Блог | Мир знает, что остановит Путина от ядерного удара, но применит ли это

Сейчас уже для всех есть очевидным фактом, что после того, как путин осуществил ракетный обстрел города Днепр ракетой пока неизвестного до конца происхождения и технических характеристик, но которая является принципиально новым видом вооружения, ранее в этой войне не применявшегося и без каких-либо сомнений является носителем ядерного оружия, в украинско-российской войне наступил новый, чрезвычайно тревожный и опасный этап.

Далее текст на языке оригинала

Ракета, якою Росія обстріляла місто Дніпро, була новою розробкою російської промисловості, як про це заявив путін, хоча йому вірити не можна.

За його словами, і по тій відстані, яку вона подолала, це була ракета середньої дальності. Такі ракети було заборонено розробляти до 2019 року, доки діяв договір РСМД. Відповідно, або росія розробляла таку ракету до 2019 року з порушенням договору, або зуміла створити нову за дуже короткий час, що мало ймовірно.

Немає сумніву що у західних розвідок має бути більш менш точне уявлення про тип ракети, яку використала росія для удару по українському місту. Представник Пентагону Сабріна Сінгх сказала, що, судячи з характеристик, йдеться про "експериментальну балістичну ракету середнього радіусу дії", яка була зроблена на основі російської ракети РС-26 "Рубіж".

Але, деякі аналітики вважають, що РС -26 "Рубіж", це модернізована міжконтинентальна балістична ракета (МБР) РС-24 "Ярс", або РС-10 "Піонер".

Іншими словами, росія зробила на базі "Ярса" легший ракетний комплекс, який незначно перевищував параметри ДРСМД.

Тому багато коментаторів сходяться на тому, що, найімовірніше, "Орешнік", про яку говорив Путін, це насправді або комплекс, який може запускати ракети на 800 кілометрів, або його подальший розвиток шляхом скорочення дальності, тобто модернізації існуючих ракет.

Справа в тому, що використовувати міжконтинентальну ракету для удару по цілі на відносно невеликій відстані у звичайному робочому режимі неможливо, тому що у МБР є нижній поріг дальності. Для удару по місту Дніпро з полігону Капустін Яр (відстань приблизно 850 км), дальність цієї ракети ("Рубіж"), потрібно було зменшувати, тобто створювати новий виріб ("Орешнік").

Давайте згадаємо у чому є взагалі особливість ракет малої і середньої дальності - як вважають експерти, підльотний час ракети, який вимірюється ліченими хвилинами.

Ракети малої та середньої дальності були одним із найсерйозніших факторів, які заважали забезпечити стратегічне ядерне стримування. Вони були здатні нести ядерні боєзаряди, але ці ракети майже неможливо було перехопити і збити. На це просто не вистачало часу. Вони також не залишали можливості завдати зустрічного удару, коли один із противників встигає запустити свої ракети після того, як виявить пуск з протилежного боку. Нарешті, їх мобільні пускові установки також дуже важко засікти та знищити першим ударом. Наявність ракет малої та середньої дальності могла спровокувати військовий конфлікт — їхня присутність поблизу кордонів загрожувала ударом, який майже неможливо було відбити. І це могло спровокувати супротивника на превентивний ядерний удар. Саме тому навколо цих ракет, тобто ракет малої і середньої дальності, постійно відбувалися дискусії ядерних держав і підписувалися відповідні міжнародні угоди.

Тобто путін зробив зухвалий крок - використав балістичну ракету середньої дальності, який істотно вплине на подальший хід війни і на його особисту долю. Він поспішає досягти якоїсь своєї мети до 20 січня 2025 року, коли в Вашингтоні зміниться влада.

Але, тепер для путіна не це повинно бути головною метою, тепер для путіна головна мета - фізично дожити до зміни влади у Білому домі.

З початком повномасштабної війни, путін постійно окреслював для Заходу так звані "червоні лінії", через які Західні країни і Україна не повинні були переступати. Єдиним засобом, який повинен був забезпечити дотримання цих червоних ліній був постійний шантаж і погрози застосувати ядерну зброю у разі, якщо ці, визначені путіним червоні лінії будуть перетнуті.

Тепер, червону лінію перетнув сам путін, відкрито пригрозив країнам Заходу застосувати проти них ядерну зброю і як підтвердження реальності цих погроз, вперше застосував балістичну ракету - потенційного носія потужного ядерного компонента у вигляді 6- ти роздільних ядерних боєголовк ударом по українському місту Дніпро. Багато хто обґрунтовано вважає, що цей удар був якщо не шантажем, то тестовим ударом без ядерного компонента.

Зовсім не випадково напередодні цього удару по Дніпру з’явився аналітичний матеріал відомого путінського ідеолога Караганова "Роздуми на шляху до перемоги".

Це великий матеріал у дусі кремлівської пропаганди, але зважаючи на певну близькість автора до путіна, на деякі його висловлювання необхідно звернути увагу, оскільки цей кремлівський ідеолог фактично намагається обґрунтувати необхідність і доцільність застосування росією ядерної зброї.

Караганов пише –

"Стратегічна мета російської політики ще й у тому, що наша перемога має зупинити сповзання світу до Третьої світової війни. Перемогу над Заходом в Україні слід зробити її заміщенням. Головний інструмент – різке підвищення опори на ядерний фактор у нашій сукупній могутності та стратегії, та у міжнародних відносинах загалом".

І далі щодо ядерного стримування він пише - "У країнах світової більшості по-різному ставляться до ключового для нас питання – про активізацію чинника ядерного стримування у зовнішній політиці РФ, зокрема у конфлікті із Заходом в Україні. У цьому середовищі переважають, хоч і не повсюдно, антиядерні настрої, у тому числі через минулу сегрегацію більшості цих країн у зазначеній галузі. США намагаються активно використовувати ці настрої для тиску на Росію, загрожуючи її ізоляцією у разі застосування ядерної зброї, діючи, зокрема, через компрадорські кола в цих країнах. Але водночас більшість еліт і більше населення країн світової більшості хотіли б поразки Заходу. При належному поясненні, якого, на жаль, поки що немає, готові були б погодитися з підвищенням опори Росії на ядерну зброю аж до її застосування." І далі -

"Першорядною і головною метою нинішньої війни має бути рішучий розгром в Україні реваншизму, що піднімається в Європі. Це війна за запобігання Третій світовій. За те, щоб не допустити повернення західного ярма, здатності Заходу грабувати та придушувати решту світу. Якщо в Україні Захід зазнає ще однієї рішучої поразки, Європа посиплеться швидше. США – з усіма коливаннями та конвульсіями – прискорять звільнення з позицій глобального гегемона (що у новому світі зрештою вигідно й самої Америки). Але не менш важливо – скоротиться ймовірність Третьої світової. Перемога в Україні є і повинна подаватися в пропаганді як найважливіша передумова зупинки сповзання світу, що йде вже кілька років, до Третьої світової, "війна за запобігання глобальній війні – всесвітній катастрофі…

Чітке визначення стратегічних цілей (свій набір я виклав) та послідовний рух до них без вагань, хоч і з можливими дипломатичними маневрами – партнери та друзі повинні знати про нашу рішучість досягти поставлених цілей. І про те, що ці цілі відповідають їхнім інтересам. Переговори можна вести. Але тільки щоб забезпечити необхідний темп і інтенсивність наступу. І щоб уникнути виходу ескалації з-під контролю. Настав час, нарешті, перестати плестися в хвості ескалації Заходу і почати задавати її темп. Мета – не стільки повалення київської хунти та повна капітуляція, а демілітаризація, можливо, з безпольотною зоною, територій, що залишаться у складі української держави.

Мета – зламати волю Заходу, особливо озвірілих євроеліт до продовження війни та зупинити сповзання до Третьої світової. Якщо будемо рішучими і послідовними, перемога залишиться за нами і більшістю людства, яке хоче жити вільно і не бути кинутим у вир світової війни через дурість і жадібність західних еліт. Початкова переговорна позиція очевидна, заявлена і не повинна бути змінена – повернення НАТО до кордонів 1997 року. Далі можливі варіанти. Звісно, Трамп намагатиметься піднімати ставки. Потрібно діяти на попередження. І тоді "угода", яка закінчить війну і, сподіватимемося, гостру конфронтацію на заході Євразії, відбудеться. Європейців поки що слухати безглуздо, вони своїми руками підірвали свій суверенітет та суб'єктивність. Їх варто просто усунути, показавши, чим загрожує їхнє безрозсудне і самогубне прагнення розв'язання чергової світової війни. Доведеться чекати їх протверезіння. Щиро сподіваюся до застосування крайніх заходів",

так вважає не менш божевільний кремлівський ідеолог, ніж путін.

Не можна виключати, те що у путіна у голові, на язику у Караганова.

А тепер давайте повернемось до того, чому для путіна буде великим щастям дожити до інавгурації Дональда Трампа 47 президентом США, в якості президента рф, або навіть фізично.

Але, давайте спочатку повернемось до РС-26 "Рубіж", яку путін назвав "Орешнік", ( хоча деякі експерти визначають цю ракету якою був завданий удар по Дніпру, як РС - 24 "Ярс", або навіть РС-10 "Піонер"), оскільки це зможе нам домогти відповісти на головне питання.

Класифікується ця ракета як середньої дальності, хоча формально за класифікацією РФ РС-26 "Рубіж" ще може знаходитись у категорії міжконтинентальних. А у США - той самий "Рубіж" під власним індексом SS-X-31 проходить вже як ракета середньої дальності.

Водночас РС-26 "Рубіж" чи "Орешник" створювались саме як ракета середньої дальності, як реінкарнація РСД-10 "Пионер". І вони дозволять вивільнити МБР типу "Ярс", "Тополь", Р-36М2 "Воевода", а також всі балістичні ракети на підводних човнах для удару по США. Бо для Європи середньої дальності достатньо для ураження будь-якої цілі. Дальність 3500 км для РФ гарантує ядерний удар по будь-якій точці ЄС зі своєї території. При цьому ракети середньої дальності дешевші за міжконтинентальні, а також їх набагато більше.

Отже, чому таким зухвалим вчинком - ударом по Дніпру з застосуванням потужної ракети, яка може бути носієм роздільних ядерниих боєголовок та відкритою погрозою ядерного удару країнам НАТО, путін може стати прийнятною ціллю будь-якої країни, якій він відкрито погрожує.

Впевнений у тому, що після цього божевільного кроку і погроз країнам НАТО ядерним ударом, тепер головною мішенню стає сам путін, оскільки тільки він, відповідно до затвердженої оновленої ядерної доктрини, може прийняти рішення на бойове застосування ядерної зброї.

Ні для кого не є секретом, що для того щоб путін реально застосував ядерну зброю, необхідно здійснити цілу низку певних технічних процедур. Якщо ракета є рідкопаливною ( це стратегічні МБР), то потрібний певний час для того щоб її заправити відповідним пальним. Це достатньо довга процедура і може зайняти декілька днів.

Крім того, пальне, надзвичайно токсичне і зберігається в іншому спеціальному місці зберігання. Воно повинно бути доставлено до місця знаходження МБР. Тільки після того, як МБР заправлені пальним, до місця знаходження цієї МБР повинна бути доставлена ядерна боєголовка, яка зберігається, як правило, на значній відстані від місця знаходження МБР. Після того, як ядерну боєголовку доставлено відбувається дуже відповідальний процес - приєднання боєголовки до МБР. Здійснюється перевірка її технічного стану і готовності до бойового застосування. Процедура бойового застосування розпочинається з моменту її запуску путіним, шляхом натиснення на так звану червону кнопку. Але, якщо путін натисне цю кнопку, то це не означає, що у цю мить МБР миттєво стартує. Є теж певна процедура, вона добре описана експертами, не булу повторювати.

Отже, у разі прийняття рішення про бойове застосування міжконтинентальної балістичної ракети ( МБР) може пройти декілька днів.

Що стосується балістичних ракет середньої дальності - "Рубіж", "Ярс", "Орешнік", то це твердопаливні ракети, мобільного базування. Процедура приведення у бойовий стан цих ракет інша, але теж може займати певний час. Правда, треба не забувати що СР24 "Ярс" - МБР, а СР-26 "Рубіж", це, як вважають експерти, модернізована МБР у балістичну ракету середньої дальності.

Немає сумніву, що і до удару по Дніпру технічні служби США і НАТО надзвичайно контролювали кожну зміну у російських ракетних військах, а після удару і погроз країнам НАТО, цей контроль значно підсилився, що виключає будь-які несподіванки від путіна.

У разі, якщо путін, де б він не знаходився, у будь-якому бункері не зможе запустити механізм початку процесу застосування ядерного удару, оскільки усі ці кроки будуть чітко відслідковуватися. Початкова команда на бойове застосування ядерної зброї, повинна негайно привести у дію усі необхідні механізми, які не дадуть можливості реалізувати цю путінську команду.

Довгий час основою кремлівської політики по відношенні до країн Заходу, було нагнітання страху щодо можливого застосування кремлівським вождем ядерної зброї. І цей страх багато десятиліть був дієвим механізмом у зовнішній політиці Кремля. Страх застосування ядерної зброї мав вирішальне значення у міжнародних відносинах.

З початком повномасштабної війни путін з перших же її хвилин знову застосував погрози ядерною зброєю країнам Заходу, які могли наважитись і допомогти Україні. Але, по мірі розгортання цієї війни, страх західних країн перед ядерним шантажем путіна, втрачав свою первісну актуальність. Путін переконався, що його погрози застосувати ядерну зброю, перестали діяти на лідерів світових країн і особливо президента США, який, нарешті, зважився надати Україні дозвіл на застосування американських і європейських далекобійних ракет по території росії.

Цей крок президента США путін сприйняв як приниження - його ядерного шантажу і погроз перестали боятися, він втрачав свій головний аргумент.

Ця обставина надзвичайно істотно могла підірвати авторитет путіна серед російського населення. І путін зрозумів, що якщо він не використає останній аргумент у цьому ядерному шантажі, американські і європейські далекобійні ракети не тільки істотно підірвуть здатність росії продовжувати війну, але й надзвичайно негативно вплинуть на авторитет путіна в росії . І путін зважився на божевільний крок - прийняв рішення про бойове застосування балістичної ракети з роздільними бойовими частинами, але поки що без ядерного компонента по мирному українському місту. Цей відеоряд з атакою шести роздільних боєголовок у нічному небі Дніпра, побачив увесь світ.

Багато хто розцінив цей ракетний удар, як репетицію, або тренування повноцінного ядерного удару. Західні країни, і перш за все США, не можуть допустити цієї трагедії. Це буде не просто трагедія для українського народу, це буде початком глобальної трагедії для людства .

Тепер путін повинен постійно знаходитись у стані глибокого страху, оскільки він своє життя цінує набагато більше ніж життя усього людства.

Мабуть потрібно припинити переконувати один одного про те що путін ніколи не наважиться застосувати ядерну зброю.

Перший крок він вже зробив.

Зараз путін вже не розглядає ядерну зброю як зброю стримання, ядерна зброя для путіна може стати зброєю агресії.

Правда дехто вважає, що ядерний шантаж путіна здійснюється ним навмисно в очікуванні Дональда Трампа - миротворця.

Світ так близько, як зараз ще ніколи не підходив до глобальної ядерної катастрофи. Путін багато років тримав у страху країни Заходу, тепер прийшов час, коли путін повинен перебувати у такому стані страху, який паралізує його волю до божевільного вчинку.

Однак, за будь яких обставин, країни НАТО і перш за все США не повинні дозволити путіну натиснути на червону кнопку.

Єдине, що путіна може затримувати у застосуванні ядерної зброї - особистий страх.

Він сподівається ще довго жити, але у разі якщо він натисне ядерну кнопку, його життя закінчиться.