Блог | Народные депутаты от ВО "Батьківщина" пытаются расширить перечень разведывательных органов Украины

Не приведет ли это к хаосу, уменьшению боеспособности, "размыванию" задач и излишней "конкуренции" в рядах украинских разведчиков?

Далее текст на языке оригинала

1. "Надати статус окремого розвідувального органу".

У червні 24-го в канцелярії Верховної Ради було зареєстровано законопроект №11333 "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення переліку розвідувальних органів". Серед авторів – народні депутати від опозиційної "Батьківщини": екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, екс-заступник голови СБУ Андрій Кожемякін, генерал-майор МВС Михайло Цимбалюк та навіть сама голова партії Юлія Тимошенко.

Як свідчить пояснювальна записка проекту, "законопроектом передбачені зміни до Закону "Про розвідку" та Закону "Про оперативно-розшукову діяльність", якими передбачається ССО (Силам спеціальних операцій) надати статус окремого розвідувального органу". Втім благі наміри законотворців в суворих умовах українського політикуму часто ведуть до екзистенційного пекла для військових.

2. Про нинішні повноваження ССО та українських розвідників.

На сьогоднішній день, відповідно до Закону про ЗСУ, Сили спеціальних операцій є окремим родом сил ЗСУ. Водночас на ЗСУ, згідно з Конституцією, покладена оборона країни, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості. Вся ж діяльність українських розвідників регламентується законом "Про розвідку". Документ визначає, що розвідувальні підрозділи – це державні органи, уповноважені здійснювати розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів країни від зовнішніх загроз.

Отже, і повноваження, і мета діяльності класичних Збройних сил та класичних розвідувальних органів суттєво відрізняються одне від одного. Дефініція повноважень різних державних органів у сфері нацбезпеки та оборони прописана у Законі "Про національну безпеку", Документ створює загальне тло та чітко визначає засади інтеграції політики та процедур діяльності органів держвлади, інших держструктур, безпосередні функції яких мають стосунок до національної безпеки і оборони, а також самих Сил безпеки та оборони.

3. Для чого створювати два тотожних державних органи з однаковими функціями?

Зареєстрований в ВР законопроект №11333 пропонує "розмити" ці функції ще на один орган – ССО. Чи є в цьому доцільність? Воєнні експерти однозначних "плюсів" в такому законодавчому кроці не бачать. Натомість ризиків та загроз - цілий оберемок. Чи є доцільним в розпал гарячої фази повномасштабної війни ототожнювати діяльність ГУР МОУ та ССО? Обидві структури є критично важливими в глобальній системі оборони країни. Ефективність функціонування обидвох структур значною мірою полягає у чіткому визначенні функцій, інструментів, повноважень та задач двох найбоєздатніших підрозділів глобальних Сил оборони України.

З якою метою створювати два тотожних державних органи з однаковими функціями?, - питання риторичне. Конкуренція є максимально корисною на виробництві чи на базарі. Чи є вона доречною на полі бою під час війни, - питання відкрите. Чи стане грошей в бюджеті на таку паралельну діяльність двох паралельних розвідок, - однозначної відповіді немає.

4. Що кажуть засадничі документи?

Всі стратегічні й оперативні цілі оборонної реформи прописані в Стратегічному оборонному бюлетені України. Серед завдань реформування самого ССО – нарощування спроможностей ССО, створення ефективної системи об’єднаної розвідки сил оборони згідно з принципами та стандартами Північно-Атлантичного альянсу НАТО. Фактичне створення ще одного розвідувального органу України даний стратегічний документ чомусь не передбачає.

Іншими словами, для того, аби реалізувати на практиці всі зміни, прописані депутатами від "Батьківщини" в законопроекті №11333, потрібно не лише змінити низку законів та підзаконних актів, але й переписати саму концепцію оборонного планування країни. Чи доцільно це робити зараз, під час гарячої фази війни? Чи є на це час у парламентарів та військових? Не думаю.

5. Так це ж вже було 3 роки тому!

Зробити з ССО додатковий розвідувальний орган у Верховній Раді намагалися ще в грудні 2021 року. Тоді група депутатів від влади та опозиції зареєстрували законопроект №6486 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання Силам спеціальних операцій ЗСУ деяких розвідувальних та контррозвідувальних повноважень для підвищення ефективності ведення руху опору". Тобто повноваження ССО в результаті можливого ухвалення проекту закону могли б перетинатися не лише з повноваженнями Головного управління розвідки Міноборони, але й з повноваженнями Служби безпеки України, яка (СБУ) є єдиним (!) в країні державним органом, який займається контррозвідувальною діяльністю.

Серед авторів тоді були представники фракції партії "Слуга народу" Федір Веніславський, Юрій Арістов (в 2023-му його виключать з фракції за відпочинок на Мальдівах під час повномасштабної війни) та Олександр Завітневич. Також в авторському колективі була представниця опозиційної "Європейської Солідарності" Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Як йшлося у пояснювальній записці до Законопроекту №6486: "Змінами вводиться поняття спеціальної розвідки, Сили спеціальних операції ЗСУ включаються до суб’єктів розвідувального співтовариства, гарантії соціального і правового захисту поширюються на військовослужбовців ССО, які залучаються до виконання розвідувальних завдань в інтересах руху опору та спеціальних операцій, що є додатковим мотиваційним чинником до виконання завдань за призначенням".

6. Чому парламентська ініціатива створити ще одну розвідку провалилася?

Втім попри вельми поважний перелік авторів – Олександр Завітневич – голова Комітету ВР з нацбезпеки та оборони, Юрій Арістов – (тоді) голова Комітету з питань бюджету, Федір Веніславський – (тоді) представник Президента у ВР – законопроект №6486 так і не став повноцінним законом через свою суперечливість. Як свідчить офіційний сайт ВР, документ вже третій рік "опрацьовується в комітеті"… Тепер у "6486" з’явився "конкурент" у вигляді "11333".

В обох проектах автори стверджують, що надання ССО розвідфункцій дозволить "розширити можливості національного спротиву". Таким чином Сили спецоперацій начебто зможуть здійснювати розвідку в інтересах підготовки і ведення власних бойових та спеціальних дій. Але якщо йти за подібною логікою законотворців, то аналогічні "розвідувальні" можливості повинна мати абсолютна більшість родів військ. Таким чином вони також отримають можливість ретельніше планувати та проводити власні "операції й спеціальні дії". Це – і Повітряні сили, і ДШВ, і ВМС, і навіть Сухопутні війська. Всі вони за цією ж логікою мусять мати власні розвідувальні структури. З відповідним організаційно-технічними забезпеченням, штатом та бюджетами.

7. Про хаос та "розмивання" задач.

Прикметно, що і за чинної законодавчої бази ССО мають можливість здійснювати спеціальну розвідку в інтересах підготовки та проведення операцій. Така можливість прописана в доктрині "Спеціальна розвідка". Тобто діяльність у цій царині вже є цілком унормованою, визначеною та розмежованою. Внесення ж додаткових змін в законодавство цілком може призвести до хаосу, зменшення боєздатності, "розмивання" задач та зайвої "конкуренції" серед українських розвідників.

Відзначимо окремо, що власні підрозділи тактичної (!) розвідки і так існують у більшості бойових підрозділів. Саме на базі здобутої ними інформації той чи інший підрозділ готує відвідні бойові операції.

Нині право на ведення розвідувальної діяльності мають виключно Служба зовнішньої розвідки (СЗР), ГУР МОУ, розвідувальний орган Державної прикордонної служби (ДПСУ) та Служба безпеки України.

8. Про популізм, політтехнології та "бажання сподобатися".

Якщо ж повернутися до "однопартійного" та "однофракційного" складу "авторського колективу", який зареєстрував в ВР законопроект №11333, то навряд чи можна говорити про хоч якусь перспективу подальшого проходження такої ініціативи через горнило профільного комітету, голосування у сесійній залі та підпису Президента. Нагадаю, що у складі фракції Юлій Тимошенко нині перебувають лише 24 народні обранці. Натомість для ухвалення позитивного рішення у залі ВР потрібні 226 голосів. Чи вдасться побратимам Тимошенко зібрати ще 202 голоси? Вельми сумнівно. Припущу, що "мертвонароджене" законотворче "дитя" з’явилося на цей світ виключно через політичні мотиви та технології.

Популістична гра на чуттєвих темах для суспільства й військових, бажання за будь-яку ціну сподобатися своєму виборцю, в результаті призводить до дискредитації безпосередньо інституту українського парламентаризму та створення хаосу й непорозуміння у структурі Сил оборони України.

P.S.

Шановні парламентарі! Вибори – ще дуууже не скоро. Для початку ми маємо виграти війну. Ми просто зобов’язані її виграти. Якщо не можете допомогти з цим питанням нашим військовим, - тоді хоча б просто не заважайте!