Блог | НАТО не до Украины: ему тяжело справиться с собственными проблемами

Юбилейный саммит Североатлантического союза проходит в момент наибольшей неопределенности демократического мира. Поэтому главная задача блока – сохранить единство в этот турбулентный момент, когда даже не понятно, у кого больше энергии: у 75-летнего НАТО или 81-летнего Байдена. Именно поэтому приглашение Украины в Альянс получилось таким далеким, как звезда на небе: будто светит, но совсем не греет.

Далее текст на языке оригинала

"Одна з найтривожніших зустрічей сучасності", — так пише про саміт НАТО Washington Post. Головне питання — чи зможуть світові лідери розв'язати нагальні проблеми Альянсу.

НАТО уподібнюється черепасі, унаочненням того стала війна в Україні. Найпотужніший військовий альянс світу не зміг зупинити Путіна, і досі не здатен ефективно реагувати на виклики. Це додає російському диктатору впевненості у своїх силах, він доволі швидко знаходить собі "партнерів" і відпрацьовує свої навички в Україні.

У НАТО не доходять руки до протидії новим загрозам: на зміну окопній війні зʼявилася кіберзагроза та штучний інтелект, на який, зокрема, покладається путін у майбутньому протистоянні з Альянсом. Наразі у НАТО практично немає алгоритму протидії. Про Китай навіть не згадуємо.

Здавалося б, усе це можливо виправити: потрібно працювати на випередження, зокрема й у запровадженні санкцій, а не вдаватися до запізнілих контрзаходів — НАТО мало б докорінно змінити своє ставлення до самої російської загрози.

Формально зміна політики протидії агресору — в порядку денному саміту у Вашингтоні. Але... досі головним інструментом НАТО залишається... обіцянка нищівного удару Альянсу у відповідь — у разі нападу… У випадку з Україною це не спрацювало, та попри це давня мантра й досі залишається "на озброєнні" військово-політичного блоку.

Також НАТО намагається захиститися й від внутрішньої загрози — в особі Трампа та ультраправих сил у ЄС. Усі вони не приховують неприязні до Північноатлантичного союзу і час від часу говорять про намір припинити військову підтримку України, чим ще більше наражають на небезпеку країни Балтії та Польщу.

НАТО чекають або кардинальні зміни, або фатальні наслідки: саміт Альянсу відбувається у момент найбільшого напруження і критичної невизначеності Заходу. Хочеться сподіватися, що лідери країн-членів розроблюють план виживання. Але спостерігаючи за прірвою між США, ФРН та Британією, Францією, країнами Балтії та Польщею, зрозуміло, що оптимізму так само небагато, як і перспектив України стати членом альянсу.

На фото: Новий глава НАТО Марк Рютте на велосипеді. Дуже символічне фото, бо інколи навіть здається, що весь Альянс пересів з важкої броньованої техніки на двоколісний транспорт демократії.