Блог | Репарации будут платить Украине даже правнуки агрессоров
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
В 2014 году россия коварно совершила агрессию в отношении Украины. И если сначала она аннексировала территорию Крыма и захватила Донецкую и Луганскую области, то в дальнейшем, уже 24 февраля 2022 года, совершила полномасштабное вторжение почти по всей границе с Украиной.
Далее текст на языке оригинала.
РФ зараз нищить економіку України, знищує об'єкти критично важливої інфраструктури, намагається перекрити порти, прагне здійснити все, щоб Україна втрачала свої гроші, свої об'єкти, і завдає якомога більших збитків нашій економіці. Але за всі ці дії росія, як агресор, заплатить репарації в будь-якому разі. А виплачувати їх будуть навіть онуки тих людей, які зараз живуть у федерації, а можливо, навіть і правнуки.
Якими бувають репарації?
Виплата репарацій може здійснюватися як у грошовій формі, так і у вигляді натуральних продуктів, послуг чи патентів або навіть технологій. Але в будь-якому разі росію вже визнали як країну-агресора і таку, що має компенсувати всі збитки, яких вона завдає як державі Україні, так і її громадянам.
Я впевнено кажу про те, що росія сплатить репарації, бо на сьогодні є величезний досвід таких сплат. Конфлікти між різними державами завжди закінчуються тим, що в будь-якому випадку винувата сторона повинна буде сплатити за завдані нею злодіяння.
Уявіть собі, що Німеччина лише в жовтні 2010 року почала закінчувати сплату репарацій за те, що вона вчинила агресивні військові дії. І це тільки за Першу світову війну. Після Другої світової на Потсдамській конференції теж було визначено розмір збитків, яких було завдано Німеччиною, і розмір тих репарацій, які вона мала сплатити країнам-союзникам.
У рахунок репарацій, які Німеччина сплачувала за Другу світову війну, так само входили і товари, і обладнання, і цінне устаткування. Цілі заводи з Німеччини перевозили до Радянського Союзу, навіть технології вироблення мотоциклів та автомобілів.
А ще в рахунок репарацій в Радянський Союз було відвантажено 33 вагони саджанців. Частину з них було висаджено в Національному академічному ботанічному саду в Києві. І та бузкова алея, яка зараз є, — так само отримана в рахунок репарацій Радянському Союзу за Другу світову війну.
Скільки заплатить агресор?
Відповідно до резолюції ООН 2005 року визначено, що розмір репарації має відповідати ступеню тяжкості вчинених правопорушень та розміру завданих збитків.
За інформацією Організації Об'єднаних Націй, після військової агресії Росії Україна втратила майже третину свого ВВП і на відновлення країни наразі, за різними підрахунками, потрібно десь 700 млрд або навіть трильйон доларів США. І ми маємо розуміти, що війна ще триває і розмір цих збитків постійно збільшується. Постійно з'являються нові об'єкти, знищені через ракетні удари, через ворожі обстріли. І все це має бути узагальнено, має бути ідентифіковано для того, щоб потім відшкодувати ці збитки як компенсацію зі сторони росії.
У травні 2023 року на саміті голів урядів країн Ради Європи ухвалили рішення про створення Реєстру збитків як одного з елементів компенсаційного механізму. На сьогодні вже 44 країни підтримали угоду про цей Реєстр. У такий спосіб держави демонструють свою єдність у тому, що росія має за все сплатити.
Чи можна змусити росію платити вже зараз?
Існує декілька джерел, завдяки яким можна примусити росію сплатити за завдану нею шкоду. Одним з таких джерел, наприклад, є безпосередні репарації. Ми вже казали про те, що вони можуть бути грошові, в натуральній формі або у формі якихось послуг чи технологій. Друге — це конфіскація заморожених активів Росії, які розміщені в країнах Європи. І третє — це використання відсотків від тих заморожених коштів, які наразі є у фінансових установах країн Європи, Сполучених Штатах Америки та іншого цивілізованого світу. І умовно за використання цих грошей можна отримувати відсотки, які скеровувати теж на відновлення України. На мою думку, було б дуже добре, аби країни Європи або Міжнародний валютний фонд надав Україні наразі кредит у розмірі тих заморожених активів росіян, яких там налічується десь 300 млрд. І якраз відсотки, які б ми могли отримувати за їхні заморожені кошти, направляти на погашення цього кредиту. І умовно вийти один в один за розміром, але вже сьогодні виділити ці 300 млрд доларів на відновлення України, на відновлення військово-промислового комплексу, на будівництво нових заводів, на те, щоб відбудовувати країну вже сьогодні.
Росія в будь-якому випадку заплатить репарації, бо вже є низка рішень Організації Об'єднаних Націй, якими вона примусить її це зробити. Це і резолюція, що встановлює: росія здійснила військову агресію. Ще є резолюція, якою підтримано те, що рф має сплатити збитки, завдані Україні. І ці рішення світового співтовариства є обов'язковими до виконання. І якщо навіть росія зараз не хоче цього робити, то послідовним впровадженням санкцій, обмеженням участі в торговельних відносинах зі світом та іншими заходами впливу її все ж таки примусять платити.
Договір про репарації або акт про капітуляцію?
Незважаючи на те, який документ буде визначати сплату цих збитків, — росія все одно його підпише. Треба розуміти, що росіяни самі по собі дуже егоцентричний народ, який дуже не любить визнавати свої поразки і який завжди у світовій історії маскував свої програші під свої якісь надумані перемоги. І навіть початок великих військових кампаній, які вони здійснювали, вони теж імітували під дипломатичні документи, які мали зовсім іншу назву. Наприклад, той же пакт Молотова—Ріббентропа, який називався договором про ненапад Німеччини і СРСР, насправді мав секретну додаткову угоду, якою ділили сфери впливу. І фактично вже в кінці серпня 1939 року, десь за тиждень до початку Другої світової війни, вони підписали документ, яким передбачався напад на Польщу і поділ світу в майбутньому.
Військово-політичне керівництво росії турбує лише те, що вони не хочуть підписувати документ, яким визнають свою поразку. Вони готові будуть сплатити і трильйон, і може, навіть набагато більше грошей, аби тільки не писати, що вони визнають поразку. Бо вони не зможуть продати це своїй внутрішній аудиторії. І через той тиск санкцій, який зараз створює світова спільнота, вони шукають будь-які можливості, щоб вийти з цього глухого кута, в який самі себе й загнали.
Немає значення, яким саме документом буде визначатися те, що росія сплатить кошти, — це буде визнання резолюції ООН чи якась угода, підписана двома країнами, чи багатьма країнами, — але ця угода буде неодмінно. Бо якщо не покарати такого злочинця на світовому рівні, то не буде миру і безпеки на планеті Земля. Усі адекватні розумні люди це прекрасно розуміють.
Упевнений, що найближчим часом ми вже побачимо нашу перемогу і підписання умов, за яких росія сплатить за всі завдані нею збитки.