження розширення військової співпраці з Іраном. Все це є неприємним для Сполучених Штатів, але не є засобом тиску на Трампа. У будь-якому випадку путін і новий президент США мають дуже різні інтереси, щоб про щось домовитися в довгостроковій перспективі.
Треба розуміти, що Кремлю не потрібна частина України, не потрібна заморозка конфлікту. Путіну потрібна демонстративна поразка Заходу, яка повинна відбутися в Україні.
Але Трамп навряд чи хоче розпочинати своє президентство з публічного приниження. Думаю, він не хоче повторення ситуації Байдена, коли на початку його президентського терміну американські війська залишили Афганістан. Тому те, що потрібно Кремлю, категорично не може собі дозволити Трамп. Крім того, не можна забувати що американська політика в значній мірі залежать від громадської думки. За таких обставин, не можна допустити, що Трамп почне своє президентство після тріумфальної перемоги з серйозного конфлікту з американським народом, який в переважній більшості підтримував і підтримує справедливу війну України проти росії. Американці однозначно вважають Україну жертвою агресії путіна.
Ще в період своєї першої каденції Трамп не дуже вірив у ефективність санкцій проти росії за її агресивну політику проти України. Але, незважаючи на це саме за його президентства проти росії були введені максимально жорсткі санкції, які були на той час.
Не можна виключати, що за нової каденції, Трамп буде намагатись скасувати більшість санкцій, оскільки вважає їх не достатньо ефективними.
Але, багато аналітиків вбачають небезпеку в такому підході, оскільки санкції вважаються важливим засобом стримування росії. У разі їх скасування росія зможе отримати додаткові ресурси для продовження війни та розширення свого політичного впливу. Водночас, зняття санкцій може послабити позиції США як лідера коаліції з обмеження росії. Тому ЄС обговорював посилення санкцій щодо Москви у разі перемоги Трампа, побоюючись зниження санкційного тиску. Разом з тим, видається малоймовірним, щоб Трамп ініціював зняття санкцій з агресора, який щодня здійснює бомбардування українських міст і сіл та вбиває багато українців.
Ще напередодні виборів, Трамп заявляв, що на посаді президента готовий завершити війну в Україні всього за добу, стверджуючи, що тільки він здатний домовитися з путіним та Зеленським. Однак він не роз'яснював, які умови готові надати Росія та Україна для такої мирної угоди. Висловлювання Трампа змушують українську владу припускати, що його план може включати поступки з боку України, зокрема здачу окупованих територій. Цілком прогнозовано, що українська влада не розглядала і не розглядає такий можливий розвиток подій, оскільки здача українських територій ніколи не буде підтримана українським народом і президент Зеленський це добре знає.
Не виключено, що Трамп захоче запропонувати путіну все-таки якусь угоду. Як вважають деякі аналітики, у Москві чомусь впевнені, що ця угода полягає в тому, що Трамп може задовольнити усі бажання путіна. Це чергова самовпевнена помилка Кремля. Разом з тим, можна передбачити, що ці умови угоди будуть неприємними для України: навряд чи йтиметься про вихід на кордони 1991 року, скоріше це буде "подібність миру в обмін на території" чи "корейського сценарію", зі зупинкою війни за поточною лінією фронту. Але путінські фантазії про поділ Європи Трампу напевно будуть не цікаві, і якщо запропонована угода не буде прийнята Кремлем, а це станеться з високою ймовірністю, то американський президент продовжить чи навіть значно посилить допомогу Україні, оскільки за ним стоїть американська військова промисловість, яка буде виконувати вже оплачені військові замовлення для України.
Трамп, після бурхливого виборчого марафону, продовжує бути впевненим, що війна в Україні розпочалася і продовжується тривати через провальну політику демократів, а він, як неодноразово заявляв, зуміє домовитись з путіним. Можна бути впевненим, що Трамп, вже як обраний президент США, дуже швидко усвідомить, що це є його самонадіяною ілюзією, адже ця війна триває не через те, що путін хоче захопити якусь частину украінської території - путін хоче захопити не тільки всю Україну, а й розділити Європу, і ніщо не вказує на те, що він від цієї мети може відмовиться.
Як тільки Трамп це зрозуміє сам, або йому підскажуть радники - його політика може різко змінитись на користь України. Безумовно можна припустити, що Кремль готовий дати якийсь подарунок Трампу, щоб той міг продемонструвати свої можливості, як авторитетний лідер світової держави, вирішувати проблеми. Але стратегічно ситуація з війною, яка в такому глухому куті, що будь-які торги між Кремлем і Білим домом її вже не врятують.
Тому нам, українцям, не варто впадати у відчай з приводу того, що Трамп піде на компроміс із Кремлем і, як люблять говорити деякі публіцисти, "здасть" Україну.
Ні, на мою думку, цього не буде. А що буде, ми дізнаємося не раніше березня наступного року, коли буде зрозумілим склад нової адміністрації, яка заступить до роботи у Білому домі.
При цьому не потрібно забувати і те, що президент Джо Байден ще не сказав свого останнього слова у війні. У нього зараз повністю розв’язані руки в наданні будь-якої, але так необхідної нам допомоги.
Дуже важливо, щоб каденція Байдена співпала з стратегічними успіхами ЗСУ.
Зважаючи на реакцію у Білому домі на обрання 47 президентом США Дональда Трампа, можна з великою ймовірністю передбачити, що адміністрація і президент Джо Байден мають повну рішучість до такого кроку.